Історик і професор Українського католицького університету Ярослав Грицак в ефірі 24 Каналу пояснив, що суспільні настрої залишаються стійкими попри втому від війни. За його словами, українці справді хочуть миру, але за чіткої умови, без якої жодні політичні кроки не матимуть підтримки.
Дивіться також "Це ніколи не буває випадково": МЗС пояснив різкі заяви Зеленського в бік Європи
Чого насправді хочуть українці?
Грицак зазначив, що попри втому від війни українське суспільство не демонструє ознак зламу. За його словами, четвертий рік повномасштабної війни, удари по енергетиці та зима без світла не знищили готовності до спротиву. Він підкреслив, що рівень стійкості залишається високим і це важливо визнавати як окреме досягнення.
Україна виснажена, але не хоче здаватися. Опитування показують, що українське суспільство далі є стійким і готовим до спротиву,
– наголосив історик.
Водночас, за його словами, у суспільстві є запит на припинення війни. Йдеться не про капітуляцію, а про перемир’я, яке не поставить під загрозу безпеку країни. Саме тому ключовою умовою є наявність чітких гарантій.
Українці хочуть перемир'я і миру. Але це має бути перемир'я з гарантіями,
– підкреслив Грицак.
Без гарантій безпеки будь-яке припинення вогню виглядатиме як пауза перед новим витком агресії. І саме ця обставина, за його словами, визначає настрій більшості українців.
Чи готові українці до виборів під час перемир’я?
Питання виборів не можна розглядати окремо від безпекових гарантій. За його словами, у публічній дискусії часто акцентують саме на виборчому процесі, однак у переговорах ідеться насамперед про обмін політичних кроків на реальні гарантії захисту.
Зауважте! Україна готує юридичні гарантії безпеки. Президент Володимир Зеленський увів у дію рішення РНБО щодо безпекових гарантій. Влада працює над міжнародними документами, які мають чітко фіксувати, як саме держави-партнери діятимуть у разі порушення Росією умов потенційної мирної угоди.
Саме це, на його думку, буде предметом складних торгів між Україною та партнерами.
Українці залишаються стійкими. Але якщо не буде перспективи і ясного розуміння, коли це завершиться, це може стати серйозним викликом,
– зазначив Грицак.
Він підкреслив, що за результатами соціології українці не відкидають можливості проведення виборів після припинення вогню. Але принциповим є порядок дій.
Вони готові на вибори, які проводяться зразу після перемир'я. Але дуже важливо – вибори після перемир'я, а не перед перемир'ям,
– наголосив Грицак.
Без чітких гарантій безпеки така згода може зникнути. Крім того, залишається відкритим питання реакції Кремля, адже поки що Росія не демонструє готовності до реальних поступок.
Що відомо про останні кроки у мирних переговорах:
Росія змінила тон переговорів, але не вимоги. У МЗС України зазначають, що нова російська делегація веде більш технічний і стриманий діалог. Водночас позиція Москви залишається жорсткою, а обстріли тривають. Київ наполягає на паралельному тиску – санкційному та військовому – разом із переговорним процесом.
Держсекретар США Марко Рубіо не виключив переговорів з українським президентом під час Мюнхенської безпекової конференції 13 – 15 лютого. У Вашингтоні заявляють, що прагнуть якнайшвидшого завершення війни через страждання цивільних у зимовий період.
За даними американських медіа, на тлі виборчої кампанії Дональд Трамп розглядає можливість дистанціюватися від переговорів, якщо вважатиме їх політично невигідними. Такий сценарій може ускладнити дипломатичні зусилля та зробити мирний процес частиною внутрішньої політики США.