Пересадка органів: чому українців досі лякають "чорними трансплантологами"
Кожен день тисячі українців чекають на пересадку органів. Але лише сотням вдається отримати другий шанс на життя. Інші продовжують роками перебувати у стінах лікарень.
В Україні за останні 10 років великі проблеми з трансплантацією органів і тканин. У Верховній Раді досі лежить вже готовий законопроект.
Його прийняття могло б врятувати життя 10 тисячам хворих, але його чомусь відклали у шухляду. У Міністерстві досі не розуміють, чому держава не звертає уваги на проблему трансплантації. Адже, у всіх розвинених країнах це стандартне лікування.
Чекати на прийняття закону у МОЗ не стали. У новому році заклали 112 мільйонів гривень на новий пілотний проект. Він дозволить робити трансплантацію нирок від нерідного донора. Але виділених грошей замало. Тепер анестезіолог має такі повноваження. Окрім цього, запровадили нову посаду – трансплант-кординатор.
Читайте також: Медична реформа планетарного масштабу: як медицина стає patient friendly
Презумпція згоди чи не – камінь спотикання. Завдяки тій самій презумпції згоди, у більшості країн Європи розвинута трансплантологія. Десятки мільйонів доларів Україна витрачає на лікування пацієнтів за кордоном. Вкладає кошти на розвиток міжнародної медицини. Україна ж натомість лишається ні з чим.
Популяризація трансплантації може врятувати ситуацію. Але українців досі лякають чорними трансплантологами. За останні 7 років в Україні зафіксовано лише 2 випадки з чорними трансплантологами. У квітні та листопаді цього року були затримані громадяни Туреччини та України, які вербували для трансплантації органів за кордоном.