Це говорять ті, хто просто не хоче, – боєць "Артану" із позивним "Йожик" про шлях до війська
Аби стати гарним розвідником, достатньо мати бажання для цього. Колишній вчитель фізкультури сьогодні бере участь у надскладних військових операціях на фронті. У свій час працював у сфері логістики, нині – спецпризначенець.
Боєць спецпідрозділу ГУР "Артан" із позивним "Йожик" в ексклюзивному інтерв'ю 24 Каналу розповів про свій шлях до війська: зустріч зі співробітниками ТЦК, приїзд на полігон та проходження базової військової підготовки.
Як потрапив до війська
Боєць "Артану" в один з днів прямував на роботу, його зупинили представники ТЦК для перевірки документів. Каже, відкрив "Резерв+", по базі співробітники виявили, що він не пройшов ВЛК.
Мені сказали: "Проїдьмо. Там все швиденько буде, 15 хвилин, ви пройдете ВЛК і поїдете додому". Я сів, поїхав. Потрапив на полігон. Якщо чесно, мені сподобалось,
– пригадує боєць "Артану".
Сьогодні він переконаний, що стати розвідником здатен кожен, якщо дійсно цього захоче. Він тому приклад. За професією – вчитель фізкультури, працював тренером. Зізнається, в цивільному житті мав багато місць роботи. Останнє – логіст міжнародних перевезень.
Після того, як опинився на полігоні, зібрався думками й почав проходити базову загальновійськову підготовку. З його слів, всім необхідним його тоді забезпечили, аби отримав потрібні для служби навички.
Мені сподобалась БЗВП. Те, що кажуть, що не навчають, не дають чогось, кидають зразу в штурми – це брехня. Якщо хочеш, навчишся. Тобі дають базу. Бери, вчись. Відповідно, я отримав для себе досвід. Я і в страйкбол пограв, в пейнтбол, в лазертаг, і за інструкторів грав проти інших рот. Кажуть, що немає забезпечення на БЗВП. Та є, все дають: по дві форми, по два комплекти всього. Це говорять ті, хто просто не хоче,
– переконаниц боєць "Артану".
Він розповів, що тоді взяв м'яча і грав у футбол. Каже, з 7 років ходив на секцію з футболу і займається ним донині, тепер грає з побратимами. З його слів, спецпризначенцям вкрай важливо підтримувати фізичну форму, тому на додаток до всього бійці ходять і на плавання, і бігають на дистанції, і відвідують тренажерні зали.
Реакція рідних: племінниця підтримує, купуючи цукерки
На запитання, як сім'я відреагувала на те, що він потрапив до війська, боєць поділився, що найбільше переймалася тоді його молодша племінниця. Дівчинка 10 років два тижні ні з ким не розмовляла і плакала. Тепер, коли в малечі з'являються якісь гроші, одразу прямує в магазин придбати для рідного дядька солодощі, які він так полюбляє.
Купуює своєму дядьку Pepsi, сухарики, M&M's… Я їй казав не витрачати кошти, а вона мені відповідає: "Дядю, мені так буде спокійніше". Я їй пояснюю, що в мене все є, що нас тут дуже добре годують: є і перше, і друге, і десерт. Кухня в "Артані" – це просто шик. Вчора була червона риба,
– поділився боєць.
Повна версія інтерв'ю бійця "Артану": дивіться відео