Так, днями під Бахмутом Донецької області загинув екіпаж танка легендарної 93-ї окремої механізованої бригади "Холодний Яр".
Дивіться також Міг би ще створити стільки краси: на фронті загинув відомий відеограф із Кривого Рогу
Тоді ми втратили:
- командира екіпажу Віталія Кобеця "Тяпу",
- водія Андрія Мельника,
- навідника Сергія Леонтьєва.
6 березня екіпаж уже повертався з бойового завдання, коли ворожий дрон влучив у танк. Усі троє бійців загинули, шансів вижити не було.
Наші улюблені хлопці відійшли у вічність. Цілий екіпаж. Такі щирі, веселі, скромні. Спіть спокійно. І нехай ваші вбивці не знайдуть спокою ні в житті, ні після смерті",
– написала на своїй сторінці пресофіцерка 93-ї ОМБр Ірина Рибакова.
Цей екіпаж дуже любили знімати журналісти. Одна з відомих історій, як хлопці відбили танк у росіян. Вони їздили на ньому й дуже пишалися своїм трофеєм, називали його "ленд-ліз від Росії". Казали, що машина хороша, надійна, часто їх рятувала.
Навідник Сергій Леонтьєв / Скриншот з відео
Андрій Мельник посоромився навіть отримати медаль
Найскромніший в екіпажі був 21-річний водій Андрій Мельник. Він родом із села Райполе на Дніпропетровщині. До початку повномасштабного вторгнення Андрій встиг закінчити Межівське училище.
Заступниця директора з виховної роботи училища Галина Осьмуха згадує, що під час навчання Андрій був дуже скромним. Він займався футболом, брав участь у змаганнях між шкільними командами та командами училищ. Його вважали найкращим гравцем.
Йому навіть мали вручати медаль, але на урочистість він не приїхав через скромність. Тому нагороду передали до училища. Хоча водночас у нього було багато друзів, із ними він був дуже товариський,
– згадала педагогиня.
За словами старости села Ірини Тимошенко, Андрій добровільно пішов у військкомат та уклав контракт ще задовго до 24 лютого. Звичайно, його мати переживала за нього, бо він дуже молодий, але Андрій вирішив так.
Водій Андрій Мельник / Фото з тіктоку
Сергій Леонтьєв став третім загиблим сином у сім'ї
Навідник Сергій Леонтьєв до війни був теслярем, але під час строкової служби також був танкістом, освоїв усі навички та міг замінити будь-якого члена екіпажу в бою. Він відслужив 5 років на контракті, брав участь у змаганні танкових взводів у 2012 році, тоді вони посіли друге місце. Його брат також був танкістом.
Коли стало відомо, що Росія вторглася в Україну, він із товаришами вирушив у військкомат і записався до місцевої ТрО. Історія сім'ї Сергія трагічна: два його брати загинули, тепер його 74-річна мати Поліна Іванівна втратила третього, останнього сина.
Віталій Кобець мріяв стати військовим
Командир екіпажу Віталій Кобець "Тяпа" до 93-ї бригади прийшов у 2020 році після військової академії. Військовим він мріяв бути з дитинства. Він почав кар'єру в армії з військового училища.
Він згадував свій перший бій у Харківській області, тоді ще працював з іншим екіпажем. Там 2 ворожі снаряди поцілили в їхній український танк. Один пробив башту, зверху почалася пожежа. Командир Віталій Кобець та водій встигли вискочити, а от навідник опинився у пастці.
Він проліз у якусь щілину й кричить: "Тяпо", дістань мене". Я на адреналіні заскочив на танк, відкрив люк і дістав його,
– розповідав на одному відео Кобець.
Тоді кілька уламків поранили "Тяпу", він був у шпиталі, а потім знову повернувся на фронт. Головний капелан бригади Олександр Петрушевич згадав, що "Тяпа" був з особливим почуттям гумору, його всі любили.
"Він завжди був на позитиві, іноді навіть як дитина. У нього в характері не було жорсткості. Коли ми з ним зустрічалися, то складалося враження, що ти прийшов на мирну територію та зустрів хлопця-веселуна. Дуже пишався тим, що в нього саме цей трофейний російський танк, вони відмінно відпрацьовували на ньому", – розповів Петрушевич.
Командир екіпажу Віталій Кобець "Тяпа" / Скриншот з відео