Підписана під тиском Туреччини: чи вигідною для Росії була зернова угода
Росія пішла на Зернову угоду лише під тиском Туреччини. Кремлівські пропагандисти нарікали на неї з моменту підписання домовленостей.
Фактично ця угода є економічно невигідною для Росії. Про це 24 каналу сказав економіст Олег Пендзин.
Варте уваги Якщо експорт зерна буде зірваний: експерт пояснив, як це позначиться на українцях
Ердоган намагається всидіти на двох стільцях
Сьогодні Туреччина настільки потужно співпрацює з Росією, що європейці вважають доцільним розглянути питання про розповсюдження на неї вторинних санкцій.
Туреччина сьогодні намагається відігравати роль формального миротворця з достатньо великими власними фінансовими інтересами. Треба розуміти, що значну роль у підписанні цих домовленостей відіграла Туреччина, і росіяни з точки зору надання країною послуг з вирішення певних проблем, які в них є вони, погодились,
– зауважив Олег Пендзин.
Плани росіян провалилися
Зернова угода потрібна була державі-агресорці передовсім для того, аби налагодити експорт аміаку. Потрібно розуміти, наголошує економіст, що для підприємств, які виробляють азотні добрива, зокрема аміак, карбоніт, селітру, природний газ є сировиною. На тлі скорочення обсягів постачання газу до Європи та зменшення його видобутку в Росії надзвичайно гостро постало питання: "А що робити з тим газом далі?". Одним з можливих варіантів є збільшення переробки газу в аміак, але вивезти його надзвичайно важко.
Річ у тім, що до та після 2014 року основним шляхом вивезення російського аміаку був аміакопровід через територію України, яким опікується "Укрхімтрансаміак". Мовиться про термінал Одеського припортового заводу.
"Кінцевим бенефіціаром відправлення цього аміаку є два достатньо великих підприємства в Тольятті (місто в Росії – 24 канал), які виробляють цей аміак", – сказав Пендзин.
Він акцентує, що з початку війни будь-які дії, пов'язані з експортом російського аміаку, були припинені. Окрім того, що це дуже агресивна сполука, це ще й величезні гроші для Росії. Звісно, росіяни мали надзвичайно велике бажання відновити експорт аміачних добрив у світ, прикриваючись зерновою угодою.
Однією з умов продовження угоди було відкриття роботи "Укрхімтрансаміаку", але українська влада чітко сказала, що вона не бачить таких можливостей. І, на мій погляд, росіяни просто активно шукали привід для того, щоб припинити зернову угоду, яка і так їм нічого не давала, а Україні давала реальні валютні надходження,
– наголосив Пендзин.
Відомо, що угода забезпечувала приблизно 1,5 – 1,8 мільярда доларів від продажу зерна щомісяця. Це надзвичайно важливі кошти, які Україна може використовувати й використовувала для підвищення власної обороноздатності.
"Тому позиція росіян зрозуміла, позиція турків зрозуміла. ООН має програму, яка здебільшого базується на вкраїнському зерні, це також зрозуміло. Позиція всіх сторін чітко зрозуміла", – відзначив економіст.
Пендзин переконаний, що тепер мають бути прийняті чіткі рішення та здійснені конкретні рухи з боку основних бенефіціарів цієї програми, в першу чергу Туреччини. Так, країна має взяти на себе гарантії безпечного проходження цих конвоїв з одного боку, а з іншого – максимального пришвидшення перевірки й пропуску кораблів через Босфор. Станом на сьогодні там стоять 170 кораблів, які не можуть виконувати підписані контракти, тому що росіяни практично заблокували проведення інспекцій.
"Я думаю, що після виходу Росії із зернової угоди ця черга дуже швидко буде розібрана – там вже збільшили кількість перевіряючих груп кораблі підуть за призначенням", – підсумував економіст Олег Пендзин.
Важливо – чи можуть підірвати судна з українським зерном: дивіться відео
Вихід Росії із Зернової угоди: коротко
- Росія заявила, що припиняє участь у зерновій угоді. Причиною стали вибухи у Севастополі, у яких Москва звинувачує Україну та Велику Британію.
- Натомість в ООН заявили, що домовленості залишаються чинними. Відтак перевірка суден, які транспортують продовольство з українських портів, продовжиться.
- Заява держави-агресорки спричинила раптове зростання вартості зерна та пшениці у світі. За вихідні ціни досягли двотижневого максимуму.