Старий фейк під новим виглядом: воєнний оглядач розібрав статтю WP про "диверсію" на Nord Stream

У WP днями вийшла стаття, у якій звучать тонкі звинувачення на адресу України щодо її нібито причетності до вибухів на газопроводах Nord Stream. Ця історія потребує крапок над всіма "і", тож їх вирішив розставити воєнний оглядач Олександр Коваленко.

Дивіться також Російські військові кораблі були в районі "Північних потоків" за кілька днів до вибухів, – ЗМІ

У статті російські наративи

Автори The Washington Post припускають, що операцією з підриву газопроводу керував полковник Роман Червінський, який очолював групу із шести осіб. Вони під псевдонімами орендували човен та використовували водолазне спорядження для встановлення бомби на трубопроводах.

Крім того, автори стверджують, що головнокомандувач Збройних сил України Валерій Залужний керував операцією, а президент Володимир Зеленський нічого не знав про це.

Фактично, ця публікація грунтується на двох фундаментальних фейкових наративах. Один з них російські пропагандисти розвивали з 2014 року, а інший – з 2022 року. Перший базується на припущенні про те, що Україна є "терористичною державою", а другий – на тезу російської пропаганди про конфлікт та конкуренцію між Зеленським та Залужним.

Теорії змови

Відповідно до статті, шестеро українських спецпризначенців змогли таємно від західних спецслужб здійснити на території ЄС операцію з підриву газопроводів, використовуючи лише цивільний катер і водолазне обладнання, а також щонайменше півтори тонни вибухівки. Зрештою, вибухівку, мабуть, можна купити в будь-якому магазині Гданська… Хтозна, можливо, її навіть продають оптом.

Загалом, публікація WP, на думку Коваленка, більше схожа на теорію змови, аніж на розслідування. Він також наголосив, що інформація там не нова.

У травні 2023 року справді "незалежне" та "неупереджене" німецьке видання Süddeutsche Zeitung опублікувало подібну статтю, звинувативши українські спецслужби у підриві газопроводів.

Найцікавіше, що видання не надало жодних глибоких фактичних доказів, віддавши перевагу поверхневому стилю оповіді на рівні здогадок.

Питання до "неупередженого" медіа

Оглядач зауважив, що зовсім не здивований, що саме Süddeutsche Zeitung почало "розслідувати" інцидент з NS2, адже там і раніше можна було побачити суперечливі публікації.

У січні 2023 року саме Süddeutsche Zeitung опублікувала статтю, в якій стверджувалося, що під час телефонної розмови Олафа Шольца з Джо Байденом канцлер Німеччини нібито вимагав, щоб США першими надали Україні танки Abrams, а вже після цього – Берлін ухвалив відповідне рішення щодо Leopard 2. Спікер німецького уряду Штеффен Геберштрайт тоді спростував цю заяву.

Ще у 2021 році Süddeutsche Zeitung опублікувала статтю, в якій зазначила, що Росія прагне "прийняти" до свого складу так звані псевдореспубліки, які утворили проросійські бойовики на Донеччині та Луганщині, за кримським сценарієм, а західні країни нібито не мають нічого проти цього. Ба більше, там мовилось, що вони переконуватимуть Україну погодитися. Це також було абсолютно хибним твердженням.

Насправді питань до Süddeutsche Zeitung було чимало, не кажучи вже про те, що видання неодноразово звинувачували в прихованому антисемітизмі. Є забагато шматочків головоломки, а якщо їх скласти, то вони утворять обличчя російської розвідки.

І ось, через півроку, The Washington Post публікує дуже схожу за контекстом статтю про Північні потоки.

Чи тільки я бачу, що WP просто скопіював матеріал Süddeutsche Zeitung? Або вони просто мають ту саму особу чи організацію, яка люб’язно попросила розслідування, і вони просто не потрудилися підійти до цього творчо?
– написав автор.

Білуги з вибухівкою

Вибухівка на Північних потоках мала би бути закладена на глибині 70 – 80 метрів нижче поверхні моря.

Тут потрібно повернутися до інциденту 2019 року з унікальною російською підводною системою АС-12 "Лошарик", яка, ймовірно, відпрацьовувала сценарій порушення цілісності та/або прослуховування цивільних і військових підводних кабелів зв’язку. Так чи інакше, щось пішло не так, і цей підводний човен залишився в минулому.

В квітні 2019 року норвезькі рибалки в регіоні Фінмарк натрапили на білугу з прикріпленою до неї збруєю і камерою типу GoPro. Примітно, що білуги є улюбленим об'єктом для експериментів Головного управління глибоководних досліджень ВМФ Росії.

Росія має всі можливості для таких операцій

Росія має всі можливості для проведення такого роду складної диверсійної операції. Наприклад, в 1991 році російські бойові плавці мінували ряд об'єктів нафтової інфраструктури Норвегії. Так, вони підклали бомби на нафтову інфраструктуру іншої країни.

Отже, все зводиться до одного простого факту: уся ця історія – досить старий фейк, змінили лише деякі нюанси. Цього разу в центрі уваги The Washington Post, проте можуть опинитися й інші медіа.