Підсумки тижня: Рада дозволила уряду розплачуватися векселями

Повернути бізнесу 4 мільярди гривень

Акумулювали сили і за другою спробою запустили вексельні розрахунки. Адже півтора місяці тому ухвалити законопроект не вийшло – забракло одного голосу.

Цей законодавчий акт намагаються пропхати останніх півроку під виглядом різних законодавчих актів. З порушенням регламенту його знову пхають”,
– каже заступник голови фракції "Батьківщина" Андрій Пишний.

Держава має повернути бізнесу більше 4 мільярдів гривень. Значну частину цієї суми складають борги, що накопичилися при підготовці до Євро-2012. Приміром, уряд досі не розрахувався за зведену інфраструктуру, стадіони, ІТ-забезпечення. Однак, навіть за відсутності грошей у казні можновладці знайшли спосіб віддати позику – з допомогою векселів. Обіцяють, що ними ж можна буде відшкодовувати податок на додану вартість, але тільки частково.

"Була створена спеціальна група фахівців, яка відпрацьовувала з представниками Кабміну даний законопроект. Ті керівники підприємств, з якими я розмовляв, позитивно оцінили даний законопроект і сподіваються, що він їм принесе користь", – повідомив лідер фракції Партії регіонів Олександр Єфремов.

Позитивно оцінити законопроект зможуть лише бізнес-структури, наближені до влади, вважає економіст Андрій Новак. Адже вони зможуть і надалі отримуватимути на руки "живі" кошти. Свідчення тому – заява Міністра доходів і зборів Олександра Клименка. За його словами, можливість придбати векселі не поширюватиметься на компанії, які працюють на автоматичному бюджетному відшкодуванні. Решті доведеться вдовольнитися урядовими папірцями.

Вексель на хліб не намажеж

Замість боргових паперів, виплати за якими можна буде отримати за декілька років, підприємцям необхідні гроші. Адже виплачувати заробітну плату й оновлювати виробництво задокументованими урядовими обіцянками не вийде. Та навіть не це насторожує підприємців.

Я дуже часто чув від бізнесменів, з якими спілкувався, що вони готові піти на такий компроміс. Але за умов, що це буде прозора транспарентна система. Нечіткість формулювань, суперечність існуючої законодавчої бази, необхідність прописання параметрів випуску. Тобто питання залишається відкритим. На жаль, цей інструмент нечіткий,
– каже керівник секретаріату Ради підприємців при КМУ Андрій Забловський.

Впровадження боргових паперів замість звичайних грошей – свідчення серйозних проблем в економіці, впевнені експерти. Запланований дефіцит бюджету на поточний рік у понад 50 мільярдів навряд чи вдасться утримати.

“Сьогодні не металургія, не хімія є основним донором бюджету, а національний банк. Тож ми розуміємо, що щось не так у нашому королівстві”, – вважає екс-міністр економіки Роман Шпек.

Нагадаємо, Україна вже мала досвід випуску таких боргових паперів у 90-х роках. Тоді підприємствам доводилося продавати їх зі значними знижками, через недовіру до державних зобов’язань.