Підсумки тижня: Закон про біометрику ухвалили, врахувавши прохання вірян
Чіпуватимуть не всіх, але єдину базу з повною інформацією про кожного українця - створять. Віктор Янукович цього тижня ветував скандальний закон "Про єдиний державний демографічний реєстр", яким передбачалося створення біометричних паспортів.
Гарант вніс декілька правок у документ з тим, аби вже наступного дня Верховна Рада їх підтримала. Найсуттєвіша правка стосувалася вимог віруючих.
Всі віруючі люди, які зі своїх релігійних переконань не готові здавати біометричні дані і вносити їх в посвідчення особи, сьогодні вже мають право відмовитися від збору такої інформації, - розповідає представник Президента у Верховній Раді Юрій Мірошниченко.
Ще кілька місяців тому православні оббивали пороги Адміністрації президента, аби захистити права людей жити повноцінним цивільним життям без цифрових ідентифікаторів.
Президент таки почув вимоги церкви і скасував обов’язкове чіпування вірян, втім, сама церква тепер називає це питання політичним.
Питання паспортів не релігійне, а політичне. З точки зору спасіння безсмертної душі, немає різниці, з яким паспортом я ходжу, чи в якій політичній системі, чи якими свободами я користуюся, чи якось вони обмежують, з точки зору релігійної - це не важливо, - пояснює речник Української православної церкви (МП) Георгій Коваленко.
Застереження ж правозахисників щодо створення єдиного демографічного реєстру, де буде зберігатися повна інформація про кожного громадянина - залишились без відповіді президента. Автор закону регіонал Василь Грицак, з яким пов’язують підприємство-виробника документів - ЄДАПС, наполягає - право на приватність документом не порушується.
Німеччина має, Італія має і багато інших країн мають. Чим відрізняється наш? Це той же реєстр фізичних осіб, - каже народний депутат від Партії регіонів та автор законопроекту Василь Грицак.
Згідно з пропозицією Президента скорочено також перелік документів, їх треба буде подавати 7. В попередній редакції закону кількість таких документів не була фіксованою. Крім того, Президент вирішив, що кошти за видачу довідок - так звані адміністративні послуги - замість держбюджету отримуватимуть установи, які видають ці документи.
Президент сказав, що ці кошти мають іти в спецфонди державного бюджету, хоча останнім часом, навпаки, була тенденція така, щоб ці кошти потрапляли в загальний фонд державного бюджету, - каже заступник голови правління Центру політико-правових реформ Віктор Тимощук.
Біометричний паспорт, каже автор закону, коштуватиме 450 гривень. Але їх знадобиться два, оскільки новий закон залишає систему внутрішніх та закордонних паспортів.