Підвищення екоштрафів у 100 разів – шлях до збереження здоров'я нації

Європейська практика свідчить, де штрафи за порушення екологічних норм вищі, там і забрудненість менша. Тож Міністерство екології та природних ресурсів України має намір підняти штрафи за забруднення навколишнього середовища у 100 разів.

В Україні планують збільшити штрафи за забруднення навколишнього середовища з нинішніх 1700 (100 неоподатковуваних мінімумів) як мінімум в 10 разів, а в ідеалі – в 100. Також Міністерство екології та природних ресурсів України має намір домагатися зняття мораторію на екологічні перевірки бізнесу, що діє вже чотири роки. Адже на сьогодні для проведення екоперевірки обов'язково потрібна офіційна скарга громадян. Тільки після неї Держекоінспекція повинна звернутися до Державної регуляторної служби, яка поінформує підприємство про перевірку. Така схема зменшує результативність перевірки. Адже попереджені підприємства миттєво зачищають свої недоліки, встановлюючи тимчасові фільтри, тощо. А вийшовши сухими із води, знову повертаються до звичних схем виробництва, економлячи на засобах очистки повітря, –
розповів голова ГО "Всеукраїнська організація "Зелений Фонд. Подолання гуманітарних та екологічних катастроф" Максим Фролов.

Читайте також: Сексуальная безопасность: как защитить детей от педофилов и научить принимать себя

За дослідженнями, найбільше навколишнє середовище забруднюють великі агропідприємства. Люди, які живуть неподалік таких промислових гігантів часто скаржиться, що при обробці посівів сільгоспавіацією, страждають і їх присадибні ділянки. Та найбільше людей тривожить те, що вони відчувають різке погіршення стану здоров'я. Але ніхто не чує їхніх скарг, адже підприємство благополучно пройшло державну перевірку.

Максим Фролов наголошує, що великі міста теж є джерелом забруднення навколишнього середовища. Те, що Київ неодноразово фігурував в першій десятці антирейтингу найбільш забруднених міст Європи, яскраве тому підтвердження. Хоча найбільші підприємства-забруднювачі знаходяться не в столиці України. До топ-100 шкідливих для навколишнього середовища підприємств нашої держави увійшли підприємств, що знаходиться на території Донецької, Дніпропетровської та Запорізької областей. Серед них – металургійні, гірничі та енергогенеруючі компанії. Їх розподілили за масштабами забруднення повітря, води та за кількістю відходів. Українці відчувають такі підприємства легенями і не хочуть миритись із шкідливими викидами в атмосферу. Так, у вересні кілька тисяч мешканців Маріуполя Донецької області вийшли на акцію протесту "Я хочу дихати" з вимогою покращити екологічну ситуацію в місті. Мешканці Маріуполя зазначають, що з початку вересня вітер приносив у місто брудне повітря з коксохімічного виробництва. Як відомо, в Маріуполі розташовано два великі металургійні підприємства: Азовсталь і Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча.

Якщо ж українці вже звикли до таких реалій, Європа не буде з цим миритись. Адже статистика відверта лякає. Звіт Всесвітньої організації охорони здоров'я (ВООЗ) голосить, що забруднене навколишнє середовище є однією з найголовніших причин високої смертності у світі. Так, за даними організації, майже чверть населення планети помирають саме через погані екологічні умови: екологічні ризики зумовлюють виникнення понад 100 найнебезпечніших хвороб, і щороку саме вони вбивають 12,6 млн людей, а це – 23% усіх смертей, які трапляються у світі, –
каже Максим Фролов.

Читайте також: Влияние офисной работы на здоровье: как уберечь сердце и сосуды

За даними Європейського агентства охорони навколишнього середовища (EEA) у Європі внаслідок забруднення щороку помирає майже 500 тисяч людей. Вже дійшло до того, що в країнах Східної Європи відсоток населення, що страждають від забруднення повітря, є більшим, ніж у Китаї та Індії. Забруднення повітря в більшості країн ЄС перевищує стандарти, рекомендовані Європейським Союзом та Всесвітньою організацією охорони здоров'я.

Міжурядова група з питань зміни клімату оприлюднила попередження про катастрофічні наслідки зміни клімату у разі відсутності дій щодо скорочення викидів протягом наступного десятиліття. 157 країн підтримали положення, зазначені у Паризькій кліматичній угоді. Проте екологи наголосили, що заяви багатьох країн не збігаються з реальними діями. Лише 58 країн (з 157) узгодили свої зобов'язання з економічними цілями щодо скорочення викидів, і лише 16 з них фактично вжили конкретних дій для їх скорочення.

Ще одним забруднювачем повітря є вихлопні гази, які витають навколо, особливо у великих містах з тисячами магістралей. І з цим уже триває боротьба у світі. Зокрема єврокомісар з питань навколишнього середовища Кармен Велья збирається подати позови до Європейського суду через перевищення норм забруднення повітря вихлопними газами в низці країн Європейського союзу. Зокрема, норму забруднення перевищили Німеччина, Франція, Великобританія, Італія та Іспанія. У разі задоволення позову, країнам загрожують високі штрафи, крім того, водіям можуть заборонити їздити в містах на дизельних авто.

Прийнятий днями в Україні закон про так звані "євробляхи" покликаний врегулювати також і екологічне питання, пов'язане із старими автомобілями. Адже їхні шкідливі викиди в атмосферу досі ніхто не брав до уваги. Проте вони мали негативний вплив на життя та здоров'я українців.

Читайте також: Соцмережі та лікування: як Facebook і YouTube змінюють нашу медицину