3 
Як розкрили давню податкову аферу?
Фрагменти каменю знайшли у 2024 році на території античного міста Стратонікея в Карії, регіоні, який сьогодні розташований у Туреччині. Спочатку дослідники припустили, що напис може бути частиною епітафії – тексту на честь померлої людини високого статусу.
Однак подальше вивчення змінило це припущення. Вчені встановили, що знайдені шматки каменю є відсутніми частинами давнішого напису, який містив юридичне рішення римської влади. Документ датують 480 роком нашої ери. Відкриття зробила команда європейського дослідницького проєкту STONE-MASTERS за участю археологів Варшавського університету. Результати дослідження університет оприлюднив у серпні 2026 року.
Щоб зрозуміти призначення фрагментів, дослідники зафіксували окремі літери, вирізані на камені, та зіставили їх із цифровою базою даних відомих античних написів. Це дозволило пов'язати знахідку з уже відомими копіями римського юридичного рішення, датованого 480 роком.
Таким чином, нові фрагменти фактично допомогли відновити частину документа, який був відомий історикам ще з XIX століття.
Як працювала схема?
За словами археолога Варшавського університету Павела Новаковського, йшлося про зловживання під час збору податків у західній частині Малої Азії, тобто сучасної Анатолії.
Місцеві чиновники, відповідальні за податкові збори, ймовірно, вказували у документах, які надсилали до Константинополя, значно менші суми, ніж реально отримували від населення.
На практиці вони, найімовірніше, вказували в документах, які подавали до Константинополя, інші, нижчі суми, водночас стягуючи з місцевого населення значно більше грошей. Різниця осідала в їхніх кишенях, – пояснив Павел Новаковський.
Тобто схема була досить простою: центральна влада отримувала інформацію про одні податкові надходження, тоді як місцеві чиновники збирали набагато більше. Різницю вони привласнювали.
Римській владі стало відомо про зловживання ще приблизно у 465 році. Один із державних чиновників намагався втрутитися в ситуацію, але корумповані збирачі податків фактично проігнорували його вимоги. Через 15 років справа отримала значно серйозніший розвиток. У 480 році преторіанський префект, один із найвищих посадовців імперської адміністрації, відправив спеціального представника для вирішення проблеми.
Йому поставили жорстку умову: якщо проблему не буде усунуто протягом трьох місяців, він сам ризикував втратити власне майно. Втім, для чиновників, яких звинувачували у махінаціях, покарання передбачалося набагато суворіше – смертна кара.
Чому Рим погрожував стратою?
На перший погляд може здатися, що за податкові махінації в Римській імперії регулярно карали смертю. Однак дослідники вважають, що ситуація була складнішою.
Історичні документи IV – VI століть містять щонайменше 11 випадків, коли римські імператори або державні чиновники видавали розпорядження щодо правильного оформлення податкових документів. Це може свідчити про те, що зловживання податковою системою були досить поширеними.
Проте в жодному з відомих аналогічних документів не йшлося про смертну кару.
Саме тому Новаковський вважає, що надзвичайно суворе покарання у справі 480 року могло бути пов'язане не лише з масштабом самої податкової афери.
"Я думаю, це можна трактувати не стільки як реакцію на тяжкість самого правопорушення, скільки як протидію імператорській волі і, певною мірою, як заколот або злочин проти держави", – зазначив археолог.
За його словами, погроза стратою могла також виконувати риторичну функцію, демонструючи виняткову важливість справи та рішучість імператорської влади. Римське законодавство знало випадки, коли надзвичайно суворі покарання, передбачені юридичними документами, фактично не виконувалися. Їх могли використовувати насамперед для того, щоб продемонструвати намір законодавця та змусити чиновників виконати наказ.
Сам знайдений напис також не містить прямого підтвердження того, що страта справді відбулася. Водночас контекст дозволяє припустити, що представник влади, який доставив рішення на місце, виконав поставлене перед ним завдання.
"Він прибув на місце і виконав доручене йому завдання – інакше ми не мали б напису, який оприлюднює рішення префекта", – пояснив Новаковський.
Податки були основою Римської імперії
Податкова система була одним із ключових інструментів функціонування Римської імперії. Завойовані території давали державі доступ до нових ресурсів і джерел податкових надходжень. За рахунок цих коштів, зокрема, фінансувалися військові кампанії та утримувалася величезна адміністративна система.
Економісти навіть описували римські завоювання як своєрідні "інвестиційні можливості", оскільки розширення імперії давало доступ до нових ресурсів і податкової бази.
Однак чим більшою ставала держава, тим складніше було контролювати збір коштів на місцях. Історія зі Стратонікеєю демонструє, що корупція могла виникати навіть попри жорстку систему контролю та загрозу суворого покарання. Фактично римська влада зіткнулася з проблемою, яка знайома сучасним державам: місцеві чиновники могли приховувати частину доходів від центральної адміністрації та залишати різницю собі.
Для археологів знайдені фрагменти важливі не тільки через зміст юридичного документа. Вони також дають можливість дослідити, як у Римській імперії виготовляли та копіювали офіційні написи.
Дослідники порівняли цей текст з іншими написами аналогічного призначення, знайденими в стародавній Стратонікеї.
Виявилося, що місцеві майстри могли по-різному розташовувати слова та літери, змінювати спосіб їхнього нанесення на камінь і використовувати власні традиції копіювання.
Це особливо цікаво з огляду на характер документа. Юридичний текст мав передавати офіційне рішення імперської влади, тому можна було б очікувати максимально точного й незмінного відтворення.
Однак практика виявилася іншою. За словами Новаковського, навіть такі "незмінні" юридичні тексти могли відображати місцеві ремісничі традиції.
Отже, знайдені кам'яні фрагменти одночасно розповідають про корупцію в пізній Римській імперії, роботу її податкової системи, механізми державного контролю та повсякденну практику виготовлення офіційних написів.
Дослідження виконували в межах проєкту STONE-MASTERS Європейської дослідницької ради. Про відкриття повідомив Варшавський університет.