Також повідомляється, що незабаром запрацює кол-центр та з’явиться інформація, як долучитися до рядів регіоналів. Поки що на сайті відсутні якісь прізвища, склад ініціативної групи і партійних лідерів. Це лише справа часу.
Читайте також: Сайт "Партії регіонів" відновив свою роботу з Росії
Після революції деякі представники "Партії регіонів" і команди колишнього президента Віктора Януковича втекли з країни, хто в Росію, а хто і в ЄС, але багато хто залишився, утворивши нові політичні об’єднання, такі як "Опозиційний блок" чи увійшов до складу депутатських груп "Відродження" та "Воля народу". А комусь пощастило і він приєднався навіть до команди влади.
Але пов’язувати себе із "Партією регіонів", увесь цей час після Революції було непопулярно, токсично і трохи страшно. Зараз схоже вже ніхто нічого не боїться. Реанімація "Партії регіонів", навіть якщо вона відбувається виключно в інтернеті – це нахабний вчинок, схожий на інформаційну провокацію, мета якої підтвердити повільний реванш.
До нього призвела відсутність результатів розслідувань економічних злочинів часів Януковича і покарання за них. Колишні регіонали не бояться і скоро підуть до виборців зі старими лідерами і гаслами. Сподіваюсь за цей час, їхній виборець все ж змінився.
"Партія регіонів" Віктора Януковича
Крім перезапуску сайту "Партії регіонів", цього тижня вразило також розслідування програми "Наші гроші з Денисом Бігусом". Журналісти зафіксували, що в київський офіс Віктора Медведчука регулярно приїжджають керівники "Опозиційного блоку". Ця новина якраз не дивує, адже партія "За життя", до якої входить Медведчук і "Опозиційний блок" підтверджували, що ведуть перемовини про можливе об’єднання на виборах.
Читайте також: Чому до офісу Медведчука з’їжджаються найвідоміші екс-регіонали: розслідування
Здивувало інше – серед гостей, які приїжджають до Медведчука, журналісти помітили людину схожу на Андрія Портнова, який у часи Януковича був заступником голови Адміністрації президента і займався питаннями судоустрою. Після Майдану він втік з України, спочатку в Росію, а потім переїхав до австрійського Відня. Якщо це був дійсно Портнов, як стверджують журналісти, це доводить, що попри публічну критику нинішньої влади у Facebook, він вміє домовлятися про свої візити в Україну.
Андрій Портнов
Я не кажу вже про Медведчука, який взагалі нічого не приховує і відкрито заявляє про свої проросійські погляди. У нього є для цього вже свої телеканали.
Минулого тижня у впливовому французському виданні Le Monde вийшла стаття про Медведчука із характерною назвою "Віктор Медведчук, людина Путіна в Україні". Французький журналіст під час розмови з кумом Путіна у Києві звернув увагу на те, що у його кабінеті транслюється пропагандистський російський канал – "Росія 24".
Стаття по відношенню до Медведчука вийшла критичною, там багато разів згадуються його зв’язки з Росією. Але переклад статті з’явився на сайті "Українського вибору" Медведчука. Він нічого і не заперечує, працюючи у Києві.
Віктор Медведчук
Нагадав минулого тижня про себе ще один представник команди Януковича – Микола Злочевський, колишній голова Міністерства екології і природніх ресурсів. У списку 100 найбагатших українців, опублікованому у журналі "Новое время", він посідає 11-ту сходинку, продовжуючи розвивати газовидобувний бізнес в Україні.
Але в ці дні найбільше пощастило міліцейському керівнику часів Януковича. Нещодавно, президент Петро Порошенко призначив на посаду голови Київської обласної державної адміністрації Олександра Терещука. Це міліціонер із 30-річним стажем роботи у правоохоронних органах, який до Майдану очолював управління МВС у Волинській області.
Читайте також: Призначення київського губернатора Терещука – кому це вигідно
Журналісти нагадали, що він відправляв "Беркут" з Волині на Майдан у Київ. Але президент врятував його від люстрації і напередодні 5-ї річниці Революції гідності міліціонер, пов’язаний із "Беркутом", очолив керівництво Київської області.
Логіку влади можна зрозуміти. Їй здається, що вона контролює і проросійські сили, і колишніх регіоналів, і інших діячів часів Януковича, які звикли домовлятися і виконувати накази керівництва, і не будуть сперечатися, як опозиційні політики. Але прорахувати реакцію громадянського суспільства і виборців на все це, до кінця неможливо. Ці політичні хитрощі небезпечні і можуть нашкодити їхнім ініціаторам. Побачимо, як далеко зайде цей поки що повільний реванш.