Полярні дослідження - завдання не з легких

Кожної зими науковці-відчайдухи, озброєні найсучаснішою технікою та непереборним бажанням захистити екологію, приїжджають у безкраї сніжні простори. Дослідження ведуть за допомогою високоточного радару, який здатний виміряти товщу льоду. Норма - від 3,5 до 4 метрів. Проте на датчиках науковців - лише 2,5 метри.

“Дослідження з супутників погані тим, що бачиш лише вершину айсберга, а багато важливої інформації сховано під водою. Але ми створили схему, яка дозволяє комплексно розглянути увесь процес танення льодовиків та зменшення їхньої площі”, - каже професор океанографії Віслав Масловскі.

Звісно, мало кому захочеться їхати так далеко і самому перевіряти, наскільки потоншав льодовиковий покрив. Суворі погодні умови та айсберги - надзвичайно небезпечні. Щоб зробити необхідні заміри, науковцям інколи доводиться буквально висаджуватися на крижини.

“Дуже багато льоду, дмуть пронизливі вітри. Крижини постійно рухаються, все це дуже небезпечно”, - розповідає дослідник Пен Хадов.

Зміни в кліматі негативно відображаються і на іншому полюсі - в Антарктиці. Там через лід, що тане, імператорським пінгвінам доводиться змінювати місця своїх постійних гніздувань. За цими тваринами спостерігати надзвичайно важко - кажуть науковці. Вони дуже лякливі та обережні, а з наближенням людини масово тікають. Тож на допомогу вченим прийшли супутники, які з космосу відстежують переміщення пінгвінів.

“Пінгвіни перебувають на одному місці впродовж 8-ми місяців. Колонія залишає по собі багато гуано, його ми і бачимо на знімках супутників”, - зазначив експерт-картограф Пітер Фретвел.

Незважаючи на те, що наразі популяція пінгвінів досить велика - приблизно 800 тисяч - через танення льоду тварини почали менше розмножуватися. А це означає, що з часом можуть зникнути і пінгвіни.