Понад 100 років закрита від людей: небезпечна "Червона Зона" відчуження, яка отруєна війною

Влада кожної країни намагається якнайменше розповсюджувати інформацію щодо наслідків катастроф. Особливо, якщо вони можуть становити загрозу життю та навколишньому середовищу. Детальніше про це – у програмі "Одна історія" на 24 каналі.

Читайте та дивіться попередній випуск Захисна каска Адріана: як винайшли та чому нею користувалися провідні армії світу

Таємна інформація про катастрофи

Для цього є кілька причин:

• зменшення потоку туристів у ці краї;
• а також послаблення статусу держави на мапі світу.

Таким чином, інформація щодо смертоносних для людства катастроф замовчується і стає засекреченою на всіх рівнях. Такі території таємно зачищають, людей переселяють, а порушників, які насміляться туди проникнути, строго карають. Сьогодні відомо про десятки таких зон відчуження. Проте мало хто знає, що одна з них розташована у мальовничому куточку Європи.

Небезпечна "Зона Руж"

На околиці Франції вже понад 100 років є одна з найнебезпечніших зон відчуження. Гнітюча спадщина, яку залишили країні після 2 світових воєн. Її земля вкрита величезною кількістю людських останків, активних бомб, а ґрунт просякнутий отруйною хімічною зброєю – "Зона Руж".

Ця заборонена для проживання і господарської діяльності територія розташована на північному сході Франції. Спершу "Зона Руж", що означає в перекладі "Червона Зона", охоплювала понад 1200 квадратних кілометрів. Зараз ця площа значно зменшилася – до сотні квадратних кілометрів. Проте вона перебуває під суворою забороною для відвідування. Причиною цього є велика кількість хімічних боєприпасів, які залишили тут обидві світові війни. Окрім того, ґрунт значно заражений останками тварин і людей, яких так і не змогли забрати з поля бою.

Непридатна для життя

Саме в цих місцях велися найзапекліші битви Західного фронту Першої світової війни, які перетворили сільськогосподарські угіддя на жахливе місиво. Лише під час однієї битви при Вердені, яка тривала 303 дні, загинули сотні тисяч людей.

"Зона Руж" – непридатна для життя / Скриншот з відео

Після завершення війни французький уряд оголосив зону непридатною для проживання і ведення будь-якої діяльності. Заборонена територія простягається неподалік від Нансі до Вердена і в сторону міста Лілль. Коли уряд зрозумів, що не зможе в прийнятний термін впоратися із зачищенням цієї території від останків людей і тварин, а також незліченної кількості боєприпасів, він зважився на серйозне рішення:

• переселити з цієї території жителів;
• оголосити створення "Зони Руж";
• і вже тоді продовжити ліквідацію наслідків війни.

Що не так із зоною

Невдовзі території, де колись проживали люди, перетворилися на густі ліси. Такі території стали приваблювати мисливців. Попри заборону, до 2004 року найвідважніші з них регулярно відвідували зону. В цей час німецькі дослідники взялися за ретельний аналіз ґрунту та підземних вод цієї території. Виявили, що рівень вмісту миш'яку там у 300 разів перевищує норму. А в органах деяких тварин, зокрема й у тих, на яких полювали місцеві мисливці, знайшли аномально високий рівень свинцю. Відтак, щоб уникнути отруєння громадян, "Зону Руж" почали активніше охороняти.

Департамент розмінування

Для очищення території французький уряд організував окремий орган. Згодом він отримав назву "Департамент розмінування". Завдяки його зусиллям "Червону Зону" вдалося значно зменшити. Деякі ділянки повернули у використання для сільськогосподарської діяльності. Влада прагнула якнайшвидше знову отримувати прибуток з цих територій, тож першу промислову ферму побудували на зараженій хімічними речовинами території вже у 1929 році.

Цікаво Зуби, скальпи й морські свинки: 9 цікавинок, які люди використовували як гроші

До середини 1970 років зачистка території проводилася поверхнево і практично не зачіпала сотні тисяч вкритих товстим шаром іржі хімічних бомб. Влада розпорядилася встановити на небезпечних ділянках попереджувальні знаки, які вказують на місця, де може бути велика кількість снарядів.

Також у місцевості розташовані дорожні знаки, які вказують фермерам, де знаходяться звалища боєприпасів. Туди місцеві жителі приносять і залишають для утилізації свій зібраний залізний і загрозливий для життя урожай. За підрахунками, щороку фермери збирають тут майже 900 кілограмів боєприпасів. Звісно, із особливо небезпечними снарядами працювали навчені сапери.

Щороку знаходять майже 900 кілограмів боєприпасів / Фото Yaplakal

Продукція під контролем

Продукція, яку виробляють на територіях, які колись належали до "Зони Руж", сьогодні повинна бути під постійним контролем французького та європейського урядів. Тим не менш, місцева влада воліє не оголошувати зайвий раз про виробництво, яке ведеться на цих територіях. Через погану славу зони сам факт, що продукти вирощені неподалік, може відлякувати покупців.

Очищення зони

Попри те, що від дня закриття місцевості на карантин пройшло вже ціле століття, "Червону Зону" й досі повністю не очистили. Така робота дуже небезпечна, під час нейтралізації боєприпасів часто трапляються фатальні випадки. Французька влада припускає, що повністю зону відчуження можна очистити через 300 – 700 років. Проте деякі експерти вважають, що від небезпечних боєприпасів її вже ніколи не вдасться прибрати повністю.

Зверніть увагу Битва за Київ: унікальні історичні дані

Водночас у навколишніх селищах для приваблення туристів і компенсації втрачених через закриття території коштів відкривають приватні музеї. Також місцеві мешканці будують тут ресторани, створюють пам'ятні місця, реконструюють барикади та траншеї часів війни. Довкола селищ-привидів червоної зони прокладають пам'ятні стежки, якими можуть прогулятися туристи, що прагнуть гострих відчуттів.

Проте всі ці розваги відбуваються строго за межами сучасної "Зони Руж". Коли її відкриють остаточно з впевненістю сказати не може ніхто. Сьогодні це єдина зона відчуження у світі, яка утворилася внаслідок отруєння землі війною.