Для усіх очевидно, що першочергово потрібно відсторонити фігурантів плівок від посад. Щоб вони не продовжували торгувати своїм кривосуддям чи не взяли ще когось за одне місце. Очевидно усім, окрім Вищої ради правосуддя, яка відмовилась здійснити таке відсторонення.
Важливо: В Окружному адмінсуді Києва торгують правосуддям: хто був на плівках Вовка
Відсторонення від посад Вовка, Погрібніченка та Шепітка
20 травня відбулось дуже знакове засідання Вищої ради правосуддя, яку я далі буду називати ВРП. На ньому розглядалось подання Генпрокуратури про відсторонення від посад Павла Вовка, судді Ігоря Погрібніченка та судді з Одеси Івана Шепітка.
Це був справжній тест на спроможність судової системи вже за нової влади протидіяти ганебним явищам у правосудді.
Відсторонення Вовка дало би потужний сигнал, що у нових реаліях немає місця для торгу і шантажу правосуддям. Натомість є невідворотність покарання за очевидно незаконні дії.
Павло Вовк, Ігор Погрібніченко та Іван Шепітко
Проте ВРП вчергове продемонструвала усьому суспільству відомий жест та відмовилась хоча б на два місяці позбавити "вовчу компанію" права здійснювати правосуддя. До речі, сам розгляд клопотань про відсторонення і події, що відбувались до їх розгляду, а особливо коментарі Павла Вовка є дуже цікавими та ще більше відкрили очі на залаштунки нашого правосуддя.
Голова ВРП та один з її членів відвідували Офіс Президента
Отже, все по черзі. За декілька днів до розгляду справи у Вищій раді правосуддя з'явилась інформація, що голова цієї ради Володимир Говоруха та її член Андрій Овсієнко відвідували Офіс Президента. На запит журналістів цей факт підтвердили і повідомили, що метою візиту було обговорення питань судової реформи. Все б нічого, якщо б не маленький нюанс.
Володимир Говоруха
Для обговорення цих питань президент напередодні створив спеціальну комісію. Так от – ні Говоруха, ні Овсієнко не є членами цієї комісії.
Андрій Овсієнко
Зате саме вони були доповідачами у справі відсторонення Вовка. Ось такий цікавий збіг, у випадковість якого у наших умовах дуже слабо віриться. На засіданні ВРП виплив ще один цікавий факт.
З'ясувалось, на плівках НАБУ фігурують і деякі члени Ради правосуддя. Зокрема, Олег Прудивус, який виявився близьким другом судді Аблова – одного з ключових фігурантів справи.
На плівках є інформація про ще одного члена ВРП – Миколу Худика. Начебто через нього у Вовка могли впливати на рішення Ради. Прокурор на засіданні заявила відвід обом цим членам, але відвели лише Прудивуса. Тому можливості впливу залишились.
Олег Прудивус та Микола Худик
Безпосередньо перед засіданням ВРП на багатьох сайтах із специфічним "запахом" з'явились статті, де дії НАБУ називались замовленням попередньої влади з метою дискредитації та тиску на непокірного суддю Вовка, який відмовився виконати вказівки самого Порошенка.
Тобто хтось намагався кардинально змістити акценти і показати справу Вовка не як доказ глобальних проблем у системі правосуддя, де відбувається торг судовими рішеннями та посадами, а як розправу дискредитованого Порошенка над незалежними суддями.
Відверті зізнання Вовка
Апофеозом інформаційної кампанії з відбілювання Вовка стало його майже двогодинне інтерв'ю з Дмитром Гордоном, яке вийшло акурат за день до розгляду клопотання про його відсторонення.
Цікаво! Скандального суддю, причетного до Портнова та Кернеса, обрали на важливу посаду: деталі
• Стосунки Павло Вовк з Сергієм Ківаловим та Андрієм Портновим
Гордон влаштував голові суду справжню "теплу ванну", з якої він мав вигляд жертви переслідування з боку Порошенка. Вовк відчував себе так комфортно і впевнено у своїй безкарності, що озвучив факти, за які суддю у здоровій судовій системі звільнили б на другий день після таких одкровень. Почалось з того, що Гордон нагадав, як Вовк працював помічником Сергія Ківалова і запитав про його роль у судовій системі.
Гордон: У свій час ви були поміничком нардепа Сергія Ківалова, якого називають "тіньовим керівником" всіх українських суддів. Він справді ним є?
Вовк: Хотілось би, щоб так було. Бо він в принципі позитивна людина і достатньо інтелектуальна.
Сергій Ківалов
Тобто голова суду цілком серйозно публічно заявляє, що хотів би, щоб Ківалов був тіньовим куратором судів. Насправді, він і так ним є. І це відомо усім. Але, мабуть, вперше голова суду публічно заявляє, що хотів би мати куратора. Це дуже яскраво свідчить якою насправді є незалежність пана Вовка.
Далі Вовк дуже позитивно відгукнувся про Андрія Портнова. Це цілком очевидно і не дивно.
Андрій Портнов
• Зустріч Павла Вовка та Петра Порошенка
А от наступні його одкровення є неочікуваними і дуже цікавими. Зокрема, він визнав, що вже після Майдану зустрічався з Порошенком власне з питань обрання його головою суду.
Вовк: Зустрічався, спілкувався. Вислухав якісь моменти, чим я можу підходити або ні. Судячи зі всього, не викликав якихось негативних емоцій, які не дозволили б мені потім бути обраним головою суду.
Гордон: Ви приходили до нього на Банкову?
Вовк: Ні, це було інше місце.
Ось вам ще один доказ фейкової незалежності Вовка. Для того, щоб обратись головою суду він пішов на поклін до президента. Очевидно, що там він переконав його у своїй повній лояльності. За словами Вовка, у президента не виникло заперечень щодо нього.
Цікаво! Судова реформа в Україні не була провалена, – екс-член Вищої кваліфкомісії
І це схоже на правду, бо претензії Порошенка до цього суду виникли лише в останні дні його президентства. До цього він усі п’ять років не бачив жодних проблем у системному кривосудді під керівництвом Вовка.
Петро Порошенко
І це вже характеризує особу Порошенка, який прийшов до влади завдяки Майдану, але вважав людиною своєї команди голову суду, який заборонив Майдан та зобов'язав "Беркут" його розігнати.
• Конкурс до Верховного суду
Згадав Вовк і про конкурс до Верховного суду. З його слів випливає, що Порошенко впливав на результат конкурсу і щось особисто пообіцяв Вовку. Він прямо визнав, що претендував не просто на посаду судді, а на керівну посаду у новому Верховному суді.
Важливо: Клан Портнова та посіпаки судді Вовка: головні суддівські мафії України
Вочевидь саме ця посада і була обіцяна президентом. Але потім плани помінялись і на переконання Вовка його "збили з конкурсу" за замовленням президента.
Далі більше – Вовк розповів, як в Адміністрації Порошенка йому висловлювали побажання щодо вирішення справ, які розглядались "вовчим судом". Так, голова суду стверджує, що президент систематично тиснув на суд з метою отримання потрібних рішень.
Закон зобов'язує суддів у таких випадках повідомляти прокуратуру та ВРП про тиск. Але усі п'ять років Вовк мовчав. Начебто він слухав побажання президента, але нічого не робив і не впливав на своїх суддів.
І чомусь усі п'ять років в Адміністрації Президента ніяк не реагували на невиконання побажань. "Я періодично там бував. Я чув певні позиції. Їх я нікому не доносив. Бо якби я це робив, то був би таким, як і вони," – зазначив Вовк в тому ж інтерв'ю Гордону.
• Справа щодо "Приватбанку"
А от прямо перед виборами Вовк, начебто, не прислухався до прохань Порошенка щодо справи "Приватбанку". За словами Вовка спершу Порошенко вимагав визначитись – він в команді чи ні. А потім почав переслідувати непокірного суддю та дав команду фас НАБУ та Горбатюку. Така от версія від Вовка.
Що криється за особою Павлом Вовком
Насправді, я вірю в те, що озвучив Вовк – і в його співбесіду з Порошенком перед обранням головою, і про вплив на конкурс, і про систематичні побажання щодо розгляду справ. Навіть у те, що Порошенко створив деякі проблеми Вовку у зв'язку зі справою "Привату".
Не вірю лише, що Вовк не виконував побажання президента до виборів. Він очевидно був в команді Порошенка і робив все, що треба. Але був вимушено, поки відчував силу Порошенка.
Як тільки стало зрозуміло, що влада поміняється, голова суду одразу почав демонструвати свою готовність стати членом іншої команди. Паралельно він вирішив посилити свій вплив, що чітко зафіксовано на плівках НАБУ.
Павло Вовк
Тому усі намагання показати справу Вовка як розправу попередньої влади над незалежними суддями є просто смішними. Але вже зовсім не смішно від розуміння того, як здійснювалось правосуддя такими суддями та що ця ситуація не унікальна. Бо в інших судах відбувається схоже, але трохи в менших масштабах. Справа Вовка дала можливість зробити перший крок у радикальній боротьбі з цими ганебними явищами.
НАБУ і Генпрокуратура зробили свою справу. Слово було за суддівськими органами. Рішення про відсторонення дало б сигнал, що судді теж готові до такої боротьби. Але дива не трапилось. ВРП повністю підтримала ручне правосуддя та продемонструвала готовність виконувати побажання будь-якої влади.
Отже, розраховувати, що чинна ВРП буде боротись хоча б з кричущими випадками кривосуддя – марно. Тому потрібно міняти саму Вищу раду правосуддя та принципи її формування. І тут все у руках новобраних президента та парламенту. Дуже швидко ми побачимо, яким шляхом піде нова влада.