Війна аеростатів і шпигуноманія: чим завершиться повітряний бій між США та Китаєм

18 лютого 2023, 08:00
Читать новость на русском

Китай розгорнув проти Сполучених Штатів нетипову війну. Новітнім "полем бою" Пекін обрав небо, проте не з використанням сучасних винищувачів або гіперзвукових ракет, а за допомогою старої технології безпілотних повітряних куль. Попри всі запевнення з боку Китаю, що апарати були запущені лише для цивільних досліджень, порушення повітряного простору США викликало значне занепокоєння у Вашингтоні.

Відносини між двома найбільшими економіками світу наразі й без того перебувають на низькому рівні, а подібні провокації лише погіршують ситуацію. Схоже, що США та Китай дійсно увійшли в певний стан "Холодної війни", проте оминають прямих воєнних провокацій, лише побічними методами нагадуючи один одному про свою присутність та можливості. 24 Канал проаналізував, що ж насправді відбувається й до чого ця боротьба може призвести. 

До теми Тепер "НЛО" і в Китаї: Пекін заявляє про невідомий об'єкт над своєю територією

Як Китай порушив повітряний простір США

28 січня розвідувальна повітряна куля Китаю увійшла в повітряний простір Аляски, потім пролетіла над Канадою, а згодом вже й над континентальною частиною США. Така ситуація відразу ж обурила Вашингтон, та через кілька днів спостережень було вирішено збити апарат. Американці дочекалися, поки він зависне над морем, щоб не наражати на ризик цивільне населення, і вже 4 лютого успішно збили китайський аеростат.


Винищувач F-22 ВПС США знищив китайську повітряну кулю / Фото AP

Зверніть увагу! За словами американських урядовців, апарат був оснащений обладнанням для збору даних, в тому числі технологіями, які дозволяли збирати конфіденційну інформацію. У Держдепі США відразу заявили, що, враховуючи обладнання аеростата, метою запуску повітряної кулі точно був збір розвідданих.

При цьому, судячи із залишків, які вдалося зібрати американцям, китайці мали змогу керувати апаратом, маневруючи над певними місцями.

Натомість Китай поспішив виправдатися, заявивши, що повітряна куля не використовувалася для збору розвідданих, а збирала лише інформацію про навколишнє середовище та деякі метеорологічні дані. Водночас у Пекіні запевнили, що куля нібито просто збилася з курсу через сильний вітер, який і відніс аеростат на територію США та Канади.

Втім, трохи згодом, ще три невпізнані об'єкти увійшли в повітряний простір США та Канади. Їх теж вирішили збити, попри те, що, за оцінкою Міноборони США, вони не становили військової загрози, проте їхній маршрут польоту був дуже наближеним та чутливим до військових об'єктів США. А також вони загрожували цивільним літаками, бо перебували приблизно на їхній висоті польоту. Наразі уламки всіх чотирьох об'єктів намагаються вилучити з води для подальших досліджень, щоб точно встановити, чи несли вони реальну загрозу та чи збирали розвіддані.

Амбіції Китаю у близькому космосі

Китай стверджує, що збита американцями повітряна куля використовувалася для цивільних досліджень та не мала жодних військових цілей. Водночас повідомлення та наукові статті у китайських державних ЗМІ говорять зовсім про інше. Військові експерти Китаю неодноразово хизувалися досягненнями своєї країни у використанні подібних апаратів для розвідки, спостереження та радіоелектронної протидії.

Зі стрімким розвитком сучасних технологій простір для інформаційного протистояння більше не обмежується сушею, морем і низькою висотою. Близький космос також став новим полем бою в сучасній війні та важливою частиною системи національної безпеки,
– писали в 2018 році в офіційній газеті Народно-визвольної армії Китаю.

Зверніть увагу! Китай наголошує, що "апарати для близького космосу", які можуть майоріти на висоті від 20 до 100 кілометрів, відіграватимуть життєво важливу роль у майбутніх бойових операціях, які об'єднуватимуть усі рівні ведення бойових дій: на суші, морі, повітрі та в космічному просторі.

При цьому, саме навколокосмічні апарати військові експерти Китаю називають вирішальною ланкою в інтеграції космічних сил в оборонну систему країни. 


Стаття присвячена розвідувальним повітряним кулям у воєнній газеті НВАК

Загалом, по цій темі на офіційних порталах Китаю опубліковано близько 1000 статей та звітів, як військової, так і цивільної тематики. Водночас для створення таких висотних повітряних куль та дирижаблів Китай має цілий дослідницький центр, який під керівництвом Китайської академії наук активно займається їхнім проєктуванням та розробкою. 

Цікаво, що Китай жодним чином не приховує воєнний потенціал подібних апаратів. У своїх статтях вони вказують на потужні переваги висотних повітряних куль над супутниковим спостереженням.

Експерти вказують, що такі аеростати здатні протягом тривалого часу зависати над необхідними місцями та збирати детальну інформацію про об'єкти спостереження, на відміну від супутників, які знаходяться далеко у космосі на великій відстані. При цьому, дуже важливою складовою повітряних куль вважають їхню низьку ціну та простоту запуску. 


Випробування сучасних повітряних куль / Скріншот з ефіру державного ТБ Китаю 

Випробування показали, що безпілотні повітряні кулі здатні здійснити навколосвітній політ, залишаючись на висоті близько 20 тисяч метрів. При цьому, варто зауважити, що такі апарати дійсно часто використовують для цивільних цілей: щоб запобігати катастрофам та досліджувати навколишнє середовище, проте кожного разу китайські інженери  підкреслюють, що їх так само можна використовувати й для повітряної розвідки. 

Водночас американські експерти запевняють, що запуск таких аеростатів, навіть для цивільних цілей, все одно допомагає військовим. До прикладу, детальне дослідження погодних умов дозволяє здійснити точніший розрахунок для наведення гіперзвукових або балістичних ракет. 

США також розробляють розвідувальні повітряні кулі

Технологія повітряних куль вважається дуже застарілою, адже вперше її застосовували для військової розвідки ще в XVIII столітті. Проте, з розвитком технологій такі апарати стали отримувати більшу ефективність, дальність польоту та ширші можливості зі збору розвідданих. США, так само як і Китай, нарощують свої можливості в близькому космосі. У 2021 році Пентагон уклав угоду з американською аерокосмічною фірмою, щоб вона дослідила потенціал використання висотних аеростатів на полі бою.


Пентагон також розлядає використання аеростатів для розвідки / Фото AFP

Вже після інциденту у повітряному просторі США Пекін почав активно скаржитися на те, що американці також використовують повітряні кулі проти Китаю. Речник МЗС Китаю Ван Веньбінь заявив, що з початку 2022 року повітряні кулі США пролітали над китайською територією близько 10 разів.

Немає нічого рідкісного в тому, що американські повітряні кулі незаконно вторгаються в повітряний простір інших країн. США повинні задуматися і змінити свою хибну практику. Ми залишаємо за собою право вживати необхідних заходів для вирішення відповідних інцидентів,
– заявив під час брифінгу Ван Веньбінь.

Подібна заява з вуст очільника МЗС КНР стала першим випадком, коли Китай напряму звинуватив США в порушенні свого повітряного простору за допомогою висотних повітряних куль. Втім, Ван ухилився від відповіді, коли журналісти намагалися уточнити, чи стане Китай збивати такі апарати.

Чи порушують висотні повітряні кулі міжнародне право?

Після першого інциденту з китайським аеростатом постало питання, чи порушило це  повітряне вторгнення міжнародне право, особливо якщо врахувати, що Китай досі запевняє світ, що метою польоту дирижабля було саме цивільне дослідження. Речник Пентагону заявив, що це було прямим порушенням повітряного простору США та міжнародного права, проте в цьому питанні теж є певні підводні камені.

Згідно з міжнародним правом, кожна країна дійсно має повний суверенітет та контроль над своїм повітряним простором, який також поширюється на близько 22 кілометри від її сухопутної території. Згідно з міжнародними конвенціями, кожна країна контролює весь доступ до свого повітряного простору, як для комерційних, так і для державних літаків.

Важливо! Натомість міжнародним правом не встановлена верхня межа повітряного простору. Традиційно, вона поширюється на максимальну висоту, на якій здатні працювати комерційні та військові літаки, а це близько 14 кілометрів. Однак, повітряна куля Китаю працювала на висоті понад 18 кілометрів, що наближує її до категорії супутників, на які суверенні права на повітряний простір не поширюються.

Подібні суперечки можуть регулюватися внутрішніми правилами, коли кожна країна визначає для себе порядок доступу до свого повітряного простору. Наприклад, США вимагають від усіх літаків, які перетинають їхній повітряний кордон, ідентифікувати себе та свої цілі. Якщо ж цього не відбувається, у небо підіймають винищувачі, які супроводжують неопізнаний об'єкт за межі кордону, або ж саджають його на землю.

Таким чином, США навіть проявили високий рівень терпіння, перед тим як збити повітряну кулю Китаю, адже це відбулося лише через кілька днів після вторгнення в американський повітряний простір.

При цьому, посилання на форс-мажорні обставини, що нібито куля контролювалася лише силою вітру, тому й збилася з курсу, теж не відповідають дійсності. Американські спостереження та подальше вивчення уламків показало, що китайський аеростат мав високий рівень маневреності, особливо коли затримувався над військовими об'єктами США.


Військові США дістають уламки збитої китайської кулі з океану / Фото US Navy

Таким чином, США зробили чіткий висновок, що цей інцидент був прямою військовою провокацією з боку Китаю, та збили аеростат.

Зверніть увагу! Сам Пекін також не завжди терплячий, щодо присутності американців поблизу своїх кордонів. Наприклад, у Південнокитайському морі, на яке активно претендує Китай, ВМС США проводять свої військові кораблі, на що Китай зазвичай відповідає доволі агресивно, створюючи військову напругу та посилюючи ризик прямого зіткнення з американськими військами.

Водночас найбільше постраждали не повітряні кулі або американська безпека, головний удар прийшовся саме по дипломатичних відносинах обох країн. Державний секретар Ентоні Блінкен навіть скасував заплановану поїздку в Пекін після цього інциденту. Цікаво, що Китай одразу визнав свою фізичну присутність у повітряному просторі США, тож у цій ситуації не було альтернативи, крім жорсткого обурення американців. Тобто Пекін мав усвідомлювати, що реакція США навряд чи буде позитивною, а враховуючи дані зі спостереження за аеростатом, можна зробити висновок, що це було зроблено навмисно.

Цікаво, що Китай і раніше вдавався до прямих військових провокації, демонструючи активний розвиток своїх військових сил. До прикладу, в 2021 році Китай випробував гіперзвукову ракету, що фактично оминула планету та вразила тестову морську ціль. Тоді китайські державні ЗМІ почали активно поширювати повідомлення, що у США немає необхідних систем ППО, які були б здатні протистояти новій китайській розробці.


Принцип роботи гіперзвукових ракет та їхні переваги / Джерело BBC

На початку 2023 року світ вже перебуває в дуже напруженому стані, коли в Європі триває наймасштабніша війна XXI століття, російський диктатор погрожує всім ядерною війною, а відносини між США та Китаєм опустилися до історично низького рівня.

В таких умовах, запуски міжконтинентальних ракет є вкрай ризикованими, однак для Китаю все ще важливо кидати виклик США. На заміну гіперзвуковим ракетам прийшли аеростати, на перший погляд, невинні апарати з подвійним призначенням, які навряд чи поставлять дві наддержави на поріг війни, але здатні нагадати про глобальну військову присутність та технологічні можливості Китаю.