У будь-якому випадку, для звільнення Донбасу та Криму нам потрібні умови, що були б несприятливі для РФ.
Читайте також: Які потужні новинки отримала українська армія у 2018 році
Моя улюблена подія, яка пов’язана з росіянами, сталася 7 лютого поблизу Дейр-ез-Зору в Сирії. Тоді відбувся чотиригодинний бій між американськими військовими та сирійськими урядовими силами за підтримки найманців-росіян. У тому бою було знищено від 200 до 300 сирійських солдатів, а також росіян з приватної військової компанії Вагнера.
Ну, тобто тих самих найманців, які брали активну участь у подіях в Криму та на Донбасі. До того ж, американці у тій ситуації повелися дуже чемно. Вони запитали росіян, чи є там їхні війська. Ті ж за старою звичкою сказали, що нема. І їх там дійсно не стало. Ось така позитивна історія.
В одному бою американці показали, яка величезна прірва лежить між їхньою боєздатністю та застарілою армією росіян. Крім того, нас потішив так званий лідер квазі-республіки "ДНР" Олександр Захарченко. Він просто невдало зайшов пообідати у кафе з красномовною назвою "Сєпар" і став героєм вірусних роликів в інтернеті.
Олександр Захарченко
Ще у 2018 році Росія запам’яталася брязканням зброєю. Тут я б виділив дві події: навчання "Схід-2018" і презентацію нових зразків ядерної зброї.
Презентацію зброї ви пам’ятаєте. Вона була схожа на гру зі старої восьмибітової приставки, у якій російські ракети уражають цілі у Північній Америці. Коли нормальні люди блефують – вони зазвичай роблять хоча б нормальну презентацію. Але Росія не спромоглась навіть на це.
Що ж стосується ракет, то Росія почала вплутуватися у нову гонку озброєнь зі Сполученими Штатами. Останні підняли ставки ще вище, оголосивши про намір вийти з договору про ліквідацію ракет малої та середньої дальності.
Щоб зрозуміти безглуздість російських потуг я наведу вам лише кілька цифр. Отже, оборонний бюджет Росії складає 46 мільярдів доларів, а бюджет оборони Китаю – 175, бюджет Міністерства у справах ветеранів США – близько 200, а оборонний бюджет Сполучених штатів – понад 700. Тобто у 15 разів більше, ніж російський.
Дональд Трамп та Володимир Путін
Американці більше не розглядають Росію як конкурента. Все що їх непокоїть – це щоб вона була трохи спокійнішою і головне – щоб не розвалилася на кілька маленьких держав з ядерними боєголовками в арсеналі.
Що ж стосується навчань "Схід", то, на думку американців, вони мали на меті довести що російська армія нарешті переборола свою споконвічну хворобу – погану логістику та управління. А ще цього року в Росії знов обирали Путіна. Єдиною інтригою тих виборів став його рейтинг. Він зріс, але не на довго. І вже за кілька місяців після продовження в РФ пенсійного віку він сильно впав з 76% до 39.
У 2018 році Росію трішки потрусило і ми побачили ряд протестів по всій країні. Якісь з них були пов’язані з підняттям пенсій, якісь з тим, що Путіна у них обирають уже понад 18 років і вже є повнолітні росіяни, народжені підчас його президентства. Частина була присвячена корупції, яка в прямому сенсі вбиває росіян. Але, якщо раніше вона вбивала через поганий рівень медицини та життя – то тепер вона почала вбивати уже значно менш фігурально.
Пожежа в торговельному центрі "Зимня вишня", де десятки дітей померли задихнувшись спровокувала людей на протест. Звичайно ж, доволі швидко російська влада звинуватила в усьому американців, що це мовляв вони нацькували на владу росіян обурених смертю дітей.
Пожежа в ТЦ "Зимня вишня"
Ситуація в Інгушетії вибухнула через те, що частину її території просто віддали Чечні. Це було зроблено одним підписом. І коли люди вийшли на вулиці, то якийсь час ситуація в регіоні була практично неконтрольованою. А потім в один із днів до традиційної молитви разом з протестувальниками приєдналися бійці ОМОН, які стояли в оточенні. Проте у цей час центральні ЗМІ Росії говорили про що завгодно, окрім того, що влада тимчасово втратила контроль над цілим регіоном.
Річ у тому, що 2018 року РФ змогла домогтися деяких успіхів за своїми межами. Це і активне будівництво "Північного потоку-2", і успішний гібридний тиск на частину європейських держав і багато чого ще. З іншого – через отруєння Скрипалів, захоплення моряків у Азовському морі та інші порушення міжнародного права вона лише сильніше затягнула на своїй шиї санкційний зашморг.
Росія удає, що він їй не заважає, що вона не буде поступатися на міжнародній арені. Але у такому випадку їй доводиться поступатись на внутрішній, зокрема підіймаючи податки та пенсійний вік. А це, неодмінно, призводить до тиску з боку громадян.
Протести в Росії
Напруженість в середині Росії ростиме й надалі, оскільки з кожним роком там стає усе менше можливостей та перспектив. Значна частина росіян, в принципі, готова жити погано заради того, щоб мати Крим. Але навіть вони не готові жити гірше, ніж зараз.
Наступного року нам з вами доведеться складати іспит на зрілість, як народу. Якщо ж глянути ширше – цей іспит нас чекатиме щороку ще тривалий час. Часто говорять, що незалежність дісталася нам малою ціною. Схоже, що за неї усе ж таки прийшов час платити.