ЄС залишиться з Україною до перемоги
Про це розповіла журналістка 24 каналу Софія Трощук, яка безпосередньо побувала у Брюсселі. За її словами, напередодні відбулося засідання Ради ЄС з питань закордонних справ, де в онлайн-режимі виступив очільник українського МЗС Дмитро Кулеба.
Зверніть увагу ЄС вже передав Україні зброї на 8 мільярдів та не планує зупинятися
Він наголосив, що зараз Росія хоче взяти паузу, аби підготувати жорсткіший напад, а також виокремив 10 кроків, необхідних для того, аби Україна та Євросоюз вистояли цю важку воєнну зиму. Зокрема мова йде про санкції, оборонну та фінансову підтримку України, а також інші кроки, які є важливими для того, Україна в партнерстві з ЄС перемогла, а Росія – зазнала поразки.
Водночас глава європейської дипломатії Жозеп Боррель дуже чітко висловився про те, що Євросоюз підтримуватиме Україну до самої перемоги. Також він влучно відповів на одне з питань іноземного журналіста щодо того, що саме буде перемогою України.
Так, Боррель заявив, що Україна сама вирішуватиме, що таке перемога, адже це українці зараз замерзають, це українці є біженцями і це українці виборюють свою свободу. Тож абсолютно логічно, що саме українці вирішуватимуть, куди відганяти російську армію.
Відносини Євросоюзу з Росією
Ще один цікавий пункт на порядку денному у Брюсселі – це перегляд принципів майбутніх відносин із Росією. Варто розуміти, що ще у 2016 році ЄС затвердив 5 принципів взаємодії з Росією. Серед них – імплементація Мінських угод, зміцнення відносин зі східними партнерами, зміцнення внутрішньої стійкості ЄС у зв'язку з можливими енергетичними загрозами та кібератаками, взаємодія з Росією у зовнішніх питаннях, у питаннях тероризму, зокрема щодо Ірану та мирних перемовин у Сирії, а також готовність підтримки російського суспільства.
Зараз, майже через 9 місяців повномасштабної російсько-української війни, європейці вирішили, що ці пункти є "мертвими", і тож з'явилася необхідність в ухвалені нових принципів. Щоправда, зараз мова йде вже не про взаємодію, а радше про те, як ставитися до Росії після її злодіянь. І тут основні принципи – це ізоляція Росії на міжнародному рівні, підтримка України та зменшення наслідків війни.
Серед інших пунктів, які розглядали міністри закордонних справ, також є введення обмежень проти Росії, недопущення обходу санкцій і притягнення Росії – виконавців і спільників – до відповідальності. Для України особливо важливим є останній пункт, оскільки він передбачає те, що у майбутньому відповідальність нестиме не лише країна-агресорка, а й ті країни, які їй допомагають, насамперед Іран та Білорусь.
Також європейські політики обговорювали і підтримку російського громадянського суспільства і незалежних ЗМІ, зокрема за межами країни-агресорки.
Цікаво, що, за даними міжнародних ЗМІ, до такого проєкту майбутньої взаємодії з Росією позитивно поставилася Німеччина, яка лише нещодавно змінила загальну риторику щодо беззаперечної підтримки України та її позиції. Утім, є й країни-скептики. Які саме – наразі не повідомляється, але це – великі друзі України, які хочуть ще більш жорстких та точних кроків.
Зернові угоди
Є ще один дуже важливий акцент, який зробив Жозеп Боррель. Він стосується зернових угод і примітний тим, що глава європейської дипломатії прямо заявляє, що саме Росія є винною у світовій продовольчій кризі.
Це визнання є знаковим для нас. Адже, наприклад, коли на початку дії зернових домовленостей Росія обстрілювала українські порти на Півдні, генсек ООН Антоніу Гутерреш закликав припинити обстріли та припинити зривати угоду, але не уточнив, хто саме це робить. Натомість зараз Боррель чітко визначив винуватця та підсумував угоду, яка припиняє дію 19 листопада.
Але не забувайте, чому запровадили зернову угоду. Не через природні катастрофи, не через цунамі у Чорному морі, не через піратів. Це – через блокаду українського експорту. Російська армія використовує голод як зброю.
Місія військової допомоги Україні
На засіданні Ради також затвердили деталі місії військової допомоги від Євросоюзу, у рамках якої 15 тисяч українських військових навчатимуться на теренах країн-союзників. Насамперед цю ініціативу запроваджує Польща. Її міністр закордонних справ зауважив, що вдалося створити юридичну формулу для функціонування такої місії в Польщі, а також у будь-якій іншій країні Євросоюзу, яка висловить готовність та візьме на себе таку відповідальність.
Своєю чергою, Жозеп Боррель анонсував деталі військової підтримки України, які мають стати відомими сьогодні, 15 листопада. Він сказав це недаремно, адже на черзі – зустріч Ради міністрів оборони країн ЄС, на якій будуть вирішувати, як допомагати Україні. Там виступить і український міністр оборони Олексій Резніков. Він має розповісти міністрам про актуальну ситуацію на фронтах.
Однак і без деталей зрозуміло, що в Європі зараз дуже сильно підтримують Україну та захоплюються її успіхами. Так, наприклад, під час ранкового брифінгу 14 листопада Жозеп Боррель привітав Україну зі звільненням Херсона і сказав, що те, що Україна відбила цю територію, а російська армія відступає – це дуже і дуже хороша новина.
Що говорять про Україну в європейських кулуарах
Вкрай важливим є те, що європейці підтримують нашу державу не лише в публічних офіційних заявах, а й за кулісами. Вони продовжують цікавитися Україною, запитують у наших журналістів, що і як відбувається, дізнаються щось про нас, тобто Україна не сходить з порядку денного.
Є чиновники, які впевнені у тому, що Україна увійде до Євросоюзу, але поки що ця впевненість є доволі фігуральною, адже якихось конкретних кроків ще немає. Разом із тим, побутує теза про те, що Україна потребує реформ, трансформації різних державних процесів, але зараз вона виборює своє право на демократичні цінності та європейський спосіб життя саме військовим чином, тож це покриває недоліки.
Усі сподіваються, що процес вступу України до ЄС буде унікальним, тобто триватиме швидко. А для того, щоб цього досягти дають пораду керівництву держави – треба говорити із країнами-членами Європейського Союзу, аби переконати та довести тим, хто наразі вагається, що Україна справді має бути в ЄС.
Не пропустіть – Зеленський виступив на саміті G20: дивіться відео