Росія відмовляється від будь-якого миру: ISW пояснили, чого домагається Кремль
Росія продовжує відкидати пропозиції щодо припинення вогню та мирних переговорів, наполягаючи на власних максималістських умовах. Кремль не демонструє готовності завершувати війну, якщо домовленості не передбачатимуть фактичної капітуляції України.
Про це йдеться в новому аналітичному звіті ISW.
Чого прагне досягти Росія?
Одним із останніх представників російської влади, який зробив заяву, став міністр закордонних справ Росії Сергій Лавров. В інтерв'ю російському державному телеканалу він заявив, що Москва не погоджується на припинення вогню, яке просто зафіксує нинішню лінію фронту. За словами Лаврова, Росія продовжуватиме війну проти України доти, доки не досягне, як він висловився, "довгострокового, надійного та сталого" врегулювання на власних умовах.
Схожу позицію раніше озвучував заступник голови Ради безпеки Росії Дмитро Медведєв. 12 серпня він заявив, що Росія може призупинити або завершити війну в Україні "виключно" на своїх умовах.
В ISW вважають, що такими заявами Кремль фактично продовжує відкидати українські пропозиції щодо припинення вогню та мирного врегулювання.
Аналітики припускають, що Москва посилює риторику про відмову від переговорів, щоб консолідувати російське суспільство навколо провоєнної позиції напередодні виборів до Державної думи, які мають відбутися 18 – 20 вересня 2026 року.
В ISW зазначають, що регулярне відхилення Кремлем пропозицій про припинення вогню свідчить про небажання Росії завершувати війну на умовах, які не відповідають її максималістським вимогам. Водночас президент України Володимир Зеленський, за оцінкою аналітиків, неодноразово підтверджував готовність до мирних переговорів та значущих компромісів заради припинення війни.
Росія також не погодилася на пропозиції щодо часткової деескалації. Зокрема, Москва відкинула ідею мораторію на удари по торговельних і цивільних суднах у Чорному морі. Про можливість такого домовленого обмеження 8 серпня говорив міністр закордонних справ Туреччини Хакан Фідан.
13 серпня Reuters повідомило, що Україна також передала Москві відповідну пропозицію через неназваного посередника. Йшлося про припинення атак на цивільні морські об'єкти, щоб не допустити погіршення ситуації з міжнародними поставками продовольства.
14 серпня речниця МЗС Росії Марія Захарова заявила, що Москва нібито не отримувала офіційного запиту від Туреччини щодо такого мораторію. Водночас вона дала зрозуміти, що Росія не зацікавлена у механізмі, подібному до Чорноморської зернової ініціативи. Йдеться про домовленості 2022 – 2023 років, укладені за посередництва ООН і Туреччини. Вони дозволяли цивільним суднам безпечно перевозити українське зерно через Чорне море. Росія зрештою відмовилася від продовження угоди в липні 2023 року.
В ISW вважають, що відмова Москви навіть від обмеженого перемир'я на морі демонструє її небажання погоджуватися на реальні заходи з деескалації. Аналітики також нагадали, що в червні – серпні 2026 року Росія посилила удари по українській портовій інфраструктурі та суднах у Чорному морі. За оцінкою ISW, метою таких атак є погіршення економічної ситуації в Україні та обмеження її можливостей експортувати зерно.
Водночас українські Сили оборони завдавали ударів по російських наземних і морських маршрутах постачання, а також по танкерах, зокрема пов'язаних із російським "тіньовим флотом".
У ISW наголосили, що сукупність заяв російських чиновників та відмова Москви від обмеженого припинення вогню свідчать про те, що Кремль наразі не демонструє готовності до змістовних переговорів, які могли б привести до завершення війни.
Нагадаємо, Україна підготувала нові пропозиції щодо відновлення мирного процесу та закликає США активніше долучитися до переговорів. Зеленський наголосив, що Київ не готовий на територіальні поступки, а ключовою умовою вважає надійні гарантії безпеки.