Приватизація в Україні: з якими проблемами зіштовхуються інвестори

Після тривалого процесу удосконалення юридичних механізмів реалізації права приватної власності, був запущений новий процес "Великої приватизації". Чого ж очікувати від такого процесу – читайте в ексклюзивній колонці для сайту 24 Каналу.

Читайте також США та Китай у гонитві за цифровими фінансами: хто контролюватиме майбутнє валют

Під терміном "приватизація" розуміється відчуження майна, що перебуває у державній власності, на користь фізичних та юридичних осіб з метою підвищення соціально-економічної ефективності виробництва та залучення коштів на структурну перебудову економіки України (стаття 1 ЗУ "Про приватизацію державного майна").

Приватизація державного майна є суспільно значимим процесом, у ході якого здійснюється роздержавлення власності, вирішуються питання пільгової участі членів трудових колективів у її придбанні та їх соціального захисту.

Які бувають види приватизації та навіщо її здійснюють

Приватизацію здійснюють тоді, коли будь-яке державне підприємство, є неефективним та збитковим, а також якщо розмір видатків на майно, яке перебуває у власності держави, значно перевищує той економічний ефект, який держава отримує від такого майна.

Для прикладу, якщо взяти Житомирське державне експериментальне протезно-ортопедичне підприємство, яке зараз готується до приватизації, то ймовірне неефективне керівництво та відсутність інвестицій, призвели до того, що виготовляються застарілі моделі обладнання. Такі товари не мають попиту на ринку. Держава вкладає кошти, фінансує заробітні плати та податки співробітників, утримує майно, здійснює витрати на електроенергію та опалення, а усі ці витрати не приносять доходу. Хоча в цьому випадку держава України виступає як інвестор.

Тобто держава не вкладає ці кошти ні в соціальну сферу, ні в освіту, ні в медицину, а в завод, який із року в рік є збитковим.

Саме в таких випадках доцільною є приватизація, тобто передача такого об'єкта у приватні руки. Можливо, інвестор, який буде контролювати фінансування, більш раціонально підійде до видатків, модернізує товари, які повинен випускати завод, та профінансує маркетингові стратегії. Тоді такий завод може стати номер один у світі з виробництва протезно-ортопедичних виробів та засобів технічної реабілітації.

Чому держава України не може бути ефективним власником – це вже інше питання.

Але коли рішення про приватизацію прийняте, то можуть бути кілька варіантів приватизації:

• або продаж частки, тобто продаж корпоративних прав;
• або продаж об'єкта нерухомості як цілісного майнового комплексу з усіма будівлями спорудами та земельною ділянкою, якщо вона була оформлена у власність чи в оренду.

Розглянемо детальніше варіанти приватизації, оскільки у кожного із варіантів є своє підводні камені.

Важливо 11 років окупації: як Крим залишається територією спротиву

Перший варіант приватизації: продаж корпоративних прав

У такому разі інвестор, він же покупець, фактично купує всю історію такого підприємства з моменту його створення. Тут інвестору треба бути дуже уважним, оскільки дуже часто так відбувається, що не уся інформація, що є важливою, буде оприлюдненою. Багато цікавих сюрпризів можуть очікувати інвестора протягом найближчих двох років з моменту придбання корпоративних прав.

У такому випадку із важливих кроків, які повинен зробити інвестор, – це провести бухгалтерський та юридичний аудит, інвентаризацію майна та перевірити наявність зареєстрованих патентів.

Другий варіант приватизації: продаж цілісного майнового комплексу.

У такому випадку мовиться про те, що в інвестора будуть права на розробки, патенти тощо. Але в інвестора точно не буде і боргів підприємства, як, наприклад у першому варіанті.

Водночас придбання цілісного майнового комплексу теж має свої складнощі, як то підключення до такого об'єкта постачання електричної енергії, оскільки з цим в Україні й досі є проблеми, які полягають у корумпованості цього процесу.

У процесі придбання цілісного майнового комплексу інвестори часто нехтують можливістю ознайомитися з об'єктом, не наполягають на отриманні технічного паспорта, щоб бачити реальне розміщення будівель та споруд, та їх відсоток зношення. Інколи буває таке, що після придбання об'єкта у складі якого, наприклад 100 будівель, на місцевості їх значно менше.

Тому інвестори, які мають намір придбати об'єкт приватизації, не повинні нехтувати процесом підготовки та вивчення такого об'єкта, його історії та недоліків, і звісно ж фінансової складової його утримання.

Проблеми приватизації в Україні

Та чи все так добре з приватизацією як анонсують та як пишуть в законах? Насправді інвестиційний клімат України дуже слабкий. Це пояснюється відсутністю єдиної державної політики в питаннях приватизації та відсутністю гарантій щодо прийнятих рішень.

Усі ми спостерігали за приватизацією АТ "Перший київський машинобудівний завод". Це колишній завод "Більшовик" у Києві, який в кінці 2021 року придбав бізнесмен Василь Хмельницький.

Уже через рік держава "передумала" і навколо приватизації такого об'єкта почали рости кримінальні провадження з ніби то аргументом, що ціна продажу об'єкта була занижена, тому об'єкт потрібно повернути назад.

Ті, хто інвестує в нерухомість в Україні, вже вранці знають, що подібне не просто може статися, а це 100% станеться. Однак мало хто з інвесторів до цього готується. А от іноземні інвестори дійсно висловлюють значне занепокоєння щодо такої поведінки держави України.

Читайте також Війна інновацій: 24 технології, що стали зброєю проти ворога

Це є відсутністю єдиної державної політики в питаннях приватизації. Один орган запускає приватизацію, а інший – відразу бачить поле для гучних справ та підвищень. В державі, яка хоче стрімко розвиватися, такого просто не повинно бути, оскільки кримінальні процеси не просто шкодять бізнесу, вони зупиняють план розвитку підприємства. І тут держава – орган, що прийняв рішення про приватизацію такого об'єкта та проводив приватизацію – також не дає ніяких гарантій, що в інвестора такий об'єкт не заберуть. Держава також не несе відповідальності, якщо процес приватизації відбувся з порушеннями в її діях.

Як убезпечити інвесторів від ризиків?

Убезпечитися чи застрахуватися від кримінальних справ в України – неможливо. Держава в бізнесі – найнадійніший контрагент, вона може передумати і їй за це нічого не буде. Але мінімізувати ризики можна завжди. Тут знову треба повернутися до якісного юридичного супроводу процесу приватизації з боку інвестора, бо диявол в деталях. Юристи інвестора повинні аналізувати не лише власні документи, але й страхувати та виправляти роботу органу, який проводить приватизацію. Не закривати очі на порушення, а одразу їх виправляти.

Найпоширеніша претензія правоохоронних органів до процесу приватизації – занижена ціна об'єкта. Те, що цей об'єкт для держав є збитковий, не враховується, просто держава отримала замало коштів від продажу, ніж могла б.

У такому випадку інвестору слід і до продажу, якщо є така можливість, і одразу після продажу замовити оцінку об'єкта, можна навіть у двох – трьох організацій. Також слід провести обстеження та фіксацію стану об'єкта, інвентаризацію, встановити відсоток зношеності кожної будівлі споруди, оцінити комунікації, тобто зафіксувати той стан, який є на момент придбання. Бо може бути так, що ціна була ще й завищена, але коли прийде правоохоронний орган через рік чи два, коли об'єкт буде відремонтований, то вже не буде чого показати.

Велика приватизація – це шлях до раціонального використання фінансів. Однак Україна повинна вміти готувати та реалізовувати непорушність права власності та взяти за правило карати того, хто допустив порушення, а не того, хто придбав об'єкт під час приватизації. Це потрібно, щоб розвивати економіку, країну, виготовляти продукцію та створювати попит на неї в усьому світі.