Далі в ексклюзивній колонці для сайту 24 Каналу – про 24 ключові проєкти до 24 лютого, які не просто допомогли вистояти, а стали доказом, що технології та інновації можуть рятувати життя, наближати перемогу та робити державу сильнішою.

Читайте також Цифровізація – як боротьба з корупцією: як Мінцифри протидіє хабарництву в Україні

1. Дія

З початку повномасштабного вторгнення ми стали запускати сервіси, які були найбільш актуальними для українців. Додали в застосунок універсальний єДокумент, яким можна було скористатися на блокпостах, запустили послуги для ВПО, єПідтримку, повідомлення про пошкоджене майно, Дія.TV і Дія.Радіо, можливість задонатити через Дію тощо.

Майже щотижня ми запускали нові сервіси в Дії як реакцію на виклики повномасштабної війни. Так, у застосунку з’явилася єОселя, військові облігації, Пункти незламності, Шлюб онлайн та десятки інших послуг.

2. Перенесення реєстрів у хмару

17 лютого 2022 року ухвалили Закон "Про хмарні послуги", який дозволив перенести реєстри за кордон і зберігати дані в хмарах. Це було стратегічне рішення, адже в перші дні повномасштабної війни російська ракета влучила в один із важливих датацентрів. Проте всі дані українців вже були в безпеці, а цифрова держава продовжила працювати, надавати людям необхідні сервіси.

Уже зараз у хмару перенесені понад 100 державних реєстрів та інформаційних систем. Також нещодавно уряд ухвалив постанову, яка встановлює більш ефективне регулювання хмарних сервісів і дає змогу залишити дані в хмарі та не переносити їх в Україну після завершення війни.

3. єВорог

Ми запустили чат-бот єВорог за два тижні – і, по суті, створили інструмент народної розвідки. Українці просто зі смартфоном у руках стали ефективною допомогою для Сил оборони. З 2022 року вони продовжують повідомляти про ворожу техніку, особовий склад, колаборантів та інші цілі. Є кейси, коли одну колону російської техніки фіксували 9 населених пунктів протягом всього її шляху в 100 кілометрів. Загалом чат-ботом єВорог вже скористалися понад 656 тисяч українців.

4. "Старлінки"

Перша партія "Старлінків" прибула в Україну за кілька днів від початку повномасштабного вторгнення. І термінали стали конкурентною перевагою наших військових над ворогом. А ще – інструментом, який швидко повертає зв’язок в деокуповані міста й населені пункти, де ворог нищить телеком-інфраструктуру. Зараз Україна вже стала однією з країн з найбільшою кількістю "Старлінків". З ініціативи Мінцифри й за підтримки наших міжнародних партнерів в Україну доставили понад 50 тисяч терміналів.

5. Сфера електронних комунікацій

Телеком-сфера зіткнулася з безпрецедентними викликами. Але попри це, українці залишаються на зв'язку і з інтернетом.

Оператори мобільного зв’язку Київстар, Vodafone та lifecell в умовах війни відновили 1 960 базових станцій у 524 населених пунктах. Лише у 2024 році збудовано ще 3 400 станцій, а 4G з’явився у 809 населених пунктах. З 2022 року активно впроваджується технологія xPON, яка дає змогу користуватися інтернетом навіть під час знеструмлень: 4,2 мільйона людей уже під’єднані до xPON, з них 900+ тисяч – у 2024 році.

6. Роумінг з ЄС

У квітні 2022 року українські та європейські оператори підписали спільну заяву про доступний роумінг. Так, ЄС підтримав мільйони українців, які вимушено залишили домівки, і надав можливість спілкуватися з рідними без додаткових доплат. Потім у 2023 та 2024 роках дія договору була подовжена. Також продовжуємо працювати над вступом у єдину роумінгову зону з ЄС.

7. ІТ-армія

ІТ-фахівці з України та всього світу на початку повномасштабного вторгнення створили ІТ-армію, щоб боротися з ворогом в кіберпросторі. Щодня до спільноти долучалися тисячі фахівців, які виконували різні завдання, зокрема, зупинили роботу "Бітрікс24" на 4 дні, зупинили роботу порталу "Госуслуги", офіційного сайту Кремля, системи бронювання авіаквитків "Леонардо". І таких операцій були сотні.

8. Цифрова блокада Росії

У 2022 році ми звернулися до понад 600 технологічних компаній із закликом вийти з ринку Росії та припинити роботу з нею. Ми отримали швидкі відповіді й рішення від Google, Apple, Mastercard, VISA, Netflix, PayPal і сотень інших компаній.

Так, ми створили "Залізний купол", який ізолював Росію від технологічного розвитку. Натомість Україна, навпаки, отримувала нові можливості для співпраці.

9. Цифровий лендліз

Ми отримали й продовжуємо отримувати суттєву підтримку від світових технологічних компаній у вигляді наданих сервісів та донатів. Серед них – Amazon Web Services, Microsoft, CISCO, Google, Oracle, SAP, Meta та десятки інших технологічних гігантів, які продовжують співпрацювати з Україною.

10. єВідновлення

Уже в перший місяць повномасштабного вторгнення ми почали працювати над сервісами для відбудови. Цей процес мав бути максимально прозорим і простим для користувачів. Уже в березні 2022 року українці могли залишити Повідомлення про пошкоджене майно. Потім запустили Реєстр пошкодженого й зруйнованого майна, який став основою запуску єВідновлення. Сервіс об’єднує подання заяви та оформлення виплати на ремонт чи отримання сертифіката за зруйновані домівки. Уже зараз українці подали майже 85 тисяч заяв про пошкоджене майно на суму 9 мільярдів гривень, а також згенеровано 14+ тисяч сертифікатів на нове житло.

11. UNITED24

На початку повномасштабного вторгнення президент Володимир Зеленський поставив завдання створити проєкт, який стане єдиною точкою входу для донатів з усього світу. 5 травня 2022 року ми запустили фандрейзингову платформу UNITED24, через яку вже задонатили понад 1,4 мільярда доларів. За цей час UNITED24 стала найбільшою фандрейзинговою платформою країни. Реалізували десятки зборів та креативних кампаній, залучили 26 світових та українських амбасадорів. Але крім акумулювання коштів, UNITED24 дає змогу залучати увагу всього світу до України.

12. UNITED24 Media

Ще один інструмент для залучення уваги – UNITED24 Media. Англомовне медіа запустили у 2022 році, щоб розповідати й показувати правду світові про Україну, а також боротися з російською пропагандою. За 2023 рік медіа на YouTube стало №1 серед англомовних ЗМІ в Україні в ніші "Новини та політика". За 2024 рік – понад 2 мільярди переглядів. Більшість аудиторії – із США, Німеччини, Великої Британії та Канади.

13. Brave1

Ми запустили дефенстек кластер Brave1 у квітні 2023 року. Кластер об’єднав військових, науковців, бізнес, щоб створити фасттрек доставки технологій на фронт.

Завдяки роботі кластера на фронті з’явилися інноваційні розробки, яких не було до повномасштабного вторгнення. Зараз на платформі зареєстровано понад 3 400 розробок від 1 500+ розробників.

Кластер видав 470 грантів на понад 1,3 мільярда гривень і залучив в українські компанії 40+ мільйона доларів інвестицій, що у вісім разів більше, ніж у 2023-му. Зараз ми сформували нову місію Brave1 – перемогти у війні завдяки інноваційним технологічним рішенням. Це те, на чому ми зосередимося найближчим часом.

14. Дрони

За час повномасштабної війни в Україні буквально з нуля розвинулася сфера дефенстек. І розпочалася вона з дронів. У 2022 році держава офіційно закупила всього кілька тисяч дронів. Ми розуміли, що потрібно відкривати ринок БпЛА, щоб виробники могли виготовляти дрони, заробляти, створити конкуренцію. За весь час ухвалили понад 30 революційних постанов, прибрали зайві дозволи, спростили експорт, скасували ПДВ і ввізне мито, збільшили маржинальність з 1% до 25%. Це дало змогу відкрити ринок дронів.

Якщо у 2022 році було всього 7 компаній, то зараз – 500+ займаються виробництвом дронів, а 96% дронів, що закуповує держава, – українського виробництва. В Україні з’явилися морські дрони, дипстрайки, українські "Мавіки", дрони з ШІ тощо. Ми переконалися: усе, чому в Україні дають свободу, починає літати.

15. РЕБ

Досвід з дронами ми масштабували на інші ринки, серед яких РЕБ. Коли Brave1 починав роботу, на ринку було близько 10 рішень, зараз понад 140 компаній займаються виробництвом РЕБ. В Україні створили РЕБ ближньої дії, якого не існувало до початку повномасштабної війни.

16. НРК

Також працювали над створенням сприятливих умов для виробників роботів. Зараз працюють більш ніж 200 компаній-розробників НРК, понад 40 розробок кодифіковані за стандартами НАТО. Це логістичні, евакуаційні, по розміновуванню та інші роботи, які виконують різні функції на полі бою. Наша мета – закуповувати більше розробок і доставляти їх на фронт, а також забезпечити 100% потреби армії в НРК, повністю прибрати людину з логістичних та інженерних місій.

17. Боєприпаси

Для виробників боєприпасів ми також спростили порядок виробництва, збільшили маржинальність, що дало змогу розробникам заробляти й реінвестувати в розвиток та масштабування.

На сьогодні вже більш ніж 40 виробників займаються боєприпасами, і за попередній рік на фронт поставлено 2,5+ мільйона одиниць боєприпасів.

18. Ракетна програма

Минулого року запустили ракетну програму. Це завдання президента й один з наших головних пріоритетів. На ринку вже 19 компаній виробляють ракети. Brave1 видає гранти, а розробники працюють над різними рішеннями. Від малих ракет для дронів до балістичних та крилатих. Головна мета – захист нашого неба й ураження ворожих об’єктів, які недоступні для дронів.

19. ІТ-системи

Завдяки системам ситуаційної обізнаності військові розуміють ситуацію на полі бою в режимі реального часу. Одна з таких систем – Delta, в яку інтегрується інформація з різних джерел – з дронів, від розвідників, із супутникових знімків тощо. Умовно це як Google, але для військових, який допомагає планувати операції, ефективно координувати, ухвалювати рішення.

Також ми співпрацюємо з компанією Palantir, яка надає інструменти для розвідки та аналітики. Система опрацьовує велику кількість даних для подальшого аналізу й роботи із цими даними.

20. Рекрутинг в Армію дронів

Ми запустили рекрутинг у Дії, щоб українці могли вибрати спеціальність і підрозділ БпЛА, у якому хочуть служити. У кілька кліків можна подати заяву в застосунку про вступ в Армію дронів, пройти співбесіду й підписати контракт. Що важливо – можливість самостійно обрати ефективний підрозділ і напрям, пов’язаний з БпЛА. Сам процес нагадує пошук роботи на сайті з вакансіями, а не стандартну процедуру мобілізації.

21. Гейміфікація війни

Гейміфікація – один із ключових гейм-ченджерів технологічної війни. Серед кейсів – бонусна система розподілу дронів. Це можливість для ефективних підрозділів отримувати додаткові БпЛА за знищені цілі. Більше уражень – більше дронів. Станом на січень до бонусної системи вже приєднався 391 підрозділ. У серпні їх було всього 95.

Також зросла кількість уражень: 55 тисяч у січні, 5 тисяч у серпні. До речі, у січні підрозділи встановили рекорд за кількістю знищених росіян.

22. Школа офлайн

Школа офлайн – це про комплексні інфраструктурні рішення в системі освіти. Наше завдання – повернути якомога більше дітей до безпечного очного навчання. До кінця року очікуємо більш ніж 100 підземних шкіл. Для цього минулого року уряд виділив 7,5 мільярда гривень на укриття для шкіл. Цьогоріч ще 6,2 мільярда субвенції від держави на протирадіаційні укриття і 1,6 мільярда на автобуси для безпечного довезення. А ще – субвенцію на протипожежну безпеку й металодетектори. Загалом з початку навчального року 102 тисячі дітей повернулися в офлайн.

23. Дія.City

Ми запустили Дія.City за два тижні повномасштабного вторгнення. І попри всі виклики простір продовжує розвиватися. Зараз простір не тільки працює для ІТ, а й надає можливість стати резидентами компаніям, які виробляють дрони, роботи, РЕБ, інновації, біонічні протези, займаються R&D тощо. Так, ринок дефенстек має можливість швидше розвиватися, будувати прозору структуру й залучати іноземні інвестиції.

24. Штучний інтелект

Технології штучного інтелекту уже є одним із головних гейм-ченджерів у світі. В Україні AI допомагає безпосередньо у війні: аналізує супутникові знімки, використовується в дронах для донаведення на ціль, для формування роїв дронів, раніше допомагав ідентифікувати російських військових злочинців у Бучі та Ірпені тощо. Розуміючи переваги ШІ, наша ціль максимально пришвидшитися. Тому ми вже створили WINWIN AI Center of Excellence, який займатиметься розробкою продуктів для інтеграції у військові проєкти, а також у Дію та Мрію.

Війна сьогодні – це технології. Україна вже перемагає дронами, РЕБ, штучним інтелектом. І ми масштабуватимемо цифрові рішення, будемо створювати нові, щоб посилювати фронт і будувати власну систему безпеки.