Про мільйонні премії, прем'єрство та газові схеми Бойка: ексклюзивне інтерв'ю з Вітренком
Директор "Нафтогазу" Юрій Вітренко виграв історичну судову суперечку в російського газового монополіста "Газпрому", а кілька місяців тому його називали канадидатом на посаду прем'єр-міністра. Однак сьогодні йому кажуть "до побачення".
Про високі премії за Стокгольмський арбітраж, посаду прем'єр-міністра та домовленості українських політиків з "Газпромом" – читайте в третій частині інтерв'ю з Юрієм Вітренком для програми "Перехресний допит" на 24 каналі.
Про високі премії керівництву "Нафтогазу"
Кажуть, що один відсоток того, що вам вдалося відбити у росіян – це премія, так званий запобіжник для вас, щоб ви грали в інтересах України, а не Росії. Ви вже отримали ту премію?
По-перше, один відсоток – це на всю команду. Друге – вона була призначена після того, як ми виграли. Перша частина була виплачена, вона є меншою. А друга – більша частина – вона за умовами мала бути виплачена після того, як ми стягнемо гроші з "Газпрому". Тут дійсно це було позиціоновано так, і нам було обіцяно так: дивіться, ви стягуєте гроші з "Газпрому", а ми, відповідно, заплатимо вам другу частину премії.
Читайте першу частину інтерв'ю Ми розуміли, що нас використовують: Вітренко дав відверте інтерв'ю про своє звільнення
Додам, що це сталося після того, як "Газпром" сказав: ви ж розумієте, що ми ніколи не заплатимо, ви розумієте, якщо ви почнете стягувати ці гроші з нас примусово, це для вас буде дуже великою проблемою. Вся команда розуміла, що з "Газпрому" стягувати, арештовувати активи по всьому світу і все інше – це, по-перше, непросто з точки зору компетентності, а по-друге, з точки зору ризиків, зокрема, персональних.
Що відомо про премії керівництву "Нафтогазу"?У 2018 році наглядова рада "Нафтогазу" погодила виплату премій у розмірі 1% від суми виграшу в арбітражі (4,6 мільярда доларів). Тоді ж і виплатили їх першу частину. Гроші отримали понад 40 працівників компанії, які зробили внесок у досягнення цього результату.
Гроші вдалося отримати тільки наприкінці 2019 року. Через штрафні санкції сума зросла до 2,9 мільярда доларів, відповідно, топ-менеджери, згідно з контрактом, отримають близько 29 мільйонів доларів.
При цьому друга частина так і не була виплачена. Не дивлячись на те, що все було зроблено, гроші були отримані. І не дивлячись на те, що безпосередньо команда, яка працювала над цим, взагалі отримає меншу частину з цієї премії. Розумієте, чесно кажучи, мені дуже сумно, коли членам моєї команди обіцяли ці гроші – вони, звісно, працювали не за гроші – але все одно… Якщо ми будуємо якусь правову державу, якщо ми, в принципі, люди, які тримають своє слово, то так не може бути, коли людям щось обіцяють, а потім не роблять, і навіть особливо нічого не пояснюють. Це не є правильним.
Відповідаючи прямо на ваше питання – ця друга частина не була отримана.
Скільки конкретно грошей отримали ви і Коболєв по факту?
І моя зарплата, і моя премія – частина моєї заробітної плати, вона прописана в мене в трудовій угоді. Ця трудова угода є конфеденційною, я не є членом правління "Нафтогазу", не є керівником "Нафтогазу", тому не маю за будь-якими стандартами звітувати. Мало того, якщо я розголошу ці дані, то порушу умови контракту, і компанія тоді до мене може пред'явити претензії, оскільки, особливо враховуючи поточну ситуацію, це може бути підставою для звільнення, але через інші обставини. Тому я цього не робитиму.
Дивіться повне інтерв'ю з Юрієм Вітренком на 24 каналі:
Але можу сказати, що та сума, яка була в пресі, була неправильною. Вона була завищеною щодо мене. Така складається ситуація, що я не можу вийти і сказати: дивіться, це неправильно, ось мій контракт, там інша сума. З іншого боку, доводиться терпіти.
Довідка. Раніше повідомлялось, що голова правління НАК "Нафтогаз України" Андрій Коболєв отримав 8 мільйонів доларів, а комерційний директор компанії Юрій Вітренко – 6 мільйонів. Решта премій мали бути виплачені після стягнення з "Газпрому" залишку виграшу.
У будь-якому разі я розумію, що це величезна сума для більшості людей, які потерпають, на жаль, від неефективної економічної політики в країні, яка призводить до того, що люди бідні. Тому я прекрасно розумію, що такі великі гроші є подразником для людей. Вони погано до цього ставляться. Особливо коли їм нормально не пояснюють, за що ці гроші. Що вони дійсно зароблені, і що все це справедливо, це не чиновники, вони працюють за контрактом, їм ці гроші обіцяли, це нормальна практика, так далі і тому подібне.
Юрій Вітренко та Андрій Коболєв / Колаж 24 каналу
Добре, ви не можете назвати суму. А можете хоча б сказати, чи ви вже доларовий мільйонер?
Я доларовий мільйонер був ще до приходу в "Нафтогаз". Для мене це питання є не релевантним. Я працював у найбільшій професійній компанії в світі Pricewaterhouse Coopers, в Merrill Lynch – один з найбільших інвестиційних банків у світі. Я працював у Лондоні з дуже високою зарплатою і бонусами. Я потім був одним з керівників Фонду приватних інвестицій – це величезні гроші. У мене була власна компанія… Тобто для мене це питання не зовсім релевантне.
Читайте другу частину інтерв'ю Це був шок для Росії: Вітренко розкрив деталі перемовин з Путіним
Я прийшов у "Нафтогаз" не за грошима. Я перші роки в "Нафтогазі" взагалі не отримував на руки жодних грошей.
Це були якісь невеличкі гроші відносно. Не хочу показатися снобом. Всі ці гроші я віддавав, щоб, наприклад, купували каву і воду, коли приходили іноземні делегації до "Нафтогазу". У "Нафтогазі" не було грошей, щоб купувати нормальну каву і нормальну воду.
Я за свої гроші це купував. Віддавав, відповідно, помічниці своїй, асистенту, і вона на це витрачала гроші.
Дивіться, ви кажете, що гроші для вас – не важливі. Але я сьогодні прочитала, що ви подали позов з вимогою повернути вам ту суму, яку вам недоплатили з тієї премії. Це правда?
Так, це було давно і це – принципове рішення. Але, щоб ви зрозуміли, що я відвертий щодо того, що гроші для мене не важливі – до того, як я подав до суду, я запропонував віддати повністю свою премію людям. Щоб порівну моя премія була розділена між усіма громадянами України.
Скільки?
Але я сказав, що дивіться, потрібно чесно і справедливо, і щоб це була реальна сума, потрібно ділити не тільки мою премію, яка відносно не є такою великою, а всі гроші, які заробила моя команда. Це і 3 мільярди доларів від "Газпрому", які вони заплатили наприкінці грудня, як виконання рішення Стокгольмського арбітражу, і 7,2 мільярда доларів – гарантовані доходи за новим контрактом. Тоді це виходить велика сума – 10 мільярдів. І, коли потім ми ділимо, то виходить по 16 тисяч гривень на родину. Це – більш-менш серйозні гроші. І їх потрібно витрачати. Сказати людям: давайте витрачати їх, умовно кажучи, не на горілку, або навіть не на ковбасу, а давайте витрачати це на енергоефективність.
Більше про це Вітренко вимагає виплатити йому премію або розділити її між всіма українцями
Тобто ми допоможемо зробити так, щоб ви ці гроші витратили так, щоб потім менше платили за газ, за електрику і так далі. І я готовий всю свою премію, 100%, віддати у цей такий загальний котел – щоб всі отримали однакову суму. Але, на жаль, моя пропозиція не була прийнята.
А кому ви це пропонували?
Я це пропонував прем'єр-міністру – на той час пану Гончаруку – це було публічно. Це ж його рішення, це рішення Кабміну мало бути. Я йому це публічно пропонував. І президенту пропонував. Але рішення було прийняте інше. Коли там сказали, що ні, чиновники будуть ділити ці гроші, то я сказав: давайте тоді чиновники не будуть ділити мої гроші. І це – принциповий момент, розумієте. Все ж таки держава не може казати: ми і є країна. Державна влада не є країною. Частиною країни є суспільство – держава не може забрати в людей гроші і казати: ми, чиновники, краще знаємо, як ці гроші витрачати.
Якби вони знали краще, то Україна не була б найбіднішою країною Європи. У нас чиновники краще вміють красти, ніж ефективно використовувати гроші на благо країни.
Тому я, наприклад, вважаю, що я більш ефективно можу використовувати свої кошти, я це довів своїм прикладом. Тому давайте я отримаю свої гроші, які я маю отримати за контрактом, і сам вкладу в ту ж енергоефективність. Я вкладу в економіку України. Це буде краще для людей, ніж чиновник візьме ці гроші в мене забере, створить прецедент. Можна в людей забрати гроші і сказати: люди погано живуть, тому ми, чиновники, заберемо гроші у багатших. А потім ті гроші вкрадуть або витратять на щось таке, що буде менш ефективним, ніж коли реальні люди, які заробили свої гроші, їх витратять у кращий спосіб і більш ефективно економічно для країни.
Про прем'єрство
Кілька місяців тому ви говорили про те, що вас називали людино, яка може очолити "Нафтогаз" замість Коболєва. Чи говорив з вами хтось про це, чи це були просто чутки? І чи хотіли ви самі цього?
Розумію, це неправильно. Потрібно було б казати, давайте я ще подумаю, не зараз, складна ситуація. Я не хочу про це говорити. Я в принципі дуже відкритий. Але ви мене зловили на цьому питанні. Я ще морально не готовий про це говорити.
Це наштовхує на думку, що якісь перемовини мають місце...
Дивіться, я казав, коли питали щодо позиції прем'єр-міністра, я для себе знайшов таку дефініцію, як про це казати. Тому що теж було питання: що можна казати, що етично, що неетично. Усі ці розмови були неофіційні. Бо є таке питання: а чи можна розповідати іншим про те, що ти говорив із кимось. Особливо коли це було непублічно. Іноді потрібно вирішувати. Я так відповідаю на це питання – не було серйозних розмов про це. Інколи нам кажуть: все, ми пропонуємо тобі формально цю посаду – але такого не було.
А як було: "Юра, чи не хочеш ти стати прем'єром"?
Знаєте, є таке порівняння. Уявіть собі пару – хлопець з дівчиною. Хлопець каже дівчині: "а давай одружимося" або дівчина це каже хлопцю, без сексизму. А потім виходить, що нічого не відбувається. І партнер каже: "пам’ятаєш, ти мені казав (-ла) – давай, одружимося, і я сказав (-ла) "так", а інша людина каже: "ну, класно, що так сказав (-ла)". Все, це не стосовно цієї посади. Я одружений один раз був у житті, в мене щасливе подружнє життя, я дуже серйозно ставлюся до таких речей. Але, можливо, інші ставляться по-іншому.
Якщо серйозно казати: ви розглядаєте якийсь варіант іти в політику, робити політичну кар'єру, вершиною якої міг би бути пост прем'єра?
Прямо це скажу, відверто абсолютно, я не хотів бути головою "Нафтогазу" і не хотів би бути прем'єр-міністром. Це не ті посади, які мене цікавлять особисто. Інша справа – пропонували, мав я погодитися, не мав погодитися, це інша ситуація. Але такого, щоб я цього хотів, – ні.
У мене є певна алергія на політику. На жаль, це така сімейна справа в мене. Особиста. Крім того, я бачу, що суспільство відіграє велику роль у тому, що країна перетворюється і стає успішною. Не обов'язково іти в політику або державну владу, щоб змінювати країну. Це моє переконання.
Але, в принципі, всі ці історії політичні, чиновники, я ніколи не був ними і не дуже хочу бути, чесно кажучи. Особливо після того, як ти працював за кордоном у нормальних компаніях, бачив нормальну культуру, бачив, як усе відбувається у нормальних людей, це настільки все складно в Україні, складно морально. І ти розумієш, що не можеш це змінити за один день, тобі потрібно буде жити в цьому певний проміжок часу, це не тривіальна проблема.
Про газові схеми Бойка та Медведчука
Дивіться, ви працювали фактично все життя у сфері, де українські політики-олігархи сколотили шалені статки. Я не буду зараз називати прізвища, але на газових оборудках навіть топові українські чинні політики заробили шалені мільярди. Чи змінилося щось за останні 6 років? Коли щось почало змінюватися в самому "Нафтогазі"? Чи стало там менше корупції, менше оборудок?
Змінилося, тому вони й такі нещасливі щодо того, що ми робимо. Навіть коли призначали Коболєва у 2014 році – ті ж люди, й інші люди, – вони розраховували, що вони створять "Росукренерго-2". Вони кажуть: дивіться, ось Нафтогаз не може платити, у нього борги (ціна за контрактом – у два рази її підняли, вона була непідйомна для країни), давайте ми трохи зробимо за меншу ціну і якось домовимося про реструктуризацію боргів, але створимо "Росукренерго-2". Вони реально на це розраховували.
Читайте також Медведчук і Бойко допомагають "Газпрому" не виплачувати Україні 3 мільярди доларів, – "Нафтогаз"
Вони Коболєва послали в "Газпром", щоб Коболєв почув від Міллера, що ціна така буде висока і борги потрібно сплачувати, і потім розраховували на створення "Росукренерго-2" І, коли ми сказали: секундочку, ніяких "Росукренерго-2", ми через арбітраж позбудемося всіх цих боргів, ще й "Газпром" змусимо нам заплатити, ми будемо купувати газ на реверсі, тому Україна проживе без "газпромівського" газу. І цей газ на реверсі буде дешевшим набагато, ніж за контрактом знову ж з "Газпромом".
Коли ми це сказали, вони почали проти нас воювати. Тому що ми реально зробили так, що люди не отримали мільярди доларів.
У 2019 році, як я кажу, коли ми змусили "Газпром" укласти контракт за принципом "качай або плати", а для цього потрібно було обміняти ці позови в новому арбітражі на 12,2 мільярда доларів. Ми у такий спосіб позбавили можливості цих людей заробляти 32 долари на 1000 кубів. А ми кажемо про мільярди кубів. Це – величезні кошти. Тобто ми змінили так, що зараз уже немає таких олігархів, які б заробляли на газі мільярди доларів. Але їм з цим не дуже комфортно, як ви розумієте, на жаль.
Ви коли говорите про ці 32 долари, ви не можете називати прізвища конкретних людей, які хотіли їх заробляти?
Ну, дивіться, в публічній площині були конкретні прізвища. Це – Бойко, наприклад, той же Медведчук. Бойко, формально, у публічній площині – партнер Фірташа. Тобто з цього є прямий висновок, що той же Фірташ, а він у Відні у своєму палаці, він же нормально себе почуває, хотів на цьому заробляти далі.
Віктор Медведчук, Юрій Бойко та Дмитро Фірташ / Колаж 24 каналу
Для того, щоб влада дозволила це робити, вона теж там має якогось свого бізнес-партнера, який допомагає їй. І цей бізнес-партнер на цьому заробляє, з кимось ділиться і все інше. От щодо цих прізвищ, я не хочу вже спекулювати, але тут нескладно теж зрозуміти, хто мається на увазі.
Фактично зараз цього немає? Влада не дозволила?
Немає. Не влада не дозволила, "Газпром" сказав: дивіться, хлопці, вибачайте, але нас змусили такий контракт підписати, що зараз ці 32 долари ми платимо "Нафтогазу", а "Нафтогаз" сплачує у бюджет. Тому нам нема що ділити. А продавати, наприклад, умовно кажучи, тому ж Фірташу на кордоні Росія – Україна зараз газ за ціною нижчою, ніж "Газпром" може продати, наприклад, тій же Європі. (коли "Газпром" сплачує за транзит, у будь-якому разі) – вони не зможуть це пояснити своїм акціонерам всередині Росії. Крім того, їм не хочеться робити щось добре для України. Вони готові були ділити навар на Україні. Вони ніколи не готові були продавати Україні газ за ціною нижчою, ніж ринкова. Вони казали: зробіть так, щоб був навар, щоб ми могли продавати Україні газ за ціною більше ринкової, і цей навар ми з вами поділимо.
Тобто вони могли просто дозволити заробити комусь тут. А навіщо їм це?
Тому що корупція в Україні для Росії є дуже важливою. Вона робить країну слабкою. Вона розділяє владу і суспільство. Суспільство каже: у нас – корумпована влада, ми не хочемо підтримувати.
Коли суспільство не підтримує свою владу, потім, коли є воєнна агресія, як у 2014 році, люди не хочуть захищати цю країну, розумієте. І це – величезна проблема.
І потім, якби не добровольці, волонтери, якби не суспільство – у 2014 році нас влада не захистила б від воєнної агресії держави Росії. Ось для чого вони це роблять. Так само і на газовому фронті.
До слова "Нафтогаз" підготував нові претензії до російського "Газпрому" на 17 мільярдів доларів
Я кажу, якби не суспільство – в моїй особі, в особі інших членів моєї команди, які прийшли з бізнесу, якби не ви, як журналісти чесні, і якби не іноземні партнери – ми не змогли б захиститися від "Газпрому". "Газпром" реально зробив би так, що Україна або залишилася взагалі без опалення взимку 2014 – 2015 року і ми мали б "Одеську народну республіку", "Харківську народну республіку" і все інше, принаймні, а всі інші області України героїчно сиділи б без тепла, але не домовлялися б з Росією, або ми були б вимушені піти на поступки політичні. Сказати: давайте ми визнаємо, що Крим – не український, давайте ми визнаємо фактично, що Донбас буде "троянським конем" в політиці українській, і так далі.
Цього не сталося не тому, що у нас влада така класна і такі політики класні, які знають, що робити. Ні, ці політики і влада – вона збанкрутувала країну. Це суспільство разом з владою, разом з новими представниками у владі, новими політиками, ми витягнули державу і ми витягнули країну з цієї прірви.
Про стосунки з мамою Наталією Вітренко, плани на майбутнє після звільнення та що буде з "Нафтогазом" – читайте незабаром в четвертій частині інтерв'ю з Юрієм Вітренком на сайті 24 каналу. Не пропустіть!