Росія розсипається погрозами

Спікерка російського МЗС Марія Захарова за традицією подала наїзд у вигляді імітації "підступних планів" Києва нібито для перекладання провини на Росію. Це очевидна нісенітниця, в яку ніхто не повірить.

Читайте також Україна перемогла Росію у стінах ООН

Києву точно нема потреби щось "перекладати" на Росію, тим більше такою ціною. Кремль сам все на себе "переклав" – підірвав Каховську ГЕС, обстріляв найбільшу дитячу лікарню та вчинив ще безліч злочинів, після яких немає потреби доводити людоїдську сутність путінського режиму.

Навіщо цей сигнал? Росія останніми днями просто розсипається погрозами. Крім традиційного ядерного шантажу, Москва погрожує застосуванням хімічної зброї, лякає інцидентом внаслідок "обстрілу ЗАЕС", а тепер ще дамби.

Цільова аудиторія залякування – наші партнери. Вони змушені оцінювати гуманітарні наслідки путінських погроз.

Залякування на тлі провисання активності Заходу через вибори в США (просто немає суб'єкта прийняття сильних рішень) – це спроба уповільнити допомогу та сформувати переговорну позицію. Натиснути на розгляд путінського ультиматуму щодо України.

Зауважте НАТО повторює свою помилку

В ядерні погрози ніхто особливо не повірив, тому нагнітають за допомогою катаклізмів, які можна порівняти за збитками.

Усе, що залишається Путіну, – лякати

Схоже, Путін почув щось неприємне від президента Китаю Сі Цзіньпіна та прем'єра Індії Норендра Моді, оскільки змушений форсувати. Відмова Дональда Трампа розглядати його хотілки також пригнітила агресора. Саміт НАТО хоч і не дав жодних проривів, але підтвердив, що на цьому рівні підтримка України буде і наступного року. Це мало для нас, але боляче для Росії.

Як я зазначив раніше, до середини вересня Путін не може оголосити мобілізацію. А без неї не вдається чимось вразити. Це доведено Харковом. Залишається тільки лякати й завдавати ударів по цивільних.

Нагадую, що незабаром закінчиться футбол, потім Олімпіада та мертвий сезон у США/Європі. Путін дуже хотів би до Олімпіади штовхнути на прийняття ультиматуму, щоб восени його продати.

А ось і ні.