Заміна Путіна на Навального нічого не змінить, або Як росіяни два рази на протест сходили

Про російські протести

Читайте також В ЄС різко засудили вислання дипломатів з Росії: Боррель відвідав Москву

Погуглила: Волков – це той, хто оголосив перенос протестів на теплу пору року (згадався єврейський анекдот про Хаїма, що повісився за ногу: "Я попробував за шию, так мені давить!").

Росія та її умовна опозиція

Якісь вони всі там "нєнастоящіє", ці "царі" російської "опозиції". Хоча – якщо їхня ротація має на меті створити видимість політичного життя (а це дуже непросте завдання, імітувати щось таке при повній непорушності політичної системи, я пам'ятаю, як у 1970-80-ті СРСР над тим бився!), – тоді, по-чекістському, все досить логічно... Розуміється, "ротація облич" не може бути єдиною метою протестного сценарію – в таких проектах має бути цілий "букет" завдань, і зовнішніх, і внутрішніх (випереджальний "спуск пари" на тлі підвищення цін на хліб, демонстрація, urbi et orbi, що "власть сильна как никогда", привід до "закручування гайок", "стрижка" підрослого пасіонарного елемента і т.д.), плюс кремлівська влада сама не моноліт, концепція може мінятись по ходу…

Все це загалом не так уже й цікаво, і якщо мене щось у цій історії вражає, то це безмежна, дитинна довірливість – не тільки Заходу, а й, що значно смішніше, українців, які від "російських протестів" все-таки чогось уперто сподівалися!

Змилуйтесь, товариство, таж не можна до такої міри не знати хоча б історії Гулагу! – де 20 років НІЯКИХ бунтів не було й близько, мовчки русскіє люді "штовхали автозак", поки "бандерівців" не підвезли, – з якого ж би то переляку сьогодні мало бути інакше?.. Невже хтось справді вірив, ніби вони підуть, як наш Волинський полк у лютому 1917-го, "скидати царя"? ЩО в понад-п'ятсотлітній історії Московського царства дає підстави для таких ілюзій, що наші ЗМІ напихали нам тої навальненщини ополоником через верх, створюючи враження, наче важливіших подій не було в ці тижні на світі?..

"Податок кров'ю" – так називала Лариса Косач участь українців (вирішальну!) у "всеросійському" визвольному русі. За століття, минуле звідтоді, цей "податок" впору назвати вже гекатомбою. То, може, перестанемо, нарешті, інвестувати свої ресурси (хай би тільки морально-психологічні!) у вічну мерзлоту й залишимо мертвим хоронити їхніх мерців? Упир сконає тільки тоді, коли припинимо його "підживляти" – зокрема й надією на те, ніби заміна Путіна на Навального (чи Навального на Волкова, чи ще якогось Ікса на якогось Ігрека) одмінить упиричну природу московської держави. Не одмінить.

До теми Навальний у в'язниці, а Путін досі в Кремлі: що буде з Росією далі

Не умовите. Не переконаєте. Не переробите. (12 поколінь наших предків пробували, і намарно!) Покиньте на це сподіватися, відпустіть. Просто, відпустіть, – як психологи радять робити з токсичним зв'язком: не вірте, що "може, якось направиться". Не направиться.

Carthago delenda est (Карфаген має бути зруйнований – ред. сайту 24 каналу). І тільки так.