Українське керівництво на той час ніяк не реагувало на загрозу (для прикладу, закупівлю палива у 2021 році провалено, план не виконано на 50%), і Путін зберігав можливість забезпечити якщо не стратегічну, то тактичну раптовість нападу. Проте наступ не розпочався. Велика війна не починається і зараз, хоча Росія розпочала активні бойові дії на окупованому Донбасі.
Не пропустіть Наступний крок Путіна майже очевидний
Що задумав Путін
Причина очевидна: Путін проводить по черзі етапи воєнної та політичної ескалації. Мета Путіна також очевидна: тероризувати та дезорганізувати керівництво держави та українське суспільство, щоб змусити Україну визнати фактичну анексію Криму та Донбасу, а також ізолювати Україну від підтримки країн НАТО.
Тому щоразу підвищуючи рівень військової загрози для України, Путін робить паузу для того, щоб включити політичний тиск і вибити з України політичні поступки під загрозою неминучої війни. Якби Путін вважав, що він зможе швидко розгромити Україну та зламати волю народу до опору одним ударом, Росія атакувала б раптово.
Але Росія побоюється вступити у велику війну
Кремль розуміє, що зламати опір цілого 40-мільйонного народу, який підтримують найбільші демократичні країни, під час швидкої та короткої воєнної кампанії неможливо. А затягування війни призведе до об'єднання та посилення навколо України міжнародної підтримки, і здобути перемогу у такій довгій війні Росія не зможе.
Українська армія багато в чому поступається російській за технікою та організацією, але кількість мотивованих людей, які мають досвід бойових дій (понад 450 тисяч), в Україні більша, ніж кількість наземних військ, які РФ розгорнула на наших кордонах (150 тисяч). Так, є перевага у повітрі, але ще нікому й ніколи не вдавалося вибомбити велику державу та цілий народ з війни суто авіацією та ракетами, і тому для руйнації України будуть потрібні наземні дії.
Росія отримає величезні втрати у наземній операції і величезний обсяг нових санкцій та обмежень, а Україна отримуватиме для війни сучасне натовське озброєння та фінансову допомогу.
Звідси висновок: розрив дипломатичних відносин і посилення боєздатності армії – це найкраще заспокійливе для російських агресорів. Найкращий засіб для попередження війни. Якщо ми зараз вагатимемося і мовчатимемо – ми показуватимемо ворогові, що його тиск працює.
Путін побоюється нападати на Україну / Фото Getty Images
Росія знищила мінські угоди саме тому, що з кожним роком наші можливості розширюються, а російський вплив в Україні сходить нанівець. Росія програє у стратегії, Путін намагається виправити поразку у стратегії спробою досягти тактичного успіху.
Тому нам треба використовувати свої переваги і перевести ескалацію у довгу фазу. Ми повинні відповісти на ультиматум Путіна не приниженими переговорами, а розривом взаємин, як зробила маленька Грузія 2008-го. Це покаже, що напад на Україну не вирішить проблему санкцій, а лише зробить блокаду РФ ще міцнішою. Початок війни унеможливить поетапну деескалацію, це буде рубка, з якої Росія вже не вибереться.
Нам треба підіймати народ на захист країни. Підіймати не число людей з автоматами, а підіймати кількість фахівців, яких треба забезпечити всіма можливими сучасними засобами ефективного знищення ворога.
Боєздатна армія зупинить бліцкриг, завдасть ворогові великих втрат, а якщо Росія не зможе захопити Україну швидко, значить вона втягнеться у тривалу війну, що для Путіна дорівнює поразці.
Яку б армію не зібрав Путін, він повинен розуміти, що Україна ніколи не визнає анексію Криму та Донбасу і ефективно захищатиметься від прямого вторгнення. Два ключові чинники: розрив дипвідносин та якісне посилення армії роблять недосяжними цілі агресії Путіна.
Також на тему – Чому Росія не може відкрито воювати з Україною: дивіться відео