П’єрлуїджі Колліна та його правила гри

Попри всі старання бути справедливим і розсудливим - чути на свою адресу лише численні прокляття та кпини. Футбольним арбітрам справді не позаздриш – стресостійкість їм потрібна неабияка.

Чи не єдиним винятком у цьому правилі зумів стати він. П’єрлуїджі Колліна. Фантомас, Франкенштейн, Інопланетянин – які тільки прізвиська не вигадували журналісти та вболівальники для голомозого італійця. Колліна під час матчів немов магніт притягував камери операторів, що лише чекали слушної нагоди аби показати кумедну лисину телеглядачам. Але причиною його успішності та популярності, часто називали аж ніяк не зовнішність. Втративши волосся через нервову хворобу ще в 24-річному віці, Колліна утім не втратив свого темпераменту та шарму. Він легко знаходив спільну мову із гравцями за допомогою активної жестикуляції, сформувавши свій фірмовий стиль ведення гри. Окрім цього Колліна також відзначався на полі тим, що не любив футболістів-симулянтів, яких завжди карав суворо. Впродовж кар’єри італієць завоював неабиякий авторитет серед гравців, тренерів та уболівальників, який жодним чином не підмочив корупційний скандал у Серії А.

Напередодні чемпіонату світу у Японії та Кореї Колліна був єдиним арбітром, що не зумів пройти тести по фізпідготовці

Але це не завадило йому у підсумку прекрасно відсудити фінальну гру між Бразилією та Німеччиною. М’яч, яким грали у тому матчі, Колліна досі береже як пам’ятку про одне із найбільших своїх досягнень. Адже для арбітра, як і для футболіста, фінальний поєдинок – це найвища вершина.

Щоправда найбільш пам’ятним матчем у своїй кар’єрі він вважає інший фінал – дуель “Манчестер Юнайтед” та “Баварії” за Кубок чемпіонів у 99-му. Ба більше Колліна навіть пишається тим, що саме під час трьох хвилин, які він додав до основного часу, манкуніанці переломили хід поєдинку.

Із численними нагородами Колліни, серед яких шість звань найкращого арбітра світу, можуть посперечатись хіба що вболівальники збірної Чехії. На Євро-2000 помилка Колліни дорого обійшлась їхній команді у поєдинку проти Нідерландів.

У наступну відпустку ексцентричний арбітр вирушив … до Чехії

Він ніколи не боявся спілкування із уболівальниками та завжди був готовий до діалогу із ними. Рішучість та сміливість Колліна завжди називав чи не найголовнішими рисами для колег по цеху.

Після завершення кар’єри у 2006-му Колліна отримав змогу більше часу присвячувати дружині та двом донькам, а також улюбленому баскетбольному клубу – болонському “Фортітудо”. Та все ж довго без улюбленої справи він не витримав. Працюючи у суддівському комітеті УЄФА, Колліна у 2010-му відгукнувся на пропозицію із Києва. Тепер авторитетний італієць ділиться своїм досвідом із українськими арбітрами. У 2004-му році Коліна випустив автобіографічну книгу “Мої правила гри”. Чи стануть ці правила канонами для українських рефері покаже час.