Що забезпечить перелом у війні?

Характеристика ATACMS

Ці ракети – розробка 80-х років минулого століття. Зараз у Штатах створюють нову систему.

До теми Х-59 – нова небезпека? Чому збивати ці ракети проблематично

Перша модифікація, яку нам надали у кількості двох дюжин – це такий покращений американський варіант радянської тактичної ракети "Точка У", яку ми доволі успішно використовували проти агресора. Поки запаси не скінчилися.

ATACMS першої ітерації має інерційну систему наведення: стартувала і далі чип обчислює координати та корегує політ, GPS-наведення в ній нема. Тому точність невелика – 200 – 300 метрів. Це компенсується потужною – понад 500 кілограмів – касетною бойовою частиною, в яку входять 950 субелементів – таких маленьких бомбочок. Площа ураження – декілька кілометрів. Але важка бойова частина не дозволяє летіти далі 165 кілометрів.

Друга ітерація у касетній бойовій частині має лише 275 вибухових субелементів, тому летить на відстань у 300 кілометрів. Є ще ітерації ракети з осколково-фугасним зарядом приблизно 300 кілограмів, з більшою точністю завдяки GPS і дальністю 300 кілометрів.

Перша ітерація ATACMS (так званий "Блок А") підходить для знищення скупчень техніки, якими є аеродроми, що ми, власне, і побачили. Можливе застосування для руйнування вузлових залізничних станцій, де боєприпаси перевантажуються на автотранспорт, а також складів боєприпасів.

ATACMS – не "вундерфавля"

Ці ракети балістичні, тому швидкі. Ворожа ППО – ПРО може їх перехоплювати хіба що випадково. При цьому, головна перевага ATACMS у тому, що нашим операторам не потрібно навчатися. Все тому, що ці ракети запускаються з добре знайомих нам установок HIMARS: сьогодні отримали – сьогодні ж скористалися.

Читайте також Як Авдіївка перетворюється на цвинтар для окупантів

Але ATACMS – далеко не універсальна зброя, і точно не "вундервафля". Щоб вони помітно вплинули на перебіг бойових дій, їх треба мати не одиниці, а сотні. Під час війні в Іраку США витратили понад 600 таких ракет, а на озброєнні в них було понад 4 000 одиниць.

У будь-якому разі, щоб звільняти окуповані території України, треба вичавлювати загарбників з нашої землі. Тобто ракети – ракетами, але все одно доведеться долати мінні поля, заходити у ворожі окопи й знищувати окупантів.

Це – надскладне завдання піхоти і тільки піхоти.