Політика деолігархізації наштовхнулася на спротив. Щонайменше двоє членів РНБО не підтримали накладення санкцій на Дмитра Фірташа та Павла Фукса. Вони утрималися, бо голосуванням проти могли створити зайвий привід для медіаатак проти себе. А так "утримався" – і начебто не "за" й не "проти".
До теми Аваков не голосував за санкції проти Фукса: що пов'язує міністра та олігарха
Насправді ж при голосуванні має значення лише одне. Якщо ти не "за", то не важливо, як інакше ти голосуєш. Якщо твій голос не зараховується "за", отже ти не підтримуєш це рішення.
Разумков не впершує саботує питання щодо олігархів
Це не вперше, коли Разумков саботує питання щодо олігархів і загалом протиставляє себе президенту. На початку 2021 року він не голосував на РНБО за запровадження санкцій проти нардепа Тараса Козака та телеканалів, підконтрольних Медведчуку. Також він не підтримував процес радикального перезавантаження Конституційного Суду, як це прагнув Зеленський.
До того ж Разумков не хоче, щоб олігархів у реєстр включали за рішенням РНБО. І пропонує для цього створити новий орган, що затягне процес на роки і фактично знищить ідею деолігархізації.
Дивіться відеоблог "Чесна політика" на 24 каналі:
Причина такої поведінки зрозуміла – щоб у новому виборчому циклі отримати підтримку з боку олігархів. Враховуючи, як телеканали Ахметова ведуть Разумкова, як він отримує теплу ванну на каналах Порошенка, то немає нічого дивного, що він вирішив ще не сваритися з Фуксом та Фірташем.
І якщо перший просто багатій з Росії, то Фірташ ще має канал "Інтер", на який Разумков може розраховувати при відколі від Зеленського та запуску свого проєкту.
Аваков є дуже вибірковим у питанні деолігархізації
Що стосується Авакова, то з Фуксом і Фірташем його пов'язує занадто багато особистого і меркантильного. Ба більше, сам очільник МВС теж не почувається впевнено – під ним захиталося крісло. У пресі пишуть про можливу відставку міністра восени і навіть про перезавантаження всього уряду, щоб по дорозі, при формувані нового, "загубити" Авакова.
Логіка Офісу Президента є зрозумілою – Аваков побив усі рекорди історії України. Він працює міністром 7,5 років, без особливого успіху в реформуванні. При чому самі реформи робляться в перший рік – два на посаді. А через 7 років роботи, коли міністр стає частиною системи, а не її криголамом, про це вже не може мовитися.
Крім того, сам Аваков теж є дуже вибірковим у питанні деолігархізації. Так, наприкінці 2018 року, ще за часів президента Порошенка, з засідання РНБО було знято питання про накладення санкцій на проросійський телеканал "НАШ". Зняли це питання після виступу очільника МВС, який сказав, що не можна накладати санкції на "НАШ", якщо вони не накладаються на канали Медведчука. Що теж не було зроблено, бо їх тоді кришував президент Порошенко.
У підсумку, канал "НАШ" уникнув санкцій, але реальна причина може бути зовсім в іншому. Тривалий час ставлення до цього каналу мав колишній депутат-регіонал і близький друг покійного Віктора Януковича-молодшого Вілен Шатворян. Після втечі Януковича він знайшов собі нову "кришу" в Україні – Авакова, з яким вони зблизилися на темі вірменської діаспори.
Що стосується Фірташа, то в питанні накладення на нього санкцій незрозуміло лише одне – чому так довго з цим питанням тягнули. Олігарх заслуговував на санкції ще взимку, в одному пакеті з Медведчуком. Він уже 7 років переховується від слідства ФБР у Австрії, скуповуючи всіх австрійських політиків навколо, аби тільки не потрапити в руки американського правосуддя.
У доповіді аналітиків мовиться, що адміністрації Байдена слід:
- допомогти встановити повну прозорість кінцевих бенефіціарів основних ЗМІ і заборонити не тільки російське телебачення, але й телеканали, які належать фігурам, що працюють в інтересах Кремля. Заходи, аналогічні тим, що були прийняті проти українського олігарха Віктора Медведчука, слід прийняти проти Фірташа та інших;
- вжити заходів проти головних корупціонерів, які підривають реформи в Україні. США повинні добитися виконання запиту, направленого в Австрію, про екстрадицію українського олігарха Дмитра Фірташа. Судові процеси проти Ігоря Коломойського у США також повинні бути рішуче продовжені.
Схожий заклик містився і в головній газеті американської влади The Washington Post, у статті за підписом "редакційної ради". Видання писало ще взимку, що "Міністерство юстиції США може відновити справи проти ключових українських олігархів, зокрема й Дмитра Фірташа та Ігоря Коломойського, які зіграли важливу роль у блокуванні реформ і просуванні російських інтересів в Україні".
Фірташ має вплив не лише в Україні, а й в Австрії
Хоча Фірташ вже багато років безвилазно сидить у Австрії, але він намагався зберегти свій вплив в Україні. І навіть позивався до Конституційного суду, щоб скасувати норми в Господарському процесуальному кодексі, що дозволить йому отримати назад гроші, заарештовані НАБУ. Справу було відкрито за скаргою підприємств Фірташа і Коломойського – "Азот" й "Запорізький завод феросплавів".
Зверніть увагу Компанії Фірташа продовжують працювати, попри санкції РНБО
При чому суд ще на чолі з Олександром Тупицьким переніс розгляд питань в закритий режим, без преси і фізичної участі в засіданнях. Добре, що рішення по ній ще не винесено.
У 2020 році Фірташ також втратив контроль над "Запорізьким титано-магнієвим комбінатом", де держава володіє контрольним пакетом акцій. Їхнього директора зняв Фонд держмайна. Цьому передувала боротьба не на жарт – запорізькі реєстратори фізично боялися йти на те, щоб просто зафіксувати в реєстрі прийняте рішення про зміну директора.
Люди клану Фірташа-Льовочкіна контролювали потоки на "Запорізькому заводі" ще з часів Януковича, а саме підприємство стало збитковим. Але при цьому Фірташ продовжує контролювати монополію з виробництва хімічних добрив в Україні, за які українські фермери платили дорожче, ніж за імпортні.
Також під контролем олігарха мережа продажу природного газу – так звані облгази та облгаззбути, що покриває 70% ринку. При чому є намір пробачити їхні борги перед державою. Сподіваюся, це не буде зроблене.
Тепер, коли на Фірташа накладено санкції, ці активи будуть, мабуть, терміново переоформлювати на партнерів олігарха – людей Бойка та Льовочкіна, які є депутатами від ОПЗЖ. Сам же олігарх завів широке коло зв'язків серед австрійської політичної еліти. Він живе у віденській віллі, що належить Олександру Шютцу, головному донору "Австрійської народної партії" Курца.
Дмитро Фірташ / Фото EPA
Колишній лідер партії Майкл Шпінделеггер, який також був віцеканцлером Австрії, працював у Агентстві з модернізації України Фірташа, яке "існує тільки на папері". Крім того, в юридичній групі Фірташа з захисту його від американської юстиції працює колишній австрійський міністр юстиції Дітер Бомдорфер.
Тоді як PR-менеджер олігарха Капп працював прессекретарем ще одного колишнього лідера "Австрійської народної партії" – Йозефа Прелла, який також виконував обов'язки віцеканцлера Австрії.
Нещодавній скандал в Австрії
Читайте також Ахметов, Луценко та інші: Лещенко припустив, хто потрапить під нові санкції РНБО
Сам Фірташ є тотально залежним від влади Путіна. Свої хімічні заводи він купив за гроші, взяті в кредит у Аркадія Ротенберга і "Газпромбанку", а заставу для виходу з в'язниці в розмірі 125 мільйонів євро вніс Василь Анісімов, ще один російський олігарх.
Ну а сама зірка Фірташа на небосхилі газових потоків 20 років тому зійшла за допомогою російської мафії – Семена Могілевича та Сергія Михайлова на прізвисько Міхась.
Враховуючи таке минуле, Фірташ не лише заслуговує на санкції з боку України, але також на тотальне дослідження його минулого з боку правоохоронних органів. І дуже дивно, що Аваков в цьому питанні нічого не зробив. А тепер ще й не голосував за санкції проти нього.