Попри те, що попит на житло за містом є, це не стало масовим явищем для українців. Здебільшого люди переїжджають з міста в село заради більш автономного життя. Йдеться про власний двір, контроль над опаленням та електроенергією на тлі масованих обстрілів по енергетиці тощо.

Однак вибір саме приватного будинку не завжди свідчить про економію. Витрати на ремонт, а також на комунальні послуги, перевищують ті, що у квартирі.

24 Канал дізнався, чи справді українці обирають частіше обирають життя в селі замість квартири в місті, що приваблює найбільше у переїзді та де комунальні послуги та ремонт можуть бути дорожчими.

Експертка у сфері нерухомості Ірина Луханіна для 24 Каналу зауважила, що тенденція переїзду з міста в село зберігається, але при цьому масовим явищем це не можна називати.

Читайте також Як обстріли ТЕЦ вплинули на ринок житла на лівому березі Києва

За словами Луханіної, це швидше переорієнтація на більш автономний формат життя.

Ірина Луханіна

Рієлторка, аналітикиня ринку

Люди хочуть мати двір, простір, власну систему опалення, воду, можливість встановити генератор чи сонячні панелі. Тобто це не лише про природу, а про контроль над власним комфортом.

Зараз попит спостерігається як на оренду, так і на купівлю такого житла. Але оренда реагує швидше: люди тестують життя за містом без великого фінансового зобов'язання.

Купівля теж відбувається, але рішення приймається довше: покупці уважно дивляться на дороги, школу, медицину, безпекову ситуацію та інженерію будинку,
– підсумовує пані Ірина.

Експертка додає, що, наприклад, серед варіантів такого житла кияни найчастіше обирають передмістя, адже більшість людей не готові повністю відмовитися від міської інфраструктури. Тобто досі важливим є те, чи до Києва можна доїхати за нетривалий час.

Щодо сіл, які трохи далі від міста, то їх зазвичай обирають ті, хто здебільшого працює дистанційно, має чіткий запит на тишу або шукає максимального бюджетний варіант.

Попри все, масовий запит – це формат жити за містом, але залишатися в доступі до нього,
– каже експертка з нерухомості.

Експерт з нерухомості Юрій Піта у розмові з 24 Каналом розповів, що масового чи хаотичного попиту на житло саме в сільській місцевості на ринку нерухомості немає.

Юрій Піта

Експерт з нерухомості та експрезидент АФНУ

У першу чергу, це пов'язано з тим, що українці вже стикалися із непростою ситуацію в енергетиці, коли відключення були тривалими. Відповідно громадяни вже підготовлені, а тому масової потреби переїжджати в село, де легше все ж таки, немає. І навіть перебої з опаленням не є перешкодою.

Піта додає, що зараз доволі важко взяти все і переїхати з міста в сільську місцевість, принаймні одразу. Крім того, чимало приватних будинків потребують ще й додатково дооблаштування, аби стати комфортними для проживання.

Юрій Піта зауважує, що ціна на житло в місті, зокрема столиці, вища, аніж на житло в сільській місцевості. Все через те, що в Києві розташована вся потрібна інфраструктура.

Київ залишається пріоритетним і по вартості, і по попиту. Можна говорити ще про активні приміські локації, як Ірпінь, Буча, Бровари. Попит там теж є, але ціни на нерухомість нижчі, аніж столичні,
– оцінює експерт ринку.

Таку ж думку висловлює Луханіна, яка додає, що у Києві, у першу чергу, доведеться платити більше через метро, сервіси, швидкий доступ до всього.

Через це будинок у передмісті може бути дешевшим у стартовій оренді, особливо якщо це не преміальний котедж і не закрите містечко.

Але є нюанс: автономний, енергоефективний, доглянутий будинок з якісною інженерією може коштувати дорожче, ніж 2 чи 3-кімнатна квартира в місті. Тобто однозначної відповіді, що будинок дешевший, немає. Все залежить від класу об'єкта та напрямку,
– каже пані Ірина.

  • Київська область: найвищі ціни традиційно формуються там, де поєднуються близькість до столиці, природа та престиж.
  • Обухівський напрямок – багато преміальних локацій, ліс, вода, котеджні містечка, сформований імідж "якісного життя".
  • Вишгородський напрямок – близькість до води, рекреація, популярність серед тих, хто хоче баланс міста і природи.
  • Натомість Одеський напрямок – це вже більше про стабільний попит. Втім ціни дуже залежать від конкретної локації та транспортної доступності.
  • А Житомирський напрямок – часто дає більше площі за ті ж гроші, але преміумзони там також є. Тобто найдорожчі "сільські" будинки це фактично вже не класичне село, а сформоване престижне передмістя.

За словами Юрія Піти, ситуація на ринку нерухомості на заході країни дещо інша, адже в таких регіонах все ж більше приватної забудови, аніж багатоквартирної. Попри це, це не заважає жителям обирати нерухомість саме в місті, а не селі.

Ще важливим фактором є те, що в західних областях жителі не стикаються з такою проблемою щодо відсутності тепла. Більшість міст стабільно отримують опалення. Власне через це такі міста, як Івано-Франківськ чи Львів, не можна порівнювати з умовами проживання в Києві,
– наголошує Піта.

Цікаво, що за оцінкою від рієлтора Володимира Іванюка, який поділився думками з 24 Каналом, за останній рік все ж попит на житло, зокрема на невеликі будинки в селах чи квартири в невеликих районних центрах біля Львова, зріс.

Володимир Іванюк

Рієлтор у місті Львів

Це зокрема зумовлено тим, що велика частка людей переїжджає з місць, де ситуація для проживання є небезпечною. Через те, що не всі мають змогу придбати житло у Львові, вони шукають більш економну нерухомість.

Наприклад вартість на будинки в сільській місцевості стартує від 20 тисяч доларів до 50 тисяч доларів, залежно від місця розташування та ремонту.

Такі варіанти одразу розкуповують. Але варто зауважити, що вони мають бути зручними щодо розташування, з відповідними умовами проживання, а ще має бути інфраструктура навколо об'єкта тощо,
– каже Іванюк.

При цьому інколи різниця в ціні між приватним будинком та квартирою може бути суттєва: Якщо середня вартість 2-кімнатної квартири з ремонтом у Львові стартує від 50 тисяч доларів, але це житло в хрущовці чи чешці, то за такі ж кошти людина може придбати 3-кімнатну квартиру у передмісті, зокрема в Рудках, Городку чи Комарно, або ж будинок, який готовим для проживання з більш-менш ремонтом.

Наразі основні комунальні послуги для квартири площею 85 метрів квадратних у Києві, куди входить електрика, опалення, вода, вивіз сміття тощо може складати 4 554,81 гривні, за даними Numbeo. Натомість за такі ж послуги у Львові в середньому платять 3 551,73 гривні, що менше на тисячу гривень, порівняно зі столицею.

  • Водночас якщо розрахувати лише вартість опалення, то в Києві до кінця воєнного стану встановлений тариф на рівні 1 654 гривні за гігакалорію, свідчить "Мінфін" з посиланням на Київтеплоенерго.
  • В середньому споживання тепла для опалення приміщень в опалювальний сезон може становити від 0,02 гігакалорії до 0,07 гігакалорії на квадратний метр.
  • Таким чином, якщо класична 1-кімнатна квартира орієнтовно має площу від 28 до 35 квадратних метрів, то діапазон споживання може складати від 0,56 гігакалорії до 2,45 гігакалорії.
  • Отже, в гривнях це виходитиме від понад 900 гривень до навіть 4 тисяч гривень, залежно від площі.

Зверніть увагу! Розрахунки здійснені на основі середніх даних, які можуть різнитися залежно від фактичного споживання та площі квартири. Крім того, вартість залежить від того встановлений в багатоповерхівці індивідуальний лічильник тепла чи загальнобудинковий.

Цікаво, що платіжка за газ для приватного будинку часом може бути навіть більшою, аніж для квартири з централізованим опаленням. У коментарі 24 Каналу сім'я, яка переїхала з квартири у місті до будинку на Прикарпатті, розповідає, що за січень платіжка за газ обійшлася майже у 2 800 гривень для будинку, площею орієнтовно 70 квадратних метрів.

Ми переїхали у стару глиняну хату, якій приблизно 100 років. Зробили майже капітальний ремонт. Втім ми залишили газові мережі без змін. Сам будинок має 3 кімнати, 2 з яких опалюються великими газовими конвекторами,
– розповідає сім'я.

Через те, що для приготування їжі сім'я зазвичай використовує електродуховку чи аерогриль, а бойлер також електричний, така велика сума витрат стосувалася саме опалення будинку, яке було встановлене навіть не на максимум. Власники визнають, що такі великі рахунки пов'язані з відсутністю зовнішнього утеплення будинку.

Наш приклад може підготувати людей до того, що їх може очікувати. Наприклад ми зробили ремонт лише в середині, а от зовні будинок не утеплили. Навіть зараз з даху відчувається, що піддуває. Через це люди мають готуватися, що платіжки будуть високими,
– наголошує подружжя.

Вони також радять під час ремонту в старих будинках не забирати піч, яка буде корисною під час відключень світла, якщо котел електричний. Те саме стосується газової плити.

Попри значні витрати на газ, є й приємні бонуси життя у приватному будинку. У сім'ї є власна криниця, тож за воду вони не платять. Попри побоювання, що в люті морози вона може замерзнути, проблем не виникло.

Щоправда, криницю потрібно періодично чистити й обслуговувати, однак це радше невелика турбота, ніж серйозні витрати.

Як повідомляє Ірина Луханіна, у середньому в приватному будинку витрати менш прогнозовані й часто вищі. Причина проста: більша площа, індивідуальне опалення, обслуговування котла, помпи, свердловини, септика.

У квартирі частина витрат розподіляється на всіх мешканців будинку. Але ключовий фактор сьогодні – не тариф, а енергоефективність.

Річ у тім, що добре утеплений будинок з сучасною системою опалення може бути економнішим за стару панельну квартиру з втратами тепла,
– зауважує аналітикиня ринку.

Водночас якщо говорити про косметичний ремонт без капітальних втручань, орієнтовний діапазон ціни є доволі широким на сьогодні – від 6 ти 40 тисяч гривень за квадратний метр, залежно від матеріалів, рівня оздоблення, регіону та вимог замовника, а також, наявності профільних майстрів

  • Відповідно у будинку ремонт може бути дорожчим в абсолютній сумі, бо зазвичай більша площа, більше поверхонь, можуть бути нюанси з вологістю, фасадом, терасами, сходами.
  • У квартирі в місті роботи можуть коштувати також дорожче за розцінками майстрів, але загальна сума нерідко менша через компактніший метраж.

Володимир Іванюк говорить, що вартість ремонту, у першу чергу, залежить від стану об'єкта нерухомості. Тобто якщо це будинок за 20 тисяч доларів, який розташований за 30 чи 40 кілометрів від Львова, то найчастіше він потребуватиме капітального ремонту. Але якщо ціна варіюється від 40 до 50 тисяч доларів, то такі об'єкти мають задовільний ремонт.

Звичайно, що якщо ми говоримо про 10 – 15 кілометрів від Львова, тобто в населених пунктах поблизу міста, то вартість зростає до 80 – 90 тисяч доларів за будинок, подекуди й до 100 тисяч доларів. Але в таких випадках йдеться про об'єкти взагалі без ремонту,
– каже рієлтор.

Таким чином, іноді кошторис ремонту в приватному будинку може перевищувати навіть його вартість, а тому економія може бути доволі відносно.