Після виборів президента Україна швидко увійде у кампанію по виборах до Верховної Ради, які за графіком повинні відбутися у жовтні 2019 року. А значить – хвиля популізму та екстравагантних обіцянок знову захопить політичний подіум.
Читайте також: "Зелена" енергетика Ахметова: нова схема мільярдера, щоб нажитися на українцях
Якщо все відбудеться планово, то після виборів до парламенту буде кілька місяців на підведення підсумків, створення коаліції та формування нового уряду – а це означає, що політична стабільність запанує в кращому випадку десь на початку 2020 року. Уже зараз очевидно, що найбільші завоювання Революції гГідності – боротьба з корупцією та оновлення політичного класу – під серйозною загрозою.
Перше. На цій сесії парламент створив Антикорупційний суд, але згаяв два роки на подолання штучно створених перепон, які організовували Адміністрація Президента Порошенка та правляча верхівка. Одночасно Рада призначила аудитора НАБУ, який перебуває в конфлікті інтересів, що ставить під загрозу подальше перебування Артема Ситника на посаді, а незалежність антикорпційного бюро в подальшому буде зазнавати атаки. І водночас антикорупційнй прокурор Холодницький.
Артем Ситник
Але найбільший ризик – це, фактично, перехід САП на бік корупціонерів. Керівник САП Назар Холодницький, який був викритий у зловживаннях, заради збереження на посаді став слухняною маріонеткою правлячої корумпованої верхівки. І кричущим проявом цього стало закриття руками підлеглої Холодницькому Спеціалізованої антикорупційної прокуратури провадження щодо сина чинного глави МВС Арсена Авакова – Олександра – і його екс-заступника Сергія Чеботаря, які фігурували в резонансній справі про закупівлю неякісних рюкзаків.
Читайте також: Справа Холодницького: як головний "борець з корупціонерами" став їхнім співучасником
Начебто третій фігурант справи, спільник Авакова-молодшого і Чеботаря на прізвище Литвин, зізнався, що він вчинив "одноосібно злочин – перемігши на тендері, виготовив неякісні рюкзаки та за підробленими документами поставив їх МВС України". І послухайте далі – цитую прес-реліз прокурорів Холодницького: "інші підозрювані до цього стосунку не мали та про факт поставки неякісних рюкзаків не знали".
Крім того, виявилося, що знищено записуючий пристрій, за допомогою якого фільмували розмову Авакова-молодшого і Чеботаря. Зробили це в іншій справі, де фігурувало оточення Авакова – про розкрадання арештованого піску. Ухвалу, якою слідство по справі рюкзаків Авакова втратило включовий доказ, виніс Бориспільський міськрайонний суд, за поданням генпрокуратури імені Луценка.
Олександр Аваков
"За таких обставин, враховуючи, що доказів, які б поза розумним сумнівом спростували версію Литвина, не здобуто та можливості для їх здобуття вичерпано, прокурором у кримінальному провадженні прийнято рішення про його закриття у частині – щодо Чеботаря та Авакова" – ідеться у повідомленні прокуратури Холодницького.
Таким чином, під закінчення сезону Холодницький, якому немає чого втрачати, врятував від тюрми двох найближчих осіб з оточення Авакова. Чи можна це назвати інакше, ніж зрада антикорупційної боротьби та посібництво найвищому керівництву України в розкраданні державних грошей.
Так само в режимі нон-стоп правляча верхівка намагається згорнути демократію. У липні під кінець сесії народилася ідея обмежити доступ журналістів до кулуарів парламенту. Ініціатором цього абсурду виступив регламентний комітет Ради на чолі з Павлом Пинзеником – близьким соратником Миколи Мартиненка, якого обвинувачено в корупційних злочинах якраз на базі журналістських викриттів.
Павло Пинзеник
Разом з колегою Мустафою Найємом ми зібрали десятки підписів народних депутатів проти такої ідеї, остаточне слово в якій має належати апарату Верховної Ради. Черговий акт із серії вчинків, спрямованих на згортання демократії і свободи слова в Україні – Комітет з питань національнї безпеки на чолі з іншим фронтовиком Сергієм Пашинським просуває ідею щодо введення цензури в інтернеті.
Як завжди, це обставляється міркуваннями протидії російській агресії, але, насправді, саме інтернет став середовищем, де вільно оприлюднюються та циркулюються викриття в корупції правлячої верхівки, в тому числі на оборонних заказах, в тому числі, за участі Пашинського.
Так само мішенню правлячих корупціонерів є антикорупційні активісти. На сесії парламенту, яка завершилася, так і не скасували закон про електронні декларації. Закон, який є по своїй суті калькою закону Путіна "про іноземних агентів", адже стосується виключно тих, хто отримує грантову допомогу з-за кордону для боротьби з розкраданням державних коштів. Але, окрім активістів, мішенню цього закону стали члени наглядових рад державних компаній. Через це вже кілька разів наглядова рада "Нафтогазу" збиралася в Лондоні – іноземці, які входять до цього органу, побоюються заїжджати в Україну.
Пройшов рік, як президент Порошенко пообіцяв на саміті Україна – ЄС скасувати закон, але не зробив цього. Більше того, я не здивуюся, якщо до виборів спробують ухвалити закон про кримінальну відповідальність за наклеп. Саме так в Україні впроваджують російські норми, характерні для авторитарних держав.
Читайте також: Контроль над медіа – контроль над владою: як Порошенко захоплює колишні активи Януковича
І це – лише початок. Ми вступаємо в епоху виборів, де ставки настільки високі, що корупціонери здатні не просто скуповувати голоси чи приймати антиєвропейські закони, але ангажувати на свій бік антикорупційних прокурорів. Тому зміни в Україні можливі будуть лише за умови зміни влади.