У серпні 2008 року осетини обстріляли грузинських поліцейських. Тодішній президент Грузії Михеїль Саакашвілі дав наказ розпочати військову операцію проти сепаратистів. Так урядові війська завдали ударів по місту Цхинвалі.
Читайте також: Про політику Путіна та російські війська в Україні й Грузії: ексклюзивне інтерв'ю Кікабідзе
Метою офіційного Тбілісі було повернути Південну Осетію до складу Грузії. Контроль над нею втратили ще на початку 90-х. І все це не без участі Росії, яка постачала осетинам зброю та масово видавала паспорти. А в серпні 2008 року російські регулярні війська, прикриваючись захистом місцевих сепаратистів, зайшли на територію Південної Осетії, а вже за кілька днів фактично підібралися до Тбілісі.
Офіцер Грузинського легіону Пармен Шулая згадав, що до такого повороту Грузія не була готова. У ті дні разом з іншими військовими він був у відпустці, звідки їх терміново відкликали.
Ми відразу приїхали на базу, взяли зброю та поїхали. Це було 7 серпня. Ми ні на кого не нападали, а просто захищали нашу землю,
– наголосив військовий.
Кремлівська авіація бомбила не лише військові об'єкти. Загинуло багато мирних мешканців. Російську армію зупинили лише за 30 кілометрів до грузинської столиці. Тоді Грузію врятувала міжнародна спільнота.
Війна у Грузії
Під протекторатом президента Франції Ніколя Саркозі підписали мирний план. Але мирні домовленості виконала лише Грузія. Тоді як Росія не відвела своїх військ. Восьмиденна війна коштувала Грузії 30% території, сотень убитих та десятків тисяч тих, хто покинув домівки, тікаючи із зони конфлікту. Незалежність Південної Осетії та Абхазії визнав лише агресор та ще кілька африканських країн.
Грузинська окупація показує українцям те, як росіяни будуть себе поводити. Лінія від окупованих територій щодня просувається на кілька метрів вперед,
– заявив командир Грузинського легіону Мамука Мамулашвілі.
Нині ті, хто боронив Грузію від Росії, воюють з нею на боці України. У Мамуки Мамулашвілі з агресором свої рахунки. Ще у 1993 році, коли йому було 14 разом з батьком, що був військовим генералом, потрапили у російський полон на території Абхазії. Тоді обом пощастило і їх обміняли на військовополонених.
Мамука Мамулашвілі
Експерт-міжнародник Майдану закордонних справ Богдан Яременко сказав, що в Абхазії було використано певні тертя, але не достатньо гострі для виникнення війни між абхазами та грузинами. У 2014 році Росія використала абсолютно штучну проблему – російськомовні меншини у Криму чи на Донбасі. На його думку, це і є почерк, який дозволяє нам знайти злочинця.
Читайте також: Країна-агресор: які війни розпочала Росія після розпаду СРСР
А спільного між Грузією та Україною дійсно багато: революції проти авторитарних режимів, курс на ЄС та НАТО, спроби реформ, агресія Росії та окупація територій. Південну Осетію та Абхазію навіть називають грузинськими "ДНР" та "ЛНР". А ще грузини, як і українці вірять: повернуть те, що їм належить.