Після подій 2008 року ви називали Росію країною-агресором, окупантом, відмовилися їздити на гастролі туди та отримувати їх нагороди. Очевидно, що у вас є певний погляд на ті події.
Я і сьогодні їх так називаю. Нічого не змінилося.
Читайте також: Непорозуміння з найріднішими та безробіття: як живе родина Володимира Балуха у Криму
Чому Москва вирішила ввести військо в Грузію? Якою була причина та ціль таких дій?
Я вважаю, що у Путіна жахливий сценарій. Почалося все в Абхазії. Росія чомусь думає, що Абхазія це окрема республіка, проте це регіон Грузії.
Якось я навіть питав в Євгена Примакова, а навіщо їм потрібна ця Південна Осетія. А він відповів: "Щоб забули про Абхазію".
Хто такий Євген Примаков? Радянський вчений-сходознавець, генерал КДБ, екс-начальник розвідки Росії.
Цей район, який називають Південною Осетією – це ніяка не Осетія, а центр Грузії, який називається Самачабло. Там зараз дротові огорожі стоять й через кожні 2-3 дні (росіяни – 24 канал) пересувають по декілька метрів вперед – це така "повзуча анексія". Там живуть люди, проте на одній стороні огорожі, а їх церква, сади, де вони працювали, можуть бути вже на іншій стороні.
Огорожа в Грузії
Всі політологи говорили про те, що у нього (Путіна – 24 канал) мозок працював на відновлення колишнього Радянського Союзу. На нас "зломилася палка" а потім це перейшло на Молдову, Україну. Це чиста окупація. Їх дуже нервує, коли їх окупантами називають, проте це є й від цього нікуди не дінешся. Я Україну дуже добре знаю і рік тому я зустрічався з кримськими татарами. Проте сьогодні їх ніби не існує, ніхто й слова про них не говорить в Росії.
Багато хто говорить, що війна на Донбасі сталася через те, що Путіна ніхто не зупинив у 2008 році. Ви згідні з такою тезою?
Я думаю, що дуже може бути. Якби Меркель та Саркозі тоді не відмовилися нас приймати в НАТО, коли ми ще і в ЄС хотіли вступати, то зараз могло би бути все зовсім інакше.
Як ви думаєте, чому світова спільнота закрила очі тоді на агресію проти Грузії?
Тому що ніхто не хотів головного болю. Це моя особиста думка. Якась там Грузія – малесенька країна. А от вже Україна, то вона велика й кількістю громадян, й територією. Я думаю, що тоді вони й зрозуміли, що допустилися помилки.
Вахтанг Кікабідзе про події в Грузії
Всі ж знають, що на Донбасі воюють військові російської армії. Як ви думаєте, чому Путін не прагне закінчити там війну? Чому він її продовжує і яка його ціль в Україні?
Я так думаю, що він (Путін – 24 канал) дуже переживає, що знаходиться не в перших рядах тих країн, які диктують політику світу. Проте обрав не правильну позицію, адже почав лякати всіх.
Росія така велика, багата країна з цікавою історією. Вона повинна була б бути однією з найкращих країн світу, якби несла добро, проте все навпаки. Чому? Звичайні люди не можуть пояснити, адже їм та усім радянським громадянам постійно вбивали до голови, що найгірша країна світі – це капіталістична країна, наприклад, Америка, Франція, Англія. Це й досі залишилося в голові у старшого покоління.
Російські політики, які є навколо нього (Путіна – 24 канал) й брали участь у цій гидотні, думають, що вічність будуть в цьому кріслі сидіти. Вони повинні розуміти, що сьогодні ми є, а завтра нас немає.
Владислав Сурков (помічник та радник президента Росії Володимира Путіна – 24 канал) якось сказав, що Південна Осетія показала сепаратистам дорогу життя для Луганської та Донецької областей. Тобто в Україні вони використовують такий же сценарій, який був в Грузії?
Заява Владислава Суркова
Річ у тім, що Абхазія дуже маленька, а Південна Осетія – це два-три села. А українці по своїй натурі дуже націоналістичні. У них це сидить в крові, тому вони так просто рук не піднімуть.
Це потрібно розуміти, тому що є Крим сьогодні чи нема та що далі буде – ніхто не знає. Те що в нас буде ще гірше – це ми в Грузії знаємо, тому що це все ми вже бачили, коли молодь вийшла на вулицю. А з Україною так жартувати не можна.
Як можна визначити те, що сталося з Кримом в 2014 році?
Я не здивувався, тому що дуже довго нас тренували на цю тему через телебачення. Коли я ріс, то знав, що Крим – це Україна. Я знав, що в певний час Україні подарували цю територію.
Вахтанг Кікабідзе про Крим
Це все окупація, але все одно я не міг повірити, що це може статися. В Росії дуже багато громадян радіє, що Путін починає окуповувати якісь маленькі території. Подобається їм, що він загарбник. А тих, кому не подобається – мало.
Вахтанг Кікабідзе про росіян
Вам доводилося бувати останнім часом в Криму, наприклад, відпочивати чи виступати?
Останній раз я був в Керчі, бо в мене батько там загинув, але це було до анексії Криму. Я в Україні об’їздив 30 міст, але там більше не був.
Давайте поговоримо про останні події в Грузії. Ви в одному з інтерв’ю говорили, що були здивовані, що вийшло так багато молоді. Чому зараз їх так багато взяло участь в протестах?
Тому що в цій делегації була людина, яку знали всі по прізвищу. Який у свій час брав участь і підтримував відсторонення Абхазії та Південної Осетії. Цей депутат – православний комуніст Гаврилов.
Сергій Гаврилов
Й потім молодь побачила, що він сидить в парламенті, навіть в кріслі спікера. Вони знають, що через 35-40 кілометрів вже стоять ці загорожі й давно вже переставлені кордони. Там викрадають людей, а потім тисячу рублів просять, аби викупити.
Тому вони вийшли й правильно зробили. Якби мені було 20-30-40 років, я б стояв там з ранку до вечора. Всі вийшли. Мій онук також там був. Я такої кількості молоді не бачив ніколи. Різні мітинги бували в Тбілісі, але такого я не бачив.
Протести в Грузії
Зараз сподіваються, що вони розійдуться, проте так не буде поки не виконають їх останні заяви. Щоб прибрали з поста міністра МВС Георгія Гахарія. Те, що там відбулося 20 числа, якщо хтось не бачив, краще й не дивіться, адже стільки крові було.
Як вам здається, громадське обурення було націлено головним чином проти російської політики чи проти керівництва Грузії?
Гаврилов сам не прибіг до парламенту й сів у крісло, адже його ж хтось запросив. Цей Гаврилов сказав: "Мені обіцяли, що нас будуть піднімати на вищому рівні". А обіцяв хто, я? Ні, уряд.
Найжахливіше те, що він (Путін –24 канал) заборонив повітряні шляхи на Грузію, відмовився приймати грузинське вино. Таке відчуття, що він хоче нас на коліна поставити. Проте не стануть вже люди. Всі вже знають, що нічого доброго від них чекати не можна. Я маю на увазі не російський народ, а політику Кремля.
Вахтанг Кікабідзе про грузинів
Ви об’їздили напевно всі республіки колишнього Радянського Союзу, то ж як ви думаєте, які з них найдальше пішли від радянського життя?
Прибалтика, де завжди з самого початку це відчувалося. Більше я про жодну країну не можу так сказати. Багато, хто хоче, але на них тиснуть й чим це закінчиться ніхто не знає.
Читайте також: Чи перетвориться Крим без дніпровської води на пустелю: реакція Путіна
Чи можна сказати, що "русский мир" приходить туди, де говорять російською?
Я про це ніколи не думав, але, напевно, що так.
Про майбутні стосунки Росії і Грузії, а також ставлення до Сталіна – дивіться у програмі.
Ведучий програми "Крим. Реалії" – Дмитро Євчин.