Після розпаду СРСР у 1991 році Росія ініціювала чимало війн. Одні мали вигляд відкритого збройного конфлікту, інші ж – лише таємно підтримувалися урядом РФ.
Читайте також: Росія готується до війни з противником, співмірним з Китаєм чи НАТО, – аналітики
Війна у Грузії
Ще від початку 90-х років минулого століття Грузія мала важкі стосунки з двома сепаратистськими регіонами – Абхазією та Південною Осетією. Після проголошення ними незалежності від Тбілісі розпочався збройний конфлікт. Тоді формально нейтральна Росія допомагала абхазькій стороні військовою технікою.
Для врегулювання конфлікту РФ нав'язала угоду, згідно з якою розмістила у проблемних регіонах своїх військових, вдаючи їх за миротворців. Сепаратистські регіони Грузії стали де-факто незалежними, але насправді повністю перебували під контролем Москви.
Абхазію та Південну Осетію підтримувала Росія
Проте збройний конфлікт на тому не закінчився. Адже влітку 2008 року, коли Грузія активно розмірковувала над вступом до НАТО, у Південній Осетії почастішали збройні провокації. Зокрема постійних обстрілів зазнали грузинські села. У відповідь на це Росія направила туди додаткові сили так званих миротворців.
8 серпня на територію Грузії увірвалися російські літаки та бронетехніка. Бойові дії поширилися на Абхазію і вже за кілька днів вийшли за межі сепаратистських регіонів. Російські війська масово бомбардували грузинські міста, а лінія фронту впритул підійшла до Тбілісі.
Російські "миротворці"
Тоді наші партнери нас просто не чули. Я пам'ятаю, скільки говорили про те, що Росію треба зупинити, що вона анексує грузинську територію. Вона дуже чітко впливала, у тому числі через ці анексовані території, на зовнішню політику Грузії. Зокрема для того, щоб зупинити процес євроінтеграції та вступ до НАТО,
– сказав екс-міністр оборони Грузії Грігол Катамадзе.
Тоді у конфлікт втрутився Євросоюз. Зрештою, Грузія та Росія погодилися на перемир'я і виведення військ. Відтак 12 серпня бої припинилися. Незабаром Росія визнала Південну Осетію й Абхазію "незалежними державами". Але свої війська Кремль не вивів і донині.
Під час війни обидві сторони вчиняли злочини проти мирного населення
Придністровський конфлікт
Конфлікти всередині Молдови були ще до розпаду Радянського Союзу. Погляди на майбутнє країни розділилися. І якщо одні мріяли про приєднання до Румунії, то інші ж бажали й надалі залишатися під кремлівським крилом.
У 1990 році п'ять східних районів утворили так звану Придністровську Молдавську республіку. Тоді влада не змогла повернути територіальну цілісність. До того ж, у конфлікт почала втручатися потужна російська армія, розміщена у Придністров'ї.
Російські війська у Придністров'ї
За підтримки Кремля придністровці поступово витіснили з лівого берега Дністра офіційну владу. Тоді Молдова запровадила надзвичайний стан та почала збройний конфлікт.
Врегулюванню ситуації сприяли міжнародні посередники. У 1999 році на Стамбульському саміті ОБСЄ Росія обіцяла вивести свої війська та озброєння із Придністров'я. Втім, під приводом забезпечення "миротворчого" контингенту і надалі поставляла нову зброю в регіон.
Псевдореспубліка, яку підтримує Кремль
На початку 2000 років росіяни розробили "Меморандум Козака", за яким територія мала особливий статус в складі Молдови, при цьому зберігаючи присутність російських військ до 2020 року.
Путін і надалі відмовляється виводити з території Придністров'я частини 14 армії, що володіють величезним арсеналом зброї. До того ж, не визнана світом республіка існує лише завдяки фінансовим дотаціям Росії.
Перша чеченська війна
Вважається, що перша чеченська війна почалася 11 грудня 1994 року. Саме тоді колони російських військ увійшли на територію Чечні, яка хотіла оголосити незалежність від Москви. Однак спусковий гачок натиснули ще 26 листопада, коли танки "військової опозиції" увірвалися в столицю Чечні, місто Грозний.
Опозиція до чинного президента Чечні Джохара Дудаєва, яку активно підтримував Кремль, зазнала нищівної поразки під час захоплення Грозного. У відповідь російська авіація завдала удару по військових аеродромах, знищивши всі військові чеченські літаки. Після того президент РФ Борис Єльцин підписав указ про необхідність проведення військової операції в Чеченській республіці.
Перший президент РФ Борис Єльцин
Росіяни почали штурм Грозного в новорічну ніч. Тисячі мирних жителів загинули під час тижневої серії масових авіабомбардувань та ракетних і артилерійських обстрілів. Ці обстріли стали наймасштабнішими з часів Другої світової війни.
Наступний штурм Грозного почався 7 січня 1995 року і тривав до 6 березня. Він закінчився взяттям столиці Чечні.
Президентський палац до та після війни
Під тиском Державної Думи та громадськості російське керівництво на чолі з Єльциним було змушене розглянути можливість ведення переговорів.
Продовження бойових дій в Чечні могло серйозно зашкодити престижу Росії на міжнародній арені. Тому Єльцин вирішив підписати указ щодо нормалізації ситуації в Чечні, яким оголосив мораторій на бойові дії з 28 квітня по 11 травня 1995 року.
31 серпня 1996 року у Хасав'юрті було укладено мирну угоду, за якою російські війська мали б повністю вийти з Чеченської Республіки Ічкерії. Проте, як і в усіх попередніх випадках, Кремль не дотримав свого слова – війська і досі дислокуються в Чечні.
Війна в Чечні
Друга чеченська війна
На початку вересня 1999 року в Москві, Буйнакську і Волгодонську були підірвані житлові будинки. Внаслідок цього загинули понад 300 людей ще 1700 отримали поранення. Офіційне розслідування Кремля знайшло у цьому так званий "кавказький слід". Це і розв'язало руки російській владі для Другої чеченської війни, стратегічні цілі якої сформулював Володимир Путін.
За його словами, необхідно було поставити бар'єр для міжнародного тероризму, який проник до Чечні. А також запобігти розпаду Росії і взяти під захист чеченське населення, що стало "жертвою місцевих сепаратистських та екстремістських бандформувань".
Володимир Путін та Борис Єльцин
30 вересня 1999 року танкові підрозділи російської армії увійшли на територію Чечні. Цей день і вважають початком Другої чеченської війни, яка офіційно була названа Москвою "контртерористичною операцією на Північному Кавказі".
Росіяни бомбардували Грозний
Після того опозиція російським військам вимушено перемістилася в гори, де розгорнулись активні партизанські дії. Проте Кремль робив ставку не лише на грубу військову силу, але й на переманювання на свій бік видатних постатей сепаратистів.
Після того як президент Ічкерії Аслан Масхадов в березні 2000 року був фактично усунутий від влади та очолив чеченський збройний опір, на чолі промосковської адміністрації Чечні став головний муфтій Ічкерії Ахмат Кадиров. Згодом він перейшов на бік федеральних військ.
Ахмат Кадиров та Володимир Путін
Війна в Україні
"Зелені чоловічки" в Криму
А 27 березня була прийнята резолюція Генасамблеї ООН, в якій підкреслюється, що референдум у Криму і Севастополі не має законної сили. Тоді резолюцію не підтримали Росія, Білорусь, Болівія, Вірменія та інші підтримувані РФ країни, зокрема Венесуела та Сирія.
Після цього було тимчасово зупинене членство РФ у міжнародному клубі G8, а провідні країни світу впровадили перший етап трирівневого плану санкцій. Головним чином вони спрямовані проти банківської системи РФ та громадян Росії, причетних до агресії проти України.
Генасамблея ООН уклала резолюцію у підтримку територіальної цілісності України
Вже з середини квітня 2014 озброєні групи проросійських активістів почали захоплювати адмінбудівлі у містах Донбасу, а згодом і на Луганщині. Українська влада у відповідь заявила про проведення Антитерористичної операції із залученням Збройних сил. Поступово протистояння переросло у масштабний воєнний конфлікт з бойовиками, яких активно підтримує Москва, в тому числі безпосередньо військовими підрозділами.
Розвідувально-диверсійні підрозділи Збройних сил РФ, застосовуючи зброю, зайняли у Слов'янську та Красному Лимані Донецької області низку державних установ і будинки силових структур. Крім того, вони роздали зброю і допомагали бойовикам в розхитуванні ситуації.
Попри численні докази присутності російських військ на території України, офіційно Росія не визнавала факту свого вторгнення. А президент РФ Володимир Путін запевнив, що російських військ в Україні немає.
Деякі українські політики називають війну на сході України "гібридною". Адже після блокування Януковичем курсу на євроінтеграцію та спалахом в країні Революції гідності, кремлівська пропаганда еволюціонувала.
Тепер інформаційна війна проти України відверто шовіністична, агресивно імперська та фашистська. Вона спрямована на те, щоб демонізувати в очах російського та світового суспільства керівництво України.
Головний пропагандист Кремля Дмитро Кисельов
З початку війни на Сході України пройшло п'ять років, втрат серед наших захисників стає дедалі менше. За допомогою держфінансування, волонтерів та небайдужих українців військові ЗСУ мають новітнє спорядження та модернізовану техніку. Завдяки підтримці міжнародної спільноти мирна країна навчилася воювати та боронити свою безпеку, проте війна наразі так і не закінчилася.
Війна у Сирії
Після смерті Хафеза Асада до влади прийшов його син Башар. За часи правління диктатора в Сирії зріс рівень безробіття та корупції. Внаслідок цього у березні 2011 року південні регіони охопили масові акції протесту. Головною вимогою демонстрантів були демократичні зміни. Проте після того, як уряд застосував до вільнодумців насильство, протестувальники почали вимагати відставки президента.
Неспокій охоплював дедалі більше людей і розкол між сторонами поглиблювався. Прибічники опозиції для самозахисту взяли в руки зброю. Тоді Асад прагнув усіма можливими методами втримати владу у своїх руках. У цьому його допомогла, звичайно ж, Росія. На бік диктатора став також і Іран, а от США, Туреччина і Саудівська Аравія зайняли сторону повстанців.
Башар Асад і Володимир Путін
Кремль ще раніше мав військові бази у Сирії, тому у 2015 році почав проводити так звану повітряну кампанію на підтримку Асада. Саме ця допомога переломила хід війни на користь уряду. А від "повітряної кампанії" Путіна тоді померли сотні мирних людей.
Наразі Сирія перетворилася на арену для протистоянь демократичного Заходу і неорадянської Росії. В цей конфлікт замішані великі сили багатьох країн, які не можуть тепер просто відмовитись від того, що відбувається. Після неодноразових хімічних атак Асада, нищівних бомбардувань РФ та ракетних ударів США країна перетворилася на руїни.
Як змінилося сирійське місто за п'ять років бомбардувань
Війна в Сирії вважається однією з найжорстокіших війн в історії людства, внаслідок якої загинули сотні тисяч мирних жителів. 1,5 мільйона людей залишилися каліками. Щонайменше 6,1 мільйона сирійців стали внутрішніми переселенцями, а ще 5,6 мільйона виїхали за кордон. Ця війна також ще не завершилася.
Скільки людей загинуло у війнах, які зчинила РФ
