Авдіївка – остання перешкода перед Києвом? У Росії не розуміють жертв через місто на Донеччині

28 листопада 2023, 12:19
Читать новость на русском

У російських телестудіях ніяк не можуть зрозуміти, чому в Авдіївці за одного "денацифікованого" їм доводиться віддавати 10 "денацифікаторів". Більше про те, що не так з російськими спробами захопити Авдіївку і чому за місто з населенням у декілька тисяч людей ворожа влада готова пожертвувати півмільйонним населенням міста Сочі – читайте в авторській колонці для 24 Каналу.

Нема жодної логіки у захопленні Авдіївки

Так званий воєнкор Алєксєй Живов ставить собі питання, а чи варто брати Авдіївку за таку ціну? І одразу на нього відповідає – звісно, варто. Адже Авдіївка – це мало того, що колиска "русского міра" так ще й остання перешкода збройних сил Росії на шляху взяття Києва.

Читайте також З сиротинцями не візьмуть: ЄС поставив Україні чіткі вимоги

Як порівняння воєнкор наводить оборону "Невського п'ятачка" під час битви за Ленінград.

Що відомо про оборону "Невського п'ятачка"

Це була одна з найтрагічніших та найабсурдніших сторінок в історії радянської армії. Через цей "п'ятачок" війська намагалися вирватися з оточеного Ленінграда. У результаті всі ці спроби провалилися. Але геніальне командування впоралося з іншим завданням на відмінно – воно поклало на цьому "п'ятачку" до 200 тисяч своїх солдатів та офіцерів.

Очевидці розповідали, що їм доводилося споруджувати прикриття з вбитих бійців. Це було нескладно, адже на один квадратний метр там було до 17 тіл.

Ось саме з такою тактикою – нікого особливо не соромлячись – порівнює нинішній штурм української Авдіївки російський пропагандист Живов. Він говорить, що й Авдіївка, і "Невський п'ятачок" вартували всіх жертв.

Але тоді дії кривавих радянських командирів можна було пояснити оборонною війною та просто розпачем, у якому війська перебували в облозі. У чому логіка захоплення Авдіївки – незрозуміло ні з військового, ні з політичного погляду.

Якщо дивитися на карту, то Авдіївка – це один із кількох анклавів, прилеглих до міської смуги окупованого Донецька, які контролюють українські війська. Захопивши Авдіївку, росіяни могли б заявити, що, мовляв, вони відсунули від Донецька українську артилерію. Але тоді все одно залишається Красногорівка або Нью-Йорк, який прилягає до донецької агломерації з півночі.


Де розташована Авдіївка / Скриншот deepstatemap

Та й по Донецьку, якщо вже й завдають ударів, то високоточними Himars, а їм абсолютно все одно – стріляти з відстані 3 кілометри, 33 чи 73. Тому ні військової, ні політичної логіки в захопленні української Авдіївки немає і бути не може. Деякі в Росії це розуміють і тому влаштовують такі розборки.

Дивіться відео, як росіяни обурюються ситуацією в Авдіївці:

 

Але це все робиться в жодному разі не для того, щоб припинити абсурдні атаки на місто, а для того, щоб просто стерти його з землі.

Прислухайтеся до того, що говорить цей персонаж: відео

 

Я відкрию секрет: ви й Авдіївку намагаєтеся стерти з лиця Землі. Авіація працює по житлових кварталах так, як, можливо, не працювала навіть у Грозному, який був майже повністю знищений московськими визволителями. Якби не західні системи ПЗРК, які відверто лякають російських льотчиків, літаки літали б над самим містом і шліфували житлові будинки набагато активніше, ніж зараз.

Цікаво "Зірки зійшлися" для Орбана: яку гру затіяв угорський прем'єр

Гинуть вже не зеки-вагнерівці, а росіяни з провінцій

Тому брати місто доводиться не ціною радянського металу, а ціною російської крові. Крові цієї ллються цілі ріки.

Лише за офіційними повідомленнями українського командування, втрати російської армії на цьому напрямку становлять до 800 солдатів та офіцерів на добу. Західні оцінки ще сумніші для Москви, адже згідно з ними, втрати росіян в Авдіївці становлять до 1000 на добу вбитими та постраждалими.

Тобто битва за Бахмут, під час якої Росія поклала та посадила в інвалідні крісла близько 100 тисяч своїх найкращих синів, на тлі авдіївського пекла здається дуже акуратною та чіткою операцією. Штурм Бахмута тривав цілих 10 місяців, а тут лише за один листопад втрати можуть досягти 30 тисяч.

Що важливо, гинуть вже давно не зеки-вагнерівці, а звичайнісінькі мобілізовані з російської провінції, так би мовити – трудові резерви. Основна частина трудових резервів, які біжать на фронт – це ті росіяни, яких заведено вважати "русскими". Ну, тобто ті, яких івановські наречені мають "ще народити". Але тут ось яка штука – з такими темпами виробничі потужності жодних івановських наречених упоратися не можуть. Та й взагалі, хоч би як хотілося, а народжувати в Іваново стало невигідно. Адже за дітей хліба за картки більше не видають.

Зауважте План "Б" щодо завершення війни в Україні: що з ним не так

Навіть у Держдумі визнають, що росіяни починають закінчуватися, при чому саме "русскі" росіяни. Адже, наприклад, у Дагестані чи Чечні жодних проблем із народжуваністю не було і немає. Уже через два-три десятиліття так звана титульна нація завойовників ризикує стати нацменшиною.

Геніальний вихід із цієї ситуації знайшов інший депутат і за сумісництвом виходець із того-таки Дагестану – Султан Хамзаєв. Він запропонував не вирішувати демографічні проблеми, а просто визнати всіх росіян – "русскими".

Підозрюю, що народ Дагестану ще висловить цьому імперському посіпаці свою думку з приводу того, чи вважає він себе російським народом, але це буде дуже післязавтра. А сьогодні і завтра – Росія продовжує і продовжуватиме абсолютно абсурдну війну, яку розв'язала проти України.

Я впевнений, що російська армія здатна захопити Авдіївку. Питання лише в тому, скільки зомбі вона там покладе – 100 тисяч, 200 чи таки півмільйона?

Дивіться повний відеоблог Арсена Цимбалюка: