Чим зараз насправді займається Путін?
У цій ситуації виникає питання – а коли взагалі відбудеться зустріч, якщо Росія переходить до своєї звичної тактики тягнути час? Про це заявив Віталій Портников, інформує 24 Канал.
До теми Три найкращі гарантії безпеки для України
Спочатку питання мають пропрацьовуватися на робочих групах, потім можуть зустрічатися делегації. Так, рівень представництва на цих перемовинах може бути підвищений. Скажімо, Володимира Мединського може замінити сам Сергій Лавров чи якийсь інший кремлівський чиновник.
Якщо делегаціям вдасться дійти до порозуміння, тоді теоретично можуть зустрітися російський та український президенти. І це при тому, що Володимир Путін продовжує вважати Володимира Зеленського нелегітимним главою України. Очільник Кремля підкреслює, що якщо будуть якісь домовленості, то, мовляв, виникне питання, хто їх може підписати. Цю заяву російського президента вчергове підтвердив і міністр закордонних справ Росії.
Це я вже не кажу про те, що жодних поступок, які б змінювали позицію держави-агресорки у порівнянні з тими вимогами, з якими вона виступала у 2022 році, у Кремлі також робити не збираються.
Лавров говорить, що гарантії безпеки для України сформульовані під час перемовин у Стамбулі. Я нагадаю, що тоді серед гарантій безпеки України Москва пропонувала розглянути постійних членів Ради безпеки ООН, серед яких були Китай і, звісно, сама Росія. Заступник голови Ради безпеки Росії Дмитро Медведєв підкреслив, що ніяких іноземних миротворчих сил, які б складалися з військ країн-членів НАТО, Росія також не допустить.
Саме тому не дуже зрозуміло, про що між собою зараз розмовляють західні політики, і які гарантії безпеки для нашої країни вони обговорюють, якщо з Росією їх неможливо узгодити.
Ну і тоді виникає питання – а що ж тоді робить Путін, коли говорить про ймовірну зустріч із Зеленським під час розмови з Трампом? Це очевидно – просто тягне час. Він може давати Трампу ухильні дипломатичні відповіді, які американський президент трактує так, як йому зручно, щоб потім за чергові два – три тижні звертатися до нових зручних версій.
Головна ідея російського президента – це просто пересидіти Трампа, продовжуючи війну проти нашої країни. Тим більше, що сам американський президент зі своїм повним нерозумінням того, що відбувається навколо нього, дає Путіну для цього всі підстави.
Чому правда не в інтересах Трампа?
Російський президент тягне час своїми обіцянками про зустрічі з українським президентом та проведення тристороннього саміту. Він пропонує провести ретельні перемовини, щоб домовитися про "всеосяжний мир, який ніколи не буде порушений". А скільки триватимуть ці перемовини – ніхто не знає. Але найголовніше, що після саміту на Алясці Трамп відмовився від ідеї припинення вогню на російсько-українському фронті. Таким чином Путін може продовжувати війну проти українського населення.
На тлі заяв Лаврова Росія вдарила по кількох українських регіонах, серед яких цього разу були Львівська і Закарпатська області. Ще раз було продемонстровано, що жодного безпечного місця на території України під час цієї війни не існує.
Трамп поки що не може відмовитися від санкцій, які були запроваджені проти Росії в період перебування при владі президентів Барака Обами і Джозефа Байдена, але Путін від нього цього і не вимагає. Для очільника Кремля головне, щоб Трамп не посилював санкційний тиск і не створював проблеми для енергетичних спонсорів Росії – насамперед Китаю, а вже потім Індії.
Адже якщо Трамп буде створювати проблеми для Індії, то це тільки в інтересах Сі Цзіньпіна та Путіна, які сподіваються побачити прем'єр-міністра Індії Нарендру Моді у своєму клубі. Чим більшими будуть американські санкції, тим більшими будуть шанси для китайського і російського очільників.
Ну, а ц 2028 році, коли Трамп вже буде кульгавою качкою і ніхто не звертатиме увагу на те, що він там робить, Путін може замислитися про нові варіанти діалогу з американською адміністрацією, яка з'явиться у Білому домі після Трампа.
Це ще за умови, що сам Трамп переживе свою каденцію і не буде усунутий з посади президента, якщо республіканці програють довибори до Конгресу. Адже передумов для імпічменту Трампа стільки, що він, здається, абсолютно неминущим в разі, якщо республіканці втратять контроль над обома палатами американського Конгресу.
У цій ситуації Путіну потрібно, щоб Трамп просто не здійснював жодних різких рухів. Ці рухи можуть не примусити його завершити російсько-українську війну в осяжній перспективі, але вони можуть просто погіршити його життя і бюджет. Це Путіну з його амбітними планами продовження воєнних дій не тільки в Україні, але й на усьому пострадянському просторі, абсолютно не потрібно.
Звісно, з погляду здорового глузду президент США мав би звернути увагу на заяви міністра закордонних справ Росії, побачити, що ніхто у Кремлі не сприймає його серйозно, і що всі заяви Путіна щодо зустрічі на вищому рівні – це звичайнісінький блеф.
Однак у Білому домі просто вирішили закрити очі й не дивитися вгору. В американській адміністрації наголосили, що публічне обговорення подальшого перемовного процесу між Росією і Україною – не в національних інтересах США.
Тобто ми почули від адміністрації Трампа те, що і мали почути від неї ще на початку появи Трампа в Овальному кабінеті. Правда – не в інтересах самого Трампа і тих, хто на нього сподівається, всупереч фактам. До того моменту, поки американський президент з мови фантазій і блефу не перейде на невластиву йому мову здорового глузду, переможцем у цій дипломатичній баталії, поза сумнівом, буде президент Росії.