Змусити ворога заплатити: як Україна шукає шляхи управління російськими активами

За два роки до початку повномасштабного вторгнення Росії в Україні працювали 13 тисяч компаній прямо чи опосередковано пов'язаних із державою-агресоркою.

Читайте також Це не Янукович: за чиєї каденції УПЦ МП відчула свободу

За даними YouControl, у 2021 році загальний обсяг активів із російською часткою чи бенефіціарами оцінювали у 9 мільярдів доларів. "Альфа-Банк", Ocean Plaza, "Прем'єр палац", "Сбербанк", держкорпорація "Веб.РФ"‎, російські олігархи Владімір Євтушенков, Алєг Дєріпаска, Міхаіл Шелков, Аркадій Ротенберг заробляли в Україні мільярди доларів. Це лише верхівка айсберга, яка показує, наскільки широко росіяни зайшли в економіку України.

Але неспівмірно більші обсяги російських грошей розпорошені світом. Країни ЄС, США, Канада, Австралія, Японія та інші вже шукають правові рішення для конфіскації таких активів. Отримані гроші мають піти на відбудову України після війни.

Україна має бути найбільш зацікавленою у процесі конфіскації російських активів і запропонувати іншим країнам приклад запровадження правових механізмів управління російським майном.

Прозорий продаж майна країни-агресорки

Законодавство України не було пристосоване до того, щоб розбиратися з масивом майна країн-агресорів та їхніх резидентів на території України. Тож минулої весни, після повномасштабного вторгнення Росії, український парламент почав роботу із запровадження змін, які б дозволили у законний спосіб розв'язувати проблему таких активів.

Першим парламент ухвалив закон №2116 "Про основні засади примусового вилучення в Україні об'єктів права власності Росії та її резидентів". Через нагальність проблеми документ був поданий у ВРУ 2 березня, а вже 4 березня його підписав президент. Закон стосується суверенного майна Росії. Тобто все майно, що належить Росії та її державним компаніям (із часткою країни-агресора 100%) стягується на користь України. Це справедливий, але разовий крок, адже такого майна в України суттєво менше, ніж приватних активів росіян та російських компаній.

За понад рік війни майже все таке майно вилучене. Справа залишалася за тим, аби визначити, хто і як продаватиме конфісковані активи. Згідно з рішенням Кабміну від 13 вересня 2022 року усі активи передавались або державному підприємству "Національний фонд інвестицій України", або пропонувались Фонду гарантування вкладів для роботи з грошовими коштами, фінансовими активами та активами безпосередньо банків, що ліквідуються.

У середині лютого 2023 року уряд вирішив, що активи держави-агресора продаватиме Фонд державного майна України (ФДМУ) за правилами малої приватизації.

Мала приватизація – це продаж державного та комунального майна, який майже 5 років відбувається через онлайн-аукціони в державній електронній торговій системі Прозорро.Продажі. За цей час прозорі та конкурентні продажі довели свою ефективність та принесли до бюджетів різних рівнів 12,6 мільярда гривень.

Як такі торги відбуватимуться? Вони проходитимуть на підвищення або на пониження ціни. Переможець аукціону зможе отримати актив після сплати повної вартості об'єкта, встановленої за підсумками аукціону. Після цього ФДМУ як організатор торгів укладе з ним договір, і актив стане власністю переможця.

Цікаво Росія знову згадала про Молдову і "свої права" на неї

Уся інформація про онлайн-аукціони з продажу таких активів буде публічна і відкрита. Різниця з малою приватизацією полягає лише у тому, що кошти з аукціонів надходитимуть не на спеціальні казначейські рахунки ФДМУ, а до Фонду ліквідації наслідків збройної агресії Росії.

Наразі немає даних про те, коли саме ФДМУ підготує лоти до продажу. Йдеться про активи, які потрібно інвентаризувати, оформити та виставити на аукціон. Однак усі інструменти для того, аби це відбувалося в ефективний, прозорий та відкритий спосіб, уже є.

Перший досвід конфіскації російських активів

Для застосування закону №2116 та вилучення російських активів на його підставі необхідне рішення Ради національної безпеки та оборони.

У травні 2022 року президент увів в дію своїм указом рішення РНБО, за яким примусово вилучалися низка об'єктів права власності Росії та її резидентів. Серед них активи:

• Акціонерного комерційно промислово-інвестиційного банку,
• Державної корпорації розвитку "ВЕБ.РФ",
• Міжнародного резервного банку, 
• "Сбєрбанку Росії", 
• а також права вимоги боргів цих банків та їхні фінансові активи.

Чотири місяці потому уряд вирішив передати ці активи Національному фонду інвестицій України, а Фонд гарантування вкладів фізосіб повинен був перерахувати 17 мільярдів гривень з рахунків цих банків до спеціального фонду державного бюджету. Ці гроші надійшли до держбюджету наприкінці грудня минулого року. Це був перший реалізований в Україні кейс конфіскації російських активів.

Наприкінці липня 2022 року, на 5 місяці великої війни, Фонд почав реалізовувати активи ще двох пов'язаних із Росією банків – АТ "МР Банк" та ПАТ "Промінвестбанк" – через державну електронну торговельну систему Прозорро.Продажі. Рішення про їхню ліквідацію НБУ схвалив на другий день повномасштабного вторгнення.

З липня 2022 року по березень 2023 року на Прозорро.Продажі відбулося 160 успішних онлайн-аукціонів з продажу активів цих банків. За їхніми підсумками стартова ціна за лоти виросла в півтора раза, і Фонд отримав майже 2 мільярди гривень. До речі, середня кількість учасників на е-аукціонах за ці активи перевищила 4 особи, що вище середньої кількості в системі загалом.

Важливо Лише одна країна ЄС порушує ембарго на російську нафту

Станом на 29 березня 2023 року в державній системі оголошено ще понад 220 аукціонів із загальною стартовою ціною 5,7 мільярда гривень. Серед оголошених лотів – майнові права та права вимоги за кредитами, нерухомість, земельні ділянки, службові приміщення, автомобілі тощо.

Як бути з майном підсанкційних росіян?

Окрім механізму із законом про промислове вилучення, Україна зробила також кроки для підвищення ефективності санкцій.

За законом №2257, ухваленим в середині травня минулого року, Міністерство юстиції розшукує майно підсанкційних фізичних та юридичних осіб. Після цього звертається до Вищого антикорупційного суду із заявою про застосування санкції зі стягнення майна. За позитивного рішення ВАКСу такі активи рішенням Кабміну передаються для тимчасового управління Агентству з розшуку та управління активами, ФДМУ, військовим адміністраціям чи іншим органам державної влади.

Прикладами об'єктів, стягнутих в дохід держави за такою процедурою, є майно російського громадянина Євтушенкова, на якого указом президента України накладено санкції, або майно президента-втікача Віктора Януковича, який також включений до санкційного списку.

Ще одна процедура, яка дозволить забирати російське майно та реалізовувати його на користь України, – конфіскація за рішенням суду у кримінальному провадженні. В цьому разі майно людини конфіскується як покарання за вчинені злочини. На відміну від попереднього механізму, у цьому випадку суд має встановити не лише зв'язок між майном і підсанкційною особою, а й склад злочину в діях особи. А вже після цього такі активи можна буде реалізовувати.

Влада постійно шукає способи покращити модель реалізації майна росіян для потреб України. Наразі у парламенті є кілька законодавчих ініціатив – наприклад, проєкти №8311 та №8184.

• Перший законопроєкт передбачає механізм примусової реалізації, коли АРМА продає вилучене майно через електронні аукціони одразу після рішення ВАКС.
• Другий пропонує запровадити право продавати пов'язані з Росією корпоративні права без згоди власника.

У межах цих законопроєктів депутати разом Міністерством економіки, ФДМУ та іншими стейкхолдерами планують доопрацювати модель управлінням підсанкційним майном, щоб реалізовувати його швидко, якісно та прозоро.