Але чи дійсно Росія масово здатна виготовляти новітню зброю 24 Каналу пояснив заступник гендиректора компанії з виробництва РЕБ та експерт з авіації Анатолій Храпчинський.

Читайте Путін погрожує "Орешником" Україні: чи може ракета нести ядерку і яка ППО здатна її збити

На що насправді здатна російська зброя

Днями Путін заявив, що Росія "здатна виробляти в 10 разів більше далекобійних ракет", ніж всі країни разом, а також, що "російські гіперзвукові комплекси не мають аналогів у світі".

Втім, за гучними словами кремлівського диктатора немає підтверджених фактів. Натомість є яскраве свідчення невідповідності російської зброї заявленим вихвалянням.

Наприклад, ракета "Сармат", яку так нахвалювали у Кремлі, пройшла лише одне успішне випробування із п’яти. Останнє випробування призвело до підриву ракети прямо в шахті.

Ракета "Буревісник" не мала жодного успішного випробування із тринадцяти. До того ж під час останнього випробування загинуло п'ять співробітників "Росатому". Ракета "Булава" з 2004 по 2010 мала 14 випробувань, з яких 7 виявилися успішними.

Ракета "Кинджал", якою так залякували українців, насправді не відповідає тактико-технічним характеристикам. Те ж саме стосується і ракети "Циркон".

Росія використовує стару зброю

Два останніх масованих обстріли України відбувалися ракетами Х-101 із старими радянськими двигунами Х-55. Під час останнього удару використовувалися старі радянські ракети Х-55.

Це говорить про те, що росіяни дістають все із схованок і намагаються створити імітацію великих потужностей. Безумовно, у них є певна кількість накопиченого запасу. Але й неодноразово з'являлися підтвердження, що навіть ракети Х-101 не долітають до цілей, падають на полігоні чи в Каспійське море,
– зауважив Храпчинський.

З цими ж гучними словами Путіна не сходиться і той факт, що на третій рік війни Росії довелося просити боєприпаси у Північної Кореї.

Головна мета – це залякування і створення психологічного тиску на населення України. Це відбувається шляхом ударів по енергетиці, тобто терористичних актів з боку Росії,
– резюмував Храпчинський.