Які проблеми віщує Путіну приєднання Фінляндії і Швеції до НАТО

Історія питання

Фінляндія та Швеція тривалий час залишалися принципово нейтральними державами. У політикумі та суспільстві щодо цього існував консенсус, який підтверджувала соціологія ща на початку 2022 року. Втім, ситуація різко змінилася з початком російського вторгнення в Україну. Тоді Фінляндія та Швеція побачили, що гарантії безпеки для них є ілюзорними і вони, де-факто, можуть залишитись сам на сам з неадекватним сусідом. Логічним виходом з ситуацію стала євроатлантична інтеграція, тим більше, що обидві країни та їх збройні сили були для цього готові, а у керівництві НАТО були раді бачити нових північних членів.

У цій ситуації несподівано з'явилась "особлива думка" Туреччини. Реджеп Ердоган наголосив на неприпустимих протиріччях з обома країнами та заблокував процес євроатлантичної інтеграції. Головною претензією Туреччини стала лояльність фінів та шведів до політичних структур курдів, які в самій Туреччині традиційно вважаються екстремістськими. Попри гучні заяви доволі швидко з'ясувалося, що позиція Туреччини була лише пропозицією до дипломатичних торгів, які тривали понад місяць та завершились успіхом на полях саміту НАТО у Мадриді.

Одразу після приземлення в Мадриді Ердоган провів більше двох годин переговорів з президентом Фінляндії Саулі Нііністо, прем’єр-міністром Швеції Магдаленою Андерссон і генеральним секретарем НАТО Єнсом Столтенбергом. Наслідком "інтенсивної дипломатії" стало усунення усіх незгод та створення реального головного болю для Росії.