Роззброїли більшовиків без жодного пострілу: вражаюча історія першої військової перемоги УНР

4 червня 2020, 15:24
Читать новость на русском

Перша світова війна – одна з найбільших трагедій в історії людства. Утім, жахливою ціною безлічі життів вона стала і джерелом можливостей на краще майбутнє для тих, хто все ж пережив це пекло. Скористатися нагодою спробували і українці, більша частина яких була підданими Російської імперії, що звісно і без Першої світової – сумнівне задоволення.

Не дивно, що жити по-новому люди хотіли подалі від тих, хто організував це місиво – імператорів, королів, царів, султанів. Монархії, імперії почалися валитися, а народи, що нещодавно складали їх, діставали з горищ власні прапори.

До теми Як українці намагалися зупинити російську армію у Першій світовій війні

Створення Української Центральної Ради. Процес пішов

Отож лютий – березень 1917 року. Перша світова ще триває, а в згаданій імперії відбувається зміна орієнтації, чи то пак орієнтирів. Цар Микола II зрікається престолу і "рулити" країною з одного боку береться тимчасовий уряд зі світлими мріями про демократію, а з іншого – голову підіймають так звані Ради робітничих і солдатських депутатів. До чого в підсумку "доруляться" останні, ви, звісно, знаєте. Так чи інакше ситуацією користуються і в Україні.

Менш як за 2 тижні після зречення Миколи в Києві проголошують Українську Центральну Раду – спочатку просто представницький орган партій міста.


У березні 1917 року було проголошено УЦР / Скриншот

Ще за кілька днів відбувається 100-тисячна маніфестація, де вже на увесь голос звучать заклики до автономії України – процес пішов.


Маніфестація у 100 тисяч українців / Скриншот

Схожі мітинги відбулися і в інших українських містах:

  • Чернігові,
  • Харкові,
  • Полтаві,
  • Одесі,
  • Миколаєві.

Згодом були складні перемовини з російським Тимчасовим урядом, проголошення автономії та її скасування. І навіть внутрішні збройні протистояння між тими, хто хотів незалежності тут і зараз, та Центральною Радою, що вела себе неквапливо та помірковано.

Створення Української Народної Республіки. Обурення Леніна

Врешті, поки тут розбиралися, хто яку і коли хоче Україну, в Петрограді (сучасний Санкт-Петербург) відбулася знаменита Жовтнева революція. До влади дорвалися більшовики з Володимиром Леніном на чолі. З цими "неадекватами" уже ні про які перемовини не йшлося.

Своїм Третім Універсалом Центральна Рада таки проголосила створення Української Народної Республіки та її автономію.


У 1917 році було проголошено УНР / Скриншот

Леніну та компанії це не дуже сподобалося, тож як і їхні нащадки, замість того, аби розбиратися із власними проблемами, вони вирішили створити проблеми сусідам. Популізм та пропаганда дали більшовикам не мало прихильників в Україні, тож спочатку вони спробували повторити у Києві петроградський сценарій перевороту.

Наступ більшовиків. Перший серйозний військовий успіх відновленої української держави

Менш ніж за місяць після проголошення УНР, більшовики змогли мобілізувати посеред столиці України 7 тисяч бійців із колишніх вояків російськоімперської армії та червоногвардійських добровольців. Вони повинні були захопити стратегічно важливі об'єкти столиці 30 листопада і взяти відтак контроль над Києвом.


Більшовики мали захопити Київ / Скриншот

Проте у Центральній Раді дізналися про ці плани. Перша українська сердюцька дивізія, що налічувала 12 тисяч вояків, оточила більшовицькі загони та роззброїла їх без жодного пострілу. Російських солдат, що планували участь у заколоті, відправили додому. По суті, це стало першим серйозним військовим успіхом щойно відновленої української держави. Практично у той же час були роззброєні більшовицькі загони у ще кількох містах.


12 тисяч вояків оточили більшовицькі загони та роззброїла їх без жодного пострілу / Скриншот

Та ж доля спіткала і другий корпус російської армії, що мав на меті пробитися до Києва залізницею. Цього, на жаль, не вистачило аби заспокоїти росіян. Вже незабаром розпочнеться повномасштабна перша радянсько-українська війна. Де успіхів в УНР буде насправді більше ніж прийнято вважати.