"Нападение" Путина пережили: чего теперь ждать украинцам

На цьому я б хотіла вам сказати – видихайте, але ще ні. Оскільки нам залишилось пережити 20 лютого – день закінчення Олімпіади в Пекіні.

Актуально Мы не отступимся, – Зеленский обратился к украинцам в День единения

Чому саме 16 лютого

Саме ця дата була першою, на яку "дула" уся західна преса. Оскільки напасти на Україну посеред Олімпіади, яку проводить твій покровитель – Сі Цзіньпін – міг тільки самогубець, а Володимир Путін таким не є. Себе він любить, на відміну від... та від будь-кого.

Тож чекаємо неділі й тоді вже можемо, як то кажуть – і поля прибирати, і м'ясо на шашлики маринувати, і картоплю садити. Бо хто того Путіна з його танками по копаному пустить.

Повний випуск "Такі справи" на 24 каналі: дивіться відео (початок теми з 02:00 хвилини)

Ймовірний відвід військ

Якщо без жартів, то Кремль нібито таки почав відвід війська. Принаймні того, яке прибуло на навчання в окупований Крим. Кадри цього процесу міноборони Росії демонстративно опублікувало як доказ, що вони йдуть.

Майже одночасно з цим міністерство закордонних справ Білорусі заявило, що після завершення спільних білорусько-російських військових навчань усі збройні підрозділи Росії залишать територію країни. До слова, закінчення цих навчань також припадає на дату 20 лютого.

Читайте на сайте "Союзная решимость-2022": что скрыто за учениями российской армии в Беларуси

Втім Білорусь запевняє, що удару від неї очікувати не слід. Вони, мовляв, у себе зброєю брязкали не для того, аби на нас враження справити чи налякати, а щоб Північноатлантичному Альянсу показати, що вони теж щось можуть.

Кажуть побачили, як підрозділи НАТО виявляють свою активність на Заході. Зокрема в сусідніх із Білоруссю країнах і собі вирішили міць продемонструвати, чи то "союзную решимость", то вже не так важливо.

Жарти Кремля

Красива легенда. От би вони нам ще розповіли, як неоднозначні заяви Олександра Лукашенка сприймати. Наприклад, про те – що у разі нападу на Україну війна б тривала максимум 3 дні. Хоча може він так жартує, як і його соратник.

Лукашенко та Путін називають свою брехню "жартами" / Фото Getty Images

Речник президента Росії Дмитро Пєсков зізнався, що Володимир Путін іноді жартує стосовно повідомлень у ЗМІ про плани Росії щодо вторгнення в Україну. Подаруйте йому хтось тлумачний словник, і хай прочитає, що таке жарт.

Читайте также В Кремле цинично рекомендовали украинцам завести будильники на время "вероятной атаки" России

На мою суб'єктивну думку, від повномасштабного наступу на Україну нас береже не гарне почуття гумору Путіна, а більше ніж 2 тисячі тонн озброєння, яке передали нам наші союзники. І, звісно, попередження Байдена.

Погроза від Байдена

Напередодні пізно ввечері президент США Джо Байден вийшов до преси чи то з терміновою заявою, чи то з останнім попередженням. Він ще раз підтвердив – якщо Росія знову атакує Україну, то світ їй цього точно не пробачить.

Байден пригрозив Росії в разі нападу на Україну / Фото пресслужби Білого дому

Тому краще їй буде все ж таки, повернутися за стіл перемовин. Водночас якщо Росія обере інший шлях, то до такого розвитку подій Штати готові.

Тоді на Росію чекає потужний пакет санкцій, як від США, так і від її союзників. Крім того, про "Північний потік-2" теж доведеться забути. А це ж, ви знаєте – просто найболючіший мозоль Путіна. Тому все, що залишається росіянам – це атаки на Україну в кіберпросторі.

Кібератаки Росії на Україну

Впродовж доби хакери з-за "поребрика" атакували українські банки та сайти держорганів. Проблеми з доступом були до додатків та сайтів:

• "ПриватБанку";
• "Ощадбанку";
• "Альфа";
• "Монобанку";
• застосунку "Дія",
• Міноборони;
• Генштабу ЗСУ; 
• Міністерства освіти і науки;
• ДСНС;
• Кабміну;
• Офісу Президента;
• МВС;
• Держприкордонслужби.

На всі ці сервіси була здійснена масова DDoS-атака. Настільки потужна, що спеціалісти вже охрестили її – наймасштабнішою в історії.

Вона ж, як з'ясували спецслужби, має ознаки схожості з кібератакою 14 січня, за якою стояли росіяни. Значить, логічно, що до цих кібератак, як і до попередніх – причетна Росія.

За фактами здійснених нападів, поліція відкрила кримінальне провадження. Знову ж таки, Штати запропонували нам допомогу в його розслідуванні.

Якщо ж хвилюєтесь, чи не вкрав ніхто ваші дані карток або особисту інформацію, то не переймайтеся – вона в повній безпеці, як запевнили сьогодні силовики, банкіри й працівники Мінцифри. Водночас мета такого хакерського нападу була проста – навести паніку.

Актуально Украина не понесла никаких экономических потерь от кибератак, – СНБО

Коротко кажучи, все це мало б нас налякати, і, можливо, б налякало, якби ми не знали, хто наш сусід. Я думаю, що Київ сьогодні "мінували" з тієї ж причини.

Мінування Києва

У середу, 16 лютого, на електронну пошту СБУ надійшло анонімне повідомлення про мінування низки об'єктів у Києві. Серед яких школи, торгові центри, суди… Коротше, чи не пів міста.

Загалом, невідомий не зазначив точну кількість замінованих об'єктів. Однак заявив, що вони розташовані в Шевченківському, Оболонському й Голосіївському районах столиці, типу – шукайте.

Наші правоохоронці шукали, але як і всіх попередніх разів не знайшли, тому Київ продовжив жити своїм звичним життям. Україна продовжила жити своїм звичним життям.

Чому важливий День єдності

Президент полетів у Маріуполь, а ми, озброївшись жовто-блакитними стрічками – на роботу. Чому це було важливо зробити саме сьогодні, нагадую.

Сьогодні в Україні відзначається нове державне свято. Воно доволі молоде, йому буквально кілька днів, але вже стоїть в одному рядку з Днем соборності, Днем Конституції та Днем українського прапора.

День Єднання – це день, коли не зважаючи на те – хто ми, скільки нам років, яке в нас віросповідання, як проводимо вільний час, яку діяльність обрали в житті, де живемо, любимо борщ з пампушками чи з цибулею – ми маємо стати єдиним цілим організмом.

Усе для того, аби дати достойну відповідь будь-яким гібридним загрозам зі сторони Росії, пропагандистським російським ЗМІ та морально-психологічному тиску на суспільну свідомість зі сторони Кремля. Ми єдині – й у цьому наша велика сила.

К слову Вместо "вторжения" – День единения: как украинцы отмечают новый праздник

До речі, про світ – він також долучився до нашого свята. Окрім підняття Державного Прапора та виконання Гімну, дипломатичні установи України за кордоном проводили іміджеві заходи, спрямовані на єднання та підтримку українців. В Україні ж Зеленський разом з послами полетів до Маріуполя.

Повернення олігархів та депутатів

Деталі цієї поїздки будуть трохи згодом, але вже відомо, що окрім послів там наразі перебувають 2 українських олігархи – Рінат Ахметов та Вадим Новинський, які оперативно повернулись в Україну після наполегливої поради президента.

Кстати говоря У Ахметова показали фотодоказательство, что он с Новинским действительно в Мариуполе

Днями ще має повернутися Віктор Пінчук. Певно квитки всі розібрали, тому він просто не встиг вкластися у відведені президентом 24 години.

Тут звісно можна стверджувати, що всі вони повернулися, бо дуже люблять і вболівають за Україну в такий нелегкий час. Втім про це вони й самі розкажуть. Я ж припускаю, що справа в іншому.

Просто нагадаю, що вже у травні 2022 року запрацює закон про олігархів. Щоб не накликати на себе біду зайвий раз, лідери українського Forbes вирішили, що безпечніше для них буде повернутися на рідну землю й пережити загрозу війни з Путіним, аніж загрозу війни з Зеленським.

Також прибули в країну частина нардепів-втікачів. Поки вони повернулись – Верховна Рада пропонує швидко вжити відповідних заходів: випускати з України можновладців і керівників важливих підприємств тільки з дозволу президента.

Новий законопроєкт проти втікачів

Мовиться про обмеження, які можуть ввести на період воєнного стану. Ініціатором виступила велика група народних депутатів, яка вже навіть відповідний документ у ВРУ зареєструвала. У ньому пропонують заборонити виїзд з України:

• урядовцям;
• нардепам;
• керівникам держадміністрацій;
• керівникам центральних органів виконавчої влади;
• військовослужбовцям;
• правоохоронцям;
• керівникам підприємств критичної інфраструктури.

Якщо під час воєнного стану їм буде дуже потрібно за кордон для виконання своїх посадових обов'язків або ще з якоюсь метою – президент має видати відповідне розпорядження.

Зауважу, що це поки лише законопроєкт і нагадаю, що плюс мінус 20 народних обранців досі перебувають за межами України. Більшість з них – це депутати від ОПЗЖ, які Росію в Україну кликали, а зустрічати особисто – не хочуть.