Тиску міжнародної коаліції недостатньо: чи допоможе Саміт миру повернути вкрадених Росією дітей

Заклики звільнити військовополонених та протиправно затриманих цивільних, возз'єднати родини та репатріювати сиріт фігурували як окремий гуманітарний трек, без якого неможливо досягнути сталого миру. Та чи знайшли учасники, серед яких 57 глав держав та урядів, дієвий механізм для повернення українських дітей – читайте в колонці для 24 каналу.

Дивіться також Путін ненароком розкрив реальне становище Росії й підказав світу, як перемогти

Четвертий пункт Формули миру

Звільнення полонених і депортованих осіб – окреме положення української "філософії" завершення збройного конфлікту й досягнення сталого миру. Для реалізації четвертого пункту Формули миру було створено Робочу групу з понад 45 учасників – представників держав та міжнародних організацій.

Повернення депортованих і примусово переміщених дітей відбувається на основі окремого плану Bring Kids Back UA та шляхом співпраці з Міжнародною коаліцією за повернення українських дітей. Як третя сторона до процесу залучений Катар.

Повернення дітей як особливе занепокоєння учасників Глобального саміту миру

Звертаючись до учасників Глобального саміту миру, президент України Володимир Зеленський наголосив, що захід дозволить світовій більшості зробити конкретні кроки у сферах, важливих для всіх. Серед таких – повернення депортованих дітей. У своїх виступах низка представників держав звернула увагу на складні виклики, пов'язані з депортацією та примусовим переміщенням маленьких українців.

• Віцепрем'єр-міністр Італії Маттео Сальвіні підкреслив готовність держави продовжувати сприяти репатріації українських дітей.
• Прем'єр-міністр Чорногорії Мілойко Спаїч висловив глибоку стурбованість депортацією тисяч українських дітей і закликав учасників Саміту зробити більше, щоб діти повернулися в Україну.
• Прем'єр-міністр Джастін Трюдо запевнив, що Канада продовжуватиме відігравати провідну роль у репатріації та реабілітації дітей, а також оголосив про 15 мільйонів доларів допомоги в даній сфері.
• Прем'єр-міністр Катару шейх Мохаммед бін Абдулрахман Аль Тані пообіцяв не зупинятися на досягнутому у возз'єднанні родин.

Предметна дискусія навколо четвертого пункту Формули миру розпочалася на другий день Саміту. Вона відбулася за закритими дверима й зібрала 39 учасників. Серед них – президенти країн, прем'єр-міністри, міністри закордонних справ, радники з питань національної безпеки.

Утім, у порівнянні з кількістю учасників Саміту в цілому – це лише дещо більше третини. Варто зважати, що до Міжнародної коаліції за повернення українських дітей на сьогодні входить 37 держав, тож у цілому даний напрям співпраці задля сталого миру цікавить досить обмежену кількість міжнародних суб'єктів.

Про що говорили за зачиненими дверима

За інформацією Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини Дмитра Лубінця, "на заході прозвучали конкретні ініціативи від держав світу щодо повернення громадян України, зупинки порушення їх прав, терміновий допуск до місць тримання українських військовополонених і цивільних заручників представників міжнародних організацій".

Директорка програми Bring Kids Back UA Дарія Зарівна, своєю чергою, наголосила, що депортовані маленькі українці мають бути повернуті без жодних обмінів на основі "нових механізмів", які шукають всередині Міжнародної коаліції за повернення українських дітей. Вона також зазначила, що вважає недостатнім наявний тиск на Росію в даній сфері.

Потенційні "нові механізми"

Незалежно від того, про що говорили за закритими дверима, важливою є реальна спроможність запропонованих ініціатив повернути українських дітей. У даній сфері варто нівелювати зловживання Росії, для чого тиску 39 держав буде недостатньо.

У нещодавній доповіді "Діти й збройні конфлікти" Генеральний секретар ООН закликав РФ співпрацювати з Організацією задля возз'єднання українських дітей з родинами. Це свідчення готовності ООН виступити активним гравцем, залученим до повернення. У випадку створення "нового механізму" через систему ООН кількість держав, які впливатимуть на Росію, значно зросте.

Також важливо вивести посередництво Катару з політичної у юридичну площину. У той час як Україна вважає, що ця держава допомагає їй повертати депортованих дітей, Росія наполягає, що Катар – фіксує відсутність депортації та агресії. Сама ж арабська держава зазначає, що возз'єднує родини та сприяє їхній реабілітації.

Та понад усе дивують розбіжності трьох держав щодо кількості повернутих українських дітей. Україна зазначає, що 83 дитини повернуті у рамках плану Bring Kids Back UA. Росія – 70. А ось Катар наполягає, що возз'єднав з родинами лише 34 дітей. Доки даний механізм буде непрозорим та незрозумілим щодо розподілу функцій і зобов'язань, доти він обростатиме недовірою та критикою, а темпи повернення дітей залишатимуться критично повільними.

Підсумкове комюніке

Ідеєю Глобального саміту миру було узгодження спільного плану дій, який можна було б передати державі-агресору. Цікаво, що у своєрідному "протесті" Путіна від 14 червня про повернення дітей очікувано не йшлося. Однак і в кінцевому Комюніке Саміту про них – лише рядок. Очевидний і озвучений задовго до заходу.

"Усі депортовані та незаконно переміщені українські діти [...] мають бути повернуті".

Комюніке, дійсно, не повинне містити покроковий план повернення, втім "негайно та безумовно" у цьому рядку точно бракує.

Відтак у сфері репатріації маленьких українців Глобальний саміт миру був лише черговою зустріччю Міжнародної коаліції за повернення українських дітей в розширеному складі. Це залишає відкритою відповідь на питання, яким є механізм реалізації пункту 4 Формули миру в даній сфері.