Схема Фірташа: у ще одного союзника Порошенка серйозні проблеми

Про історію Фукса і я, і мої колеги останнім часом на 24 каналі розповідали чимало. Однак за що наклали санкції на Фірташа – про це варто розповісти детальніше.

Цікаво Фірташ та Фукс – на 3 роки під санкціями РНБО: Зеленський підписав указ

Варто розповісти про те, як Фірташу вдалося налагодити виробництво в окупованому Криму і забезпечувати російську оборонку важливою сировиною. І все це – за повного невтручання попередньої української влади. Однак про все по черзі.

Завод "Кримський титан"

Отже, за президенства Віктора Януковича у 2012 році Фірташу майже за безцінь віддали державний завод "Кримський титан". Він розташований в містечку Армянськ, неподалік від адміністративного кордону Криму з Херсонською областю.

Фірташ отримав завод за часів Януковича / Фото Getty Images

У 2014 році, коли росіяни окупували півострів, титановий завод Фірташа опинився на окупованій території. Однак він не був прибраний до рук російською владою, а залишився у власності українського олігарха.

Фірташ, очевидно, використавши свої давні зв'язки з кремлівською верхівкою, домовився про перереєстрацію "Кримського титану" за російським законодавством, але кінцевим власником заводу все одно залишився він сам.

Проблема з заводом після окупації півострова

Однак в олігарха виникла інша проблема – як забезпечити завод сировиною? Річ у тім, що до окупації завод отримував титанову руду – вона називається "ільменіт" – з материкової України. Саме з родовищ, які розташовані у Житомирській області, і які за копійки орендувала компанія Фірташа у держави.

Тоді, аби завод в окупованому Криму не простоював, в олігарха вигадали оригінальну схему.

До теми Схеми для "Кримського титану": в закриті порти півострова завозять руду з України

Схема Фірташа

Про цю схему ще 5 років тому ми розповідали у журналістському розслідуванні, яке зробив мій колега – Олександр Гуменюк. Йому вдалося з'ясувати, що титанову руду з житомирських кар'єрів везли до Іллічівського порту в Одеській області.

Там ільменіт вантажили на кораблі, які мали плисти за кордон. Однак, пропливаючи Чорним морем, ці кораблі з рудою на кілька днів зупинялися в неподалік берегової лінії Криму, де до них підходили російська баржа і плавучий кран.

І просто в морі титанова руда перевантажувалася з корабля на баржу, яка далі везла ільменіт на окупований росіянами півострів. Бачите як хитро?

При цьому, вантажний корабель уникав санкцій і арешту, адже заходити в кримські порти і за українським і за міжнародним морським правом, після анексії – заборонено.

Далі частина доставленої до окупантів у такий спосіб титанової руди йшла на кримський титановий завод Фірташа, а частина перевантажувалася у вагони і їхала на заводи російської державної компанії "Авісма".

Тобто, Фірташ забезпечував сировиною і свій завод на окупованому півострові, і російську оборонку, яка виготовляє техніку та зброю для війни з нами.

Ви, звісно, можете спитати, а що ж тодішня українська влада? Чому вона нічого не вдіяла, щоб перешкодити цьому? Нам і самим це стало цікаво.

Треба віддати належне, після виходу нашого розслідування одеська військова прокуратура у Одесі відкрила кримінальне провадження за цю торгівлю фірми олігарха з окупантами.

Однак невдовзі генеральним прокурором став Юрій Луценко і розслідування цієї кримінальної справи загальмувалося. Згодом вона й взагалі була похована.

Чому санкції не наклали раніше

Втім, у військових прокурорів була ще одна можливість зупинити цей потік титанової руди на окупований півострів. Вони звернулися до Міністерства економічного розвитку та торгівлі, з вимогою накласти санкції на українську фірму Фірташа, яка займалася виготовленням і вивезенням ільменіту.

Втім, у Міністерстві, яке очолював на той час близький до Порошенка Степан Кубів, офіційно відповіли військовим прокурорам, що підстав для введення санкцій проти фірми олігарха не бачать.

Тоді мої колеги вирішили спитати особисто міністра Кубіва, чому його відомство не хоче накладати санкції на фірму Фірташа.

Це не правда,
– відповів Кубів.

Неправда? Якби санкції на фірму Фірташа були накладені тоді, то не довелось би збирати РНБО вже за цієї влади, щоб зупинити цю багатомільйонну оборудку олігарха, яка дозволяла йому заробляти у анексованому Криму, ще й допомагати російській армії вбивати наших солдатів.

Степан Кубів не посприяв санкціям проти Фірташа / Фото УНН

Особливі стосунки Порошенка та Фірташа

Ніяких санкцій і обмежень фірми Фірташа в часи Порошенка так і не отримали. Бо так само як і з кумом Путіна – Медведчуком – у тодішнього президента Порошенка були особливі стосунки і з проросійським олігархом Фірташем. Ці стосунки дозволяли йому, очевидно, з відома п'ятого президента, шалено збагачуватися на торгівлі з державою-агресором.

Порошенко міг бути залучений у схеми Фірташа / Фото Getty Images

Про ці особливі стосунки з Порошенком олігарх Фірташ розповів сам – на лаві підсудних.

Щоб не потрапити до рук заокеанського правосуддя, український олігарх щиросердно розповів австрійському суду все про своїх політичних покровителів, оборудки і, зокрема, про свій таємний союз з п'ятим українським президентом Порошенком.

Натомість, якщо Кличка оберуть мером, то Порошенко на посаді президента дозволить йому очолити крім Київради ще й Київську міську державну адміністрацію – тобто надасть йому всю монополію влади у столиці.

Ми отримали те, що хотіли. Порошенко став президентом, а Кличко – мером, – сказав Дмитро Фірташ під час виступу в австрійському суді.

Що мав зробити Порошенко для Фірташа – громадськість так і не дізналася. Ця частина судового засідання проходила у закритому режимі. Водночас притиснутому до стінки Петру Олексійовичу нічого не залишалося, як дуже неохоче визнати факт цієї зустрічі.

Варто прочитати Не новина, – Зеленський заявив, що Медведчук торгував з окупантами разом з Порошенком

Все, про що розповів Фірташ на суді – виявилося правдою:

• про його зустріч з Порошенком;
• про таємні домовленості, коли вони на трьох розділили владу після загибелі людей на Майдані;
• про те, як в розпал війни з Росією фірма Фірташа забезпечувала титановою сировиною і його завод в окупованому Криму, і російський оборонний комплекс.

Погодьтеся, ця правда не нова, вона була відома нам ще кілька років тому. І добре, що хоча б сьогодні цю багатомільйонну оборудку скандального проросійського олігарха буде прикрито.

Ще краще було б, щоб не лише Фірташ, а й деякі впливові українські політики понесли покарання. Оскільки саме вони допомагали цьому олігарху забезпечувати потреби російської армії в розпал війни, що очевидно є державною зрадою.