Як розповів 24 Каналу політолог, виконавчий директор Міжнародної асоціації малих громад Олексій Буряченко, під час ухвалення 18 пакету санкцій внутрішня протидія з боку деяких країн була відчутною. Мовиться насамперед про Угорщину, Словаччину та Мальту.
Читайте також Понад 130 суден тіньового флоту Росії потрапили під санкції: скільки втратить Путін
Що могло стати справжнім нищівним ударом по Росії?
Словаччина та Мальта в діалозі з Брюсселем пояснювали свою протидію виключно економічними причинами. Водночас Угорщина спиралася на політичні фактори, тому новий пакет обмежень можна назвати компромісним і багатостраждальним.
Центральна санкція цього пакету – це зменшення максимальної ціни на нафту для Росії, щоб купувати її в ЄС. Звісно, Україна хотіла б дійти до позначки 30 доларів за барель, але поки навіть щодо 45 доларів йдуть серйозні дискусії,
– зауважив політолог.
Зменшення ціни до 30 доларів стало б нищівним ударом для російської нафтовидобувної галузі. Навіть найуспішніші свердловини працювали б на межі рентабельності. Але ми усвідомлюємо, що настільки різке зменшення – від 60 до 30 доларів – неможливе.
Однак, варто зауважити, що ця санкція може мати не разовий, а стратегічний характер. У межах політики, яку проводять країни ОПЕК+, якщо буде динамічне зниження цін на нафту на світових ринках, то може скластись ситуація, що ціна впаде нижче 45 доларів за барель.
"До 18 пакету Росія могла навіть без використання тіньового танкерного флоту офіційно продавати свою нафту європейським країнам до 60 доларів. Але адаптивна ставка -15%, яку тепер ввели, – це блокує", – пояснив Олексій Буряченко.
Відповідно яка б не була ринкова ціна на нафту, від неї рахуватимуть мінус 15%, потім верифікуватимуть та оновлюватимуть ціну. Це хороший проміжний вихід.
Серйозне попередження для Китаю
У новому санкційному пакеті варто звернути увагу на банківські санкції. Це сигнал для країн, які допомагають Росії обходити первинні санкції. Наразі мовиться про 7 китайських банків, до того ж 4 з них з Гонконгу.
Це дуже серйозний політичний сигнал Китаю, що якщо він продовжить обслуговувати інтереси Росії та допомагатиме насичувати ВПК – санкції можуть масштабувати,
– наголосив політолог.
Також блокується нафтопереробна ланка як один із варіантів обходу первинних санкцій. Це стосується, здебільшого, Індії та Туреччини, які розміщували свої нафтопереробні заводи в певних країнах, а далі переганяли через них сиру нафту. Так вони отримували серйозний прибуток.
"Якщо ці країни наживалися на санкціях проти Росії та фактично продавали в Європу ту саму нафту тільки після переробки – це дуже цинічна історія", – підкреслив Олексій Буряченко.
Володимир Путін розуміє, що Захід намагається обмежити його доходи від нафти й газу. Ба більше, він боїться, що невдовзі Європа ухвалить ще один санкційний пакет, який поставить суб'єктність Росії під загрозу. Тож економічний зашморг на шиї диктатора звужується.
Зауважимо, у Кремлі лютують через рішення ЄС про санкції. Дмитрій Медведєв заявив, що "Росія вистоїть, попри все" та не відмовиться від атак по Україні. Він пригрозив, що удари "матимуть зростаючу силу" та закликав "вчитися ненавидіти європейців".