Зброя
Зазвичай її здобували як трофей у боях або ж купували на чорному ринку. УПА була піхотною армією, тож в арсеналі переважала стрілецька зброя. Щоправда, траплялися поодинокі випадки, коли використовували захоплені танки, але лише доки в них були боєприпаси і доки вони не виходили з ладу. Тільки так можна було зберегти свій основний козир — маневреність.
Уніформа
На початках вона теж була трофейною. Упівців можна було побачити в одностроях польської, німецької, чеської, італійської армій. Втім аби не наражати бійців на небезпеку, командування дало наказ ніколи не носити повної форми чужої армії. У свої підпільних майстернях для хлопців шили зимові маскувальні плащі та шапки-петлюрівки.
Дисципліна
Вживання алкоголю без дозволу керівництва могло закінчитися розстрілом. Розпорядок дня чіткий і незмінний: підйом, молитва, фізичні вправи, сніданок, військові заняття. В умовах війни на дозвілля багато часу не залишалось. Втім ,у загоні завжди при собі були музичні інструменти і навіть існували цілі хори та духові оркестри.
Пропаганда
Їй упівці приділяли особливу увагу. В підпільних типографіях лише з 1948-го до 1952-го видали 350 тисяч примірників книжок і брошур. У них закликали не вступати в комсомол, не піддаватися русифікації та висміювали сталінський режим. На свята надсилали вітальні листівки. Керував типографіями Ніл Хасевич, він розробив увесь візуальний стиль — плакати, агітки, шрифти та дизайн відзнак. Існувало й своє радіо "Вільна Україна", але тільки до 1945 року, коли його викрили працівники НКВС.
Валюта
Власні грошові одиниці називали бофонами, скорочено від "бойовий фонд". Це грошові квитанції, які бійці видавали селянам за харчі й одяг.
Криївки
Виконували роль як таємних укриттів, так і шпиталів, типографій, складів зі зброєю та провіантом. Місця розташування — ліс, сільські хати, криниці й горища церков.
Іноземці
В рядах упівців було багато грузинів, узбеків, литовців, вірменів. Деякі з них формували окремі курені. Зазвичай це були дезертири німецької армії і радянські полонені, що іноді цілими групами приєднувалися до руху опору. На упівському радіо до прикладу працював бельгієць Альберт Газенбрукс, який вів програми англійською та французькою мовами.