Серія А. 17 тур. Підсумки

Якийсь типово не італійський, зі зберіганням інтриги та величезною кількістю для того, аби реалізувати свої гольові нагоди для обох команд, вийшов поєдинок “Лаціо” - “Удінезе” - 3:2. З усіх нагод команди використали сім, і три з них - “Лаціо”.

Проте гра, показана футболістами обидвох команд, які до останньої хвилини сподівалися на перемогу, а також за видовищність, що, власне, футбол і прикрашає, поєдинок “Лаціо” - “Удінезе” можна назвати матчем туру.

Після того, як рахунок вже був нічийний — 2:2, дуже старався для того, аби принести своїй команді перемогу Мауро Сарате, проте його старання цілі все ніяк не досягали, тож Еду Рейя відважився поміняти його на Козака (не того, які були в Україні, а з наголосом на першому складі). І скільки б там Сарате не показував своє невдоволення заміною, вона себе виправдала, оскільки саме Козак своїми діями приніс перемогу “Лаціо”.

Хоча, відверто кажучи, якщо у матчі обидві команди заслуговували на перемогу, то справедливим результатом матчу повинна була б стати нічия.

Ще одна інтрига, яка зберігалася у цьому матчі — чи продовжить свою голезабивну серію Антоніо ді Натале, але він вирішив з автора голів записатися в асистенти і один з двох голів “Удінезе” відбувся саме з його точної передачі.

“Переключка” ді Натале в асистенти дозволила Едісону Кавані з “Наполі” наздогнати його у суперечці бомбардирів. Та для самого Кавані його гол, напевне, був набагато важливіший тим, що забив він його на останніх хвилинах, і тим самим дозволив “Наполі” розділити 2-3 сходинку все з тим же ж “Лаціо”.

Тепер і команду Кавані і команду Сарате відділяє від зимового чемпіона - “Мілану” лише три очки. А повертаючись до Кавані, то його голу навіть не так за красу, як за важливість, можна надати звання голу туру.

А от “Мілан” розчарував. Ну, якщо не розчарував, то, принаймні, показав, що достроково собі чемпіонство йому буде важко забезпечити. Хоча й суперник у нього був непростий. Срібний призер минулорічної першості “Рома” взялася доводити випадковість невдалого старту і вслід за перемогою над “Інтером” і нічиєї з “Ювентусом” перемогла і “Мілан”. І хоча перемогла "Рома" справедливо, все ж таки створила сенсацію туру, адже більшість експертів фаворитом у цьому протистоянні вважали саме “россо-неррі”.

І якщо “Лаціо” та “Наполі” таки зуміли скористатися осічкою “Мілану”, то “Ювентусу” це не вдалося. А не вдалося в основному через вилучення Г’яндонато на 52-ій хвилині матчу.

В той час “Юве” вже перемагав, тож залишалося лише втримати переможний рахунок, а по-можливості, зловити “К’єво” на контратаках. І Мілош Красіч, який після вилучення почав грати висунутого форварда, таку нагоду мав, проте давши собі раду з захисниками суперника його нога не зуміла домовитися з м’ячем, аби той зумів таки втрапити у пусті ворота.

Про цей епізод можна було б забути, якби не удар Пелліссьє на 90-ій хвилині. Саме він і приніс “К’єво” нічию і не дозволив “Ювентусу” мати таку ж кількість очок, як “Наполі” та “Лаціо”, тож “Юве” під час перерви доведеться у турнірній таблиці розташуватися на четвертій позиції одразу ж за ними.

Та якщо нічию “Ювентуса” можна пояснити, то нічия з таким самим рахунком у матчі “Барі” - “Палермо” зробило з нічиєї “Палермо” - ганьбу туру.

Ганьбу тому, що команда має намір грати у наступному році у Лізі чемпіонів. Тому, що “Барі” що не тур, то не хоче ділити останньої сходинки з будь якою іншою командою серії А. Тому, що з 32-ої хвилини сицилійці грали у більшості.

Тому, що з 45-ої хвилини вони перемагали. Та й, зрештою, аргументів напевне досить...