Що буде з українською розвідкою: законопроєкт Зеленського
Новий законопроєкт від президента Зеленського передбачає реформу української розвідки. У ньому мовиться про основні поняття, що стосуються розвідки, про те, хто і як контролюватиме органи розвідки, а також про додаткові та особливі права розвідувальних органів.
Законопроєкт про розвідку (за номером 2412), у якому містяться такі постулати, Президент України Володимир Зеленський вніс до Верховної Ради 11 листопада. Про це пише офіційний сайт парламенту. Далі його розглядатиме профільний комітет.
Читайте також: Нефьодов розповів про законодавчі дірки на митниці, які він планує залатати
Для чого потрібен закон про розвідку?
У пояснювальній записці до документа вказано, що мета законопроєкту:
– Вдосконалення правових та організаційних засад роботи розвідки.
– Організація ефективної діяльності розвідувальних органів України.
– Покращення взаємодії розвідувальних органів.
– Забезпечення соціального та правового захисту працівників органів розвідки.
– Гарантування захисту людей, що конфіденційно співпрацюють з розвідкою.
Окремо мовиться у законопроєкті про розмежування повноважень: щоб усунути дублювання функцій розвідки між СБУ та іншими розвідорганами.
Про контроль над розвідкою
Контролювати органи розвідки повинні:
– Президент України (основний контроль),
– Верховна Рада (додатковий парламентський контроль),
– Рахункова палата (зовнішній фінансовий контроль).
Важливо: громадяни України здійснюють цивільний контроль за розвідкою згідно з Конституцією та законами.
Визначення наріжних понять
У законопроєкті передбачено дати визначення найважливішим поняттям, які стосуються розвідки:
– Інформація про розвідувальну діяльність.
– Методи розвідки, сили й засоби розвідки.
– Таємна інформація та розвідувальна таємниця.
Соціальний, правовий та фінансовий статус співробітників розвідувальних органів треба підвищити: посадові оклади рахуватимуть від розміру прожиткового мінімуму, як це вже є для працівників НАБУ, ДБР, прокурорів та суддів
Які держоргани займаються розвідкою
У документі визначено, що розвідувальними органами є:
– Служба зовнішньої розвідки України,
– Розвідувальний орган Міністерства оборони України,
– Розвідувальний орган Державної прикордонної служби.
Організаційну структуру розвідувальних органів визначати повинен президент України, як і керувати ними загалом. Безпосередніх керівників розвідорганів також призначає та звільняє з посад глава держави.
Додаткові та особливі права розвідорганів
Законопроєкт Зеленського передбачає низку особливих прав для розвідувальних органів:
– Використовувати умовні найменування,
– Відкривати рахунки в національній та іноземній валютах,
– Використовувати співробітників під прикриттям,
– Організовувати структури прикриття,
– Конфіденційно співпрацювати з тими чи іншими людьми.
Важливо: перешкоджати роботі розвідувальних органів чи відмовлятися сприяти їм – не можна. Це каратиметься штрафом від 15 до 20 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (у 2019 це 255 – 340 гривень).