До того ж у щирій розмові для "Інтерв'ю24" співак поділився своїми думками про роль артиста у воєнний час, висловився про зірок-зрадників та мобілізацію. Крім того, він пояснив, як війна змінила українську музику і розсекретив, які творчі плани є в гурту KARTA SVITU.

Вас також може зацікавити Шикували та включали нам наші пісні, – інтерв'ю з Сергієм Жаданом про мобілізацію та нову книгу

Цього місяця KARTA SVITU відзначає 4-річчя існування гурту. Як змінився бенд за цей час?

Проєкт дещо змінив форму, тому що спочатку був класичний хлопчачий рок-бенд, але ми живемо в надзвичайно складні часи – пандемія, повномасштабна війна – і це, звісно, відображається на нашій творчості та музиці. Сама форма музичного гурту розрослася, і він став моїм найбільшим музичним проєктом, де я не обмежуюся лише інструментами рок-бенду, а створюю пісні в різних форматах, стилях і жанрах. За цей час ми записали мемну пісню, яка взагалі мала бути спершу просто джинглом. Окрім цього, випустили серйозну роботу зі звучанням симфонічного оркестру. На концерти запрошуємо наших друзів, наприклад, з dance-студії DMDance, які спеціально приїжджають з Борисполя, з нами качають. Тобто, фактично, це вже набагато більше, ніж рок-гурт.

Насправді KARTA SVITU змінила моє життя і змінила життя багатьох людей, яким я симпатизую, тому що вдалося за цей час долучити у проєкт найкращих фахівців. Ще чотири роки тому я не уявляв, що буде можливість працювати з одними з найкращих музикантів, саунд-продюсерів, з професійним менеджментом, проте це все сталося завдяки мрії та плідній роботі.

Припускаю, що чимало українців дізналися про ваш колектив після пісні "Пес Патрон". Чи очікували ви такого успіху?

Це була не пісня, а мемчик для фейсбуку. У червні 2022 року я їхав у Тернопіль на один з перших благодійних концертів від початку повномасштабної війни і на верхній полиці потягу написав, що може статися з псом Патроном. Було 52 варіанти, і мене обмежило тільки те, що я заснув. Зранку було якось недоречно це постити. Ми приїхали на концерт, і я запропонував хлопцям зробити для тернополян спеціальний номер – заспівати пісню про пса Патрона. Це мав бути лише концертний кач, джингл. Хлопці підтримали. І люди співали так, ніби ця пісня існувала завжди. Мені було дуже приємно. Моя фішечка спрацювала, але тоді я думав, що це буде тільки для тернополян. Однак, звісно, хтось зняв відео, залив собі в соцмережі й на наступних концертах люди наприкінці виступу казали: "Коли ж "Пес Патрон" вже?". Ну і, власне, ми повторили декілька разів цю фішку і на інших концертах.

Вона спрацювала ще крутіше, тому що люди вже знали трек. Згодом почали просити аудіозапис. Ми зробили і аудіозапис. Стало зрозуміло, що якщо заливаємо на ютуб, то треба відео. Ми зробили його у форматі попарту. Все, що могло в голову влізти. В якийсь момент я думав, що не будемо викладати на ютуб KARTA SVITU, тому що це геть не було в форматі мого уявлення про цей музичний проєкт, але Світлана Гребенюк, яка цей кліп робила, сказала: "Заливаємо на KARTA SVITU, бо іншого каналу нема". Ми залили і 3 серпня якраз було два роки з виходу треку.

KARTA SVITU – "Пес Патрон": дивіться відео онлайн

Пісню "Пес Патрон" знають набагато більше, ніж KARTA SVITU, поки що, але саме це нас мотивувало записати великий альбом. Зараз, взагалі, не часи альбомів, але ми вирішили, що не треба відкладати на потім наші мрії й плани. Оці пів року майже без вихідних ми плідно працювали. Це робота багатьох людей, тому що музика має здатність не тільки підтримувати людей, слухачів, але й об'єднувати музикантів, які цю музику роблять.

16 серпня відбувся реліз другої частини альбому "Простір важливих речей". Яка його головна ідея?

Це квінтесенція того, що ми збирали чотири роки. Там є і смішні пісні, типу "Батіна тачка", є також історія, як ми випадково батлили з мером Віталієм Кличком, і ще декілька веселих пісень.

KARTA SVITU – "Батіна тачка": дивіться відео онлай

Є, звісно, треки про сучасні події, тому що я вважаю, що артисту, особливо тому, який сам пише пісні, треба фіксувати події, треба оспівувати героїв. Дуже важливо, щоб не було кон'юнктурно і не спекулювати на такій темі, тому до цих пісень я ставився найбільш прискіпливо. Треки, які присвячені війні, це "Твій неймовірний шлях", "Порошок", "Крила".

"Твій неймовірний шлях" написана на честь мого друга Максима Мединського, з яким я дружив 15 років. Він загинув у 22-му році. Цю пісню ми записували з інструментами оркестру та працювали над нею найдовше – одинадцять місяців. Я перероблював аранжування, вивіряв текст, щоб кожен рядок був доречним.

KARTA SVITU – "Твій неймовірний шлях": дивіться відео онлайн

Третя частина – це легкі пісні. Я в якийсь момент зрозумів, що хочеться, аби в нашому репертуарі були й альбомні треки, під які я сам би хотів якось відриватися, кайфувати. Наприклад, композиція Jump!!. Я уявляв, що якщо у нас буде колись хоч одна можливість зіграти на фестивалі, то має бути пісня, під яку всі стрибатимуть.

KARTA SVITU на фестивалі Atlas United 2024: дивіться відео онлайн

"Простір важливих речей" – це концепція, де "речі" – це не матеріальні речі, а те, що ми можемо оцінити вчасно, зафіксувати і дорожити цим. Зустрітися з людьми, виступити на великому фестивалі, розуміючи, що завтра такої можливості може не бути. Невідомо, коли подібна нагода з'явиться знову – цього місяця, через рік або і дещо пізніше. Те, що раніше здавалося буденним, зараз є справді важливим.

Я хочу, щоб для кожного слухача ці "важливі речі" були особистими й особливими, щоб людина, послухавши наші пісні, визначила для себе, що є дійсно важливим. Наприклад, якщо хоча б когось пісня надихне просто взяти телефон і подзвонити близькій людині, почути її голос, я вважатиму, що цей альбом вже виконав свою місію. А якщо таких людей буде багато, я буду щасливим артистом і музикантом.

KARTA SVITU – Альбом "Простір важливих речей. ІІ": слухайте онлайн

Для мене дуже важливі тексти. Не тільки музика. Хочу, щоб кожна історія була в ідеалі з сюжетом. Найкращий варіант, якщо ця пісня схожа на якийсь такий короткометражний фільм, коли людина може заплющити очі й у навушниках уявити історію, "зняти" в голові свій кліп. Такими піснями в альбомі є треки "Немов птахи" та "Квартира".

Ще одна ваша популярна композиція – "Одного дня я стану мером", яка вийшла у 2021 році. Ви навіть виконали цей трек з Віталієм Кличком на одній сцені. Як виникла ця ідея?

Ми їхали в машині зі Світланою, яка є авторкою кліпу з псом Патроном, і я подумав, що прикольно можна побатлити з чемпіоном світу з боксу, але не в ринзі, а на моїй території – в соцмережах. Концепт був такий: набрати фрази, мемні перли Віталія Кличка, яких є просто десятки, й спробувати з них зробити пісню, у приспіві якої я скромно додав, що "одного дня хочу стати мером". І я, звісно ж, його (Віталія Кличка – Show 24) тегнув у цьому пості. Мої підписники зрозуміли жарт і тепло прийняли пісню. А згодом я прокинувся від того, що розривається телефон.

Кличко відповів. Спершу я подумав, що він просто залишив якийсь смайл у коментарях, але насправді він записав на відео чотири віршовані рядки своєї відповіді. І ЗМІ одразу почали писати, що "блогер" почав батл з Кличком. Звісно, ми пішли в студію записувати повну версію. Це тривалий процес. Він розтягнувся десь на три тижні, поки ми це опублікували. Перед цим звернулися до пресслужби Віталія Кличка, щоб там підписали дозвіл на випуск пісні. Крім цього, познайомилися з дівчиною з його команди й після зустрічі я сказав, що в нас якраз у вересні планується перший сольний концерт і запросив її. Хоча сам розумів, що, найімовірніше, ніхто не прийде. До того ж у неї був день народження у цей день. У день концерту я її привітав і написав, що будемо виконувати цю пісню ("Одного дня я стану мером" – Show 24). Вона каже: "Я знаю, ми купили квитки, прийдемо до вас". Під час виступу я подивився на телефон й побачив повідомлення "Їде". І зрозумів, що, найімовірніше, мова про Віталія Володимировича.

Цю пісню ми мали виконувати п'ятою. Через світло, яке сліпило мені в очі, зал був схожий на кардіограму. І ось, бачу, хтось іде до мене. Всі в шоці, я теж, м'яко кажучи, був здивований. Кличко бере мікрофон і відтворює оці свої чотири рядки, які він в коментах написав. Це був розрив. Поки він говорив, я не вигадав нічого кращого, ніж стати в боксерську стійку. Концерт можна було не продовжувати. Це був успіх.

Класна історія. Кличко самоіронічно до цього поставився, люди теж прикольно сприйняли. Першочергово ідеєю була музична сатира, але добре, що ця пісня тепер є в нашому репертуарі.

Віталій Кличко виступив з KARTA SVITU: дивіться відео онлайн

Нещодавно ви виступили на сцені музичного фестивалю Atlas United 2024 у Києві. Яким є ваше ставлення до таких масштабних подій під час війни? Чи доречні вони?

З огляду на те, що ми брали участь, значить, це не розбіглося з моїми цінностями. Якби було недоречно, то ми б відмовились. Конкретно в той момент я підтримав ініціативу організаторів провести такий музичний фестиваль. Окрім цього, зібрати кошти. І вже відомо, що ціль досягнута – зібрали понад 100 мільйонів гривень. Безумовно, організатори зіткнулися з численними викликами, передусім щодо безпеки. Проте постфактум можемо казати, що це були три щасливих дні для киян та гостей міста. Це були щасливі дні для музикантів, які давно не виступали на професійних сценах, і для техніків, які нарешті змогли застосувати свої навички у побудові сцен та встановленні професійного освітлення. Все це об'єдналося в один потужний порив.

Це надихнуло. Якось перезавантажило. Я та інші артисти, чиї цінності мені близькі, наголошували на важливості моменту "тут і зараз". Але ми також розуміли, що наступного дня продовжимо прокидатися з думкою про допомогу нашим захисникам – Збройним силам України, Нацгвардії, волонтерам, медикам тощо.

Важливо усвідомлювати, якою ціною нам дався цей "острівок щастя" і завдяки кому він став можливим. Ми не повинні забувати про тих, хто не зміг потрапити на фестиваль. Їм потрібна наша постійна підтримка і допомога.

Ви також регулярно виступаєте для військових на передовій. Розкажіть, будь ласка, детальніше про цей досвід.

Для мене це дуже важлива історія. З 2018 року я долучився до групи артистів, які дуже класно проявили себе за цей час. Серед них – Олександр Положинський, Арсен Мірзоян, Злата Огнєвіч, Тоня Матвієнко, Олег Собчук з гурту СКАЙ та деякі коміки з "Ліги сміху". До 2022 року ми провели понад 100 виступів.

Треба розуміти, що за один виїзд ми даємо кілька концертів. Зазвичай це два, три, іноді було навіть по чотири виступи за день. І тоді часто ці виїзди були на 5-6 днів, тобто можна було зіграти до 15 чи навіть більше концертів.

Після початку повномасштабного вторгнення не одразу стало доречно виступати, але швидко прийшло розуміння необхідності цього. Як і гумор чи меми, музика здатна підтримати військовослужбовців. Наші виступи – це не повноцінні концерти, а радше акустичні зустрічі. Як артист в ці моменти я відчуваю себе потрібним і відчуваю, що це, мабуть, все ж таки найважливіші концерти на цю мить. Коли ти бачиш, як захисники слухають твої пісні, написані колись на кухні, як вони дивляться в очі й проживають кожне слово, кожну ноту, тебе мурашить. І нічим це не заміниш. Після виступів часто фотографуємося, обіймаємося як брати, хоча можемо бачити людину вперше в житті. Колись, можливо, варто буде написати розповіді про ці поїздки.

Я вважаю, якщо в артиста є можливість займатися музикою, то регулярні виступи для військових – це не просто обов'язок, а база, яку необхідно робити.

У суспільстві одним з найгостріших питань зараз є мобілізація. Чи оновили ви дані й, чи готові долучитись до лав ЗСУ?

Кожен громадянин має бути готовим долучитися до Сил Оборони. Це теж основа. Якщо ми говоримо про оновлення даних, то прагнемо, щоб у всіх сферах дотримувалися закону. Тим паче, коли є можливість оновитись у "Резерв+". Я реально це зробив за 90 секунд, попиваючи каву. Потішило, що є така опція.

Для мене формула проста, – ким би ти не був, чи то музикант, чи представник будь-якої іншої професії, якщо ти ще не в Силах Оборони, чи не в Збройних Силах України, чи в інших формуваннях, то треба бути на зв'язку. Якщо знадобиться твоя допомога не за професією, треба бути готовим. Щоби бути готовим, треба все ж таки тренуватися. Є всі можливості поєднувати роботу з фізичною підготовкою, пройти вишкіл по зброї, по такмеду, можливо по дронах, тому що розуміємо, що це війна, де одну з ключових ролей грає такий вид зброї. Головне – не бути осторонь. Це найважливіше.

Серед українських артистів є ті, хто виїхав за кордон під час повномасштабної війни. Як ви ставитесь до таких виконавців як Потап, Винник й інших, які відсиджуються за кордоном?

Дуже багато товаришів, з якими ми бачимося на концертах, перетинаємося іноді на зйомках чи навіть просто у творчих програмах, класно себе проявили, усвідомлюючи власну роль у формуванні української культури. Якщо ж хтось свідомо не хоче бути частиною цього процесу – це їхній вибір. Мені особисто імпонує залишатися в Україні, адже тут зараз твориться світова історія, про яку писатимуть у підручниках. Бути в епіцентрі цих подій не лише цікаво, а й надзвичайно важливо для мене як для артиста. Це велика честь – бачити все на власні очі й трансформувати ці переживання у тексти та музику.

Люди, які поїхали, можливо, випадають, чи то не назавжди, з можливості бути серед найкращих українців. Я не можу дивитися в майбутнє, але думаю, що вони не повернуться.

Попри повномасштабну війну російська мова продовжує лунати на вулицях українських міст, російський контент й надалі споживають українці. Як із цим боротися? Чи українці ніколи не зможуть відмовитися від мови наших ворогів?

У моєму оточенні немає таких людей. Це вже не просто питання самоусвідомлення чи самоідентифікації, а банальне питання безпеки. Не знаю, скільки треба ще статей написати, аби просто донести, що кожна прослухана пісня російського виконавця – це внесок у бюджет Росії, який майже повністю спрямовується на військо. Це не просто красиві слова, а конкретні цифри – мільйони на фінансування зброї агресора.

Коли над нашими головами вже місяцями й роками летять ракети, використання російської мови публічно має викликати сором. Це має бути настільки некомфортно, щоб людина навіть не думала про неї. Ще й з тієї причини, що російська мова може тригернути людину, яка асоціює її з небезпекою. І окрім цього, ще найбільше мене дратує, коли молоді сім'ї спілкуються з дітьми російською.

Впродовж інтерв'ю ви неодноразово згадували наречену Світлану. Вона активно допомагає вам у роботі, зокрема й тому, що є креативною директоркою KARTA SVITU. Розкажіть, як впливає це на ваші стосунки?

Світлана – мій найкращий друг, який все розуміє. Вона знає про KARTA SVITU більше ніж я. Вона тривалий час працювала у сфері шоубізнесу, тож розуміла всі нюанси гастрольних переїздів, графіків, коли треба реально попрацювати, а коли можна розслабитися. Раніше мені здавалося, що коли я виходжу на сцену, то від мене потрібні тільки музика й спів, але завдяки Світлані ми почали думати про те, як працює світло на виступі, і чому тут такий колір, а тут такий, чому тут мають працювати такі прилади, а тут має бути якийсь мінімум.

А що можете розповісти про інших учасників гурту?

Як я і казав, останнім часом проєкт трансформувався. Треба розуміти, що насправді активних музикантів стало набагато менше з різних причин, але і концертів, як основного джерела доходу музиканта, поменшало теж з об'єктивних причин. Тож я усвідомив, що буде несправедливо обмежувати музикантів, які співпрацюють з різними артистами, лише роботою з KARTA SVITU. Адже наш проєкт – це не тільки музична та концертна діяльність, а й менеджмент, діджитал-активності та інші аспекти, де насправді відбувається все життя.

Ми реформували наш підхід: тепер маємо окремий концертний склад, куди запрошуємо музикантів і намагаємося забезпечити їх роботою якомога регулярніше. Склад може змінюватися, якщо вони мають попередні домовленості з іншими артистами. Ми працюємо з топовими музикантами, і це дуже економить час, тому що нам не треба збиратися на якісь супердовгі репетиції, бо всі знають свою частинку роботи. Менеджмент стабільніший. Ми намагаємося формувати команду, яка з нами йде тривалий шлях, тому що це все ж таки систематична робота, де ми маємо знати, де ми зараз і де ми будемо через деякий час.


Які плани у гурту KARTA SVITU на найближче майбутнє?

Раніше слово "мрія" було якесь інфантильне, а зараз, на мою думку, дуже точне. У наш час складно будувати конкретні плани – ми не знаємо, що буде наступного тижня чи місяця. Однак жити без цілей неправильно. Так, дві частини альбому "Простір важливих речей" – 18 пісень, які несуться в потоці тік-токів та інформаційного шуму, тому треба докласти зусиль, щоб люди їх почули. Ми хочемо це зробити найближчим часом. Я думаю, що до Нового року, як мінімум, ми ці пісні в якихось різних форматах будемо показувати людям. Хто слідкує за творчістю і може включити весь альбом прослухати від початку до кінця, це буде мій максимальний респект. Хто все ж таки слухає якось синглово, ми маємо зробити так, щоб ці композиції дійшли до слухача. І, звісно, найкраще, що може статися з піснею і з артистом, це, коли люди приходять на концерти і слухають все наживо, бо не придумала ще людина кращого формату звучання музики, ніж живе виконання. Над цим працюємо. Як саме це буде? Поживемо – побачимо.