Зірки та Олена Зеленська звернулись до українців у четверту річницю повномасштабного вторгнення у своїх соціальних мережах, передає 24 Канал.

Не пропустіть Четверті роковини війни в Україні: Володимир Зеленський звернувся до українців

Олена Зеленська показала серію фотографій, зроблених за ці чотири роки війни. Перша леді України каже, що ранок 24 лютого 2022 року став найхолоднішим та найтемнішим для українців. За її словами, колись ми обов'язково розкажемо про життя під час повномасштабного вторгнення тим, хто його не застав.

"Зовсім як у підручнику історії", – скажуть наші майбутні слухачі. У розділі "Захист незалежності". Але, щоб це стало сторінкою підручника, нам доводиться проживати це зараз. Нам – не залізним і не народженим для війни, а звичайним людям із почуттями, страхами, втомою і надією. Дуже різним і водночас дуже схожим людям України,
– зазначила Зеленська.

Перша леді України закликала залишатися людьми, зберігати єдність та прагнення справедливості, "бо зло долають небайдужі й принципові".

Григорій Решетник зізнався, що у горлі з'являється клубок, коли він згадує ніч та ранок 24 лютого 2022 року. Тоді ведучий, як і багато інших українців, відчував біль та розгубленість.

Ці роки пролетіли, мов мить. Роки страждань, болю, відчаю, горя, і водночас – віри, сили, згуртованості, єднання, боротьби. Вистояли без сумнівів, проте ще не перемогли. Битва світла та темряви триває,
– написав Решетник.

Він подякував Силам оборони України та всім українцям. Ведучий вшанував пам'ять загиблих та висловив співчуття їхнім рідним. "Борімося та поборемо – з нами Бог, за нами правда!", – зазначив Григорій.

Напередодні четвертої річниці повномасштабного вторгнення у Львові на полях почесних поховань засвітили промені пам'яті та поклали лампадки. Ірина Федишин опублікувала у своєму інстаграмі відповідні фото.

Тихо болить. Сьогодні запалюємо свічки пам'яті за тими, хто став нашим небом. Згадуємо кожного, хто поліг за волю України. Пам'ять про вас назавжди з нами. Пам'ятаємо. Сумуємо. Дякуємо. Герої не вмирають – вони живуть у наших серцях,
– наголосила співачка.

Ектор Хіменес-Браво зазначив, що ранок 24 лютого 2022 року "назавжди став спільною раною" українців. Шеф-кухар досі пам'ятай шок та заціпеніння, які відчував тоді.

Але ще краще я пам'ятаю, як у ту саму мить ми стали однією великою родиною. Як кожен із вас – волонтер, водій, кухар чи сусід – почав робити неможливе. Тоді ми вперше відчули, яка в нас шалена сила, коли ми разом,
– додав він.

Суддя талант-шоу "МастерШеф" написав, що нині люди виснажені. Ектор бачить втому та відчуває біль. Проте він підкреслив, що українці не мають права опускати руки, адже єдність – це наша головна зброя.

Ми вистояли тоді, вистоїмо і зараз. Головне – продовжувати підтримувати одне одного і наших захисників. Поки ми тримаємося разом – ми непереможні!,
– наголосив Хіменес-Браво.

Ектор Хіменес-БравоДопис Ектора Хіменеса-Браво до четвертої річниці повномасштабного вторгнення / Скриншот з інстаграму шеф-кухаря

Дякую всім, хто продовжує робити все, щоб у наших дітей був тризуб на паспорті, а не "арьол". Абсолютно всім, хто прикладає до цього руку. Щиро вдячний! І буду вдячний завжди. Вічна слава тим, хто на щиті,
– написав Андрій Бєдняков.

Маша Єфросиніна опублікувала фрагменти з відео, в яких на початку повномасштабного вторгнення зверталася до росіян з надією на те, що вони зможуть вплинути на свою владу та зупинити війну.

Чотири роки тому навіть у найгірших формах своєї уяви я не могла передбачити, що записуватиму це відео. Чи ненавиджу я народ, до якого тоді зверталась? Понад усе. Чи так само я зла? Ні. Бо злість – то безсилля. А ми видобули з себе за ці роки надлюдську силу. Єдине зло для мене назавжди – це Росія,
– йдеться у дописі Єфросиніної.

Чимало інших людей сьогодні також згадують початок повномасштабного вторгнення Росії в України. У цей день стрічка фейсбуку, інстаграму, Threads наповнена болючими спогадами, які не забудуться ніколи. Попри біль та втому, ми повинні продовжувати єднатися та працювати задля майбутньої перемоги.

У четверту річницю повномасштабного вторгнення згадаймо захисників та захисниць, які віддали життя за Україну, завдяки яким вона досі існує, завдяки яким ми можемо жити.