Про це йдеться у новому звіті Інституту вивчення війни (ISW) станом на 1 квітня 2026 року.

Дивіться також "Москва приречена на поразку": ISW повідомляє про заклики чиновників Росії до миру

Чи є загроза прориву оборони?

За оцінками аналітиків, російські війська продовжують наступальні операції практично вздовж усієї лінії фронту, однак не досягають значних оперативних проривів.

Ворог дедалі частіше застосовує механізовані штурми, що може свідчити про підготовку до більш масштабного наступу у 2026 році.

Водночас українські сили ефективно стримують атаки, змушуючи окупантів переходити до тактики малих штурмових груп і виснажливих боїв.

Навіть у разі локальних просувань Росія зазнає значних втрат і навряд чи зможе досягти стратегічних цілей у короткостроковій перспективі.

Яка ситуація на різних ділянках фронту?

  • Харківський напрямок

На Харківському напрямку російські війська продовжують наступальні дії, однак без суттєвих результатів. Ворог атакує позиції ЗСУ поблизу прикордонних районів, намагаючись розширити зону контролю.

Попри постійні штурми, українські сили утримують оборону, не допускаючи прориву. Аналітики зазначають, що росіяни не мають достатнього ресурсу для масштабного наступу саме на цій ділянці.

Крім того, окупанти активно застосовують дрони для розвідки та ударів по логістиці. Це свідчить про спробу компенсувати нестачу живої сили та техніки. Загалом ситуація залишається стабільною, хоча інтенсивність боїв зберігається високою.

  • Куп’янський напрямок

На Куп’янському напрямку тривають активні бойові дії з обох сторін. Російські війська намагаються тиснути на українські позиції та покращити тактичне положення. Водночас українські сили проводять контратаки та завдають ударів по тилових позиціях ворога. Зокрема, активно знищуються техніка та склади.

Аналітики відзначають, що росіяни намагаються атакувати логістичні маршрути, щоб ускладнити постачання ЗСУ. Проте значного просування окупантів не зафіксовано, а лінія фронту залишається відносно стабільною. Ситуація характеризується позиційними боями та взаємним виснаженням.

  • Лиманський напрямок

На Лиманському напрямку ворог продовжує спроби наступу, однак без значних успіхів. Російські сили атакують українські позиції невеликими групами, намагаючись знайти слабкі місця в обороні.

ЗСУ, своєю чергою, утримують позиції та ефективно відбивають атаки. Російські війська не можуть досягти оперативного прориву через нестачу ресурсів і сильну українську оборону.

Крім того, українські удари по тилу противника ускладнюють його наступальні можливості.

  • Бахмутський напрямок

У районі Бахмута бойові дії тривають із високою інтенсивністю. Російські війська намагаються просунутися, використовуючи тактику постійних штурмів.

Водночас українські сили стримують наступ і завдають значних втрат ворогу. Бої мають переважно позиційний характер без значних змін лінії фронту.

Росіяни активно застосовують дрони та артилерію для підтримки наступу. Попри це, прориву оборони не відбулося.

  • Авдіївський напрямок

Авдіївський напрямок залишається одним із найгарячіших. Російські війська намагаються просунутися та захопити нові позиції. Ворог проводить як механізовані, так і піхотні штурми, однак зазнає значних втрат.

Українські сили ефективно обороняються та завдають ударів по наступаючих підрозділах. Росія може досягати лише тактичних успіхів, але не стратегічних проривів. Ситуація залишається складною, але контрольованою ЗСУ.

  • Покровський напрямок

На Покровському напрямку тривають одні з найінтенсивніших боїв. Цей напрямок є одним із ключових для російського наступу. Російські війська намагаються прорвати українську оборону та просунутися вперед. Зокрема, ворог атакує із застосуванням бронетехніки та малих мобільних груп.

Українські сили активно знищують техніку противника, включно з реактивними системами залпового вогню. Просування окупантів обмежене та супроводжується великими втратами.

  • Запорізький напрямок

На Запорізькому напрямку ситуація залишається складною, але без різких змін. Російські війська намагаються відновити наступальні дії.

Українські дії у цьому регіоні можуть суттєво впливати на загальну ситуацію на фронті.

Росіяни стикаються з проблемами управління та координації. У результаті їхні наступальні можливості залишаються обмеженими.

  • Південний напрямок (Херсонщина)

На півдні України російські війська перебувають у складнішому становищі. Українські сили продовжують тиснути на ворога та ускладнюють його логістику. Росіяни змушені оборонятися та реагувати на українські удари.

Ситуація тут менш сприятлива для Росії, ніж на сході. Крім того, українські дії заважають ворогу розгорнути масштабний наступ. Цей напрямок залишається важливим для стримування загальної російської кампанії.

Ситуація на фронті / Карти ISW

Що ще відомо про ситуацію на фронті?

  • Росіяни дедалі щільніше насичують фронт безпілотниками та паралельно шукають нові способи зв'язку для їхнього застосування. Попри проблеми після обмеження доступу до Starlink, ворог частково адаптувався і тепер активніше тисне FPV-дронами на окремих ділянках фронту.

  • Полк "Скеля" відкинув звинувачення Сергія Стерненка щодо "значних втрат" під Покровськом, заявивши, що його висновки базуються на спотворених даних російських джерел. Вони визнали втрату двох бійців у бою 31 березня, але наголосили, що операція була успішною, і закликали до відкритого діалогу та перевірок для з'ясування обставин.

  • Російські війська на Південному Сході України змінюють тактику, збільшуючи використання дронів і зменшуючи участь особового складу. Президент Зеленський зазначив, що з початку року Росія втратила 89 000 солдатів і має проблеми з мобілізацією, зібравши лише близько 80 000 із запланованих 409 000 мобілізованих до 2026 року.