Чи просуваються росіяни на Сумщині?
Командування Курського угруповання сил противника зосереджує основні зусилля з рубежу Яблунівка – Юнаківка у загальному напрямку на Храпівщину, а також у напрямку Локня – хутір Садки. У такий спосіб ворог намагається повністю зайняти Юнаківку та східну частину великої лісової зони, розташованої на схід та південний схід від Юнаківки. Про це пише Костянтин Машовець, інформує 24 Канал.
Читайте також США продають ракети Tomahawk: що це означає для світу
З цією метою 76-та десантно-штурмова дивізія противника, що діяла на цьому напрямку майже у повному складі, очевидно, була посилена додатковими штурмовими підрозділами зі складу 106-ї повітряно-десантної дивізії. Принаймні, тут вже фіксуються підрозділи з її 51-го та 137-го парашутно-десантних полків.
Водночас росіянам доводиться вести вперті бої за утримання своїх позицій в районі Костянтинівка – Володимирівка – Новомиколаївка – Олексіївка у східній частині свого вклинення, де ЗСУ досить активно контратакують.
За останні 2 тижні українським військам вдалося звільнити Андріївку, Кіндратівку, вклинитися в бойові підрозділи противника на схід від Олексіївки та прорватися на Новомиколаївку
Тут діє 155-та окрема бригада морської піхоти, неповний батальйон 200-ї окремої мотострілецької бригади, а також низка "порепаних" штурмових підрозділів, що входять до складу 30-го та 1443-го мотострілецьких полків. Ці сили росіян досить "знекровлені" через значні втрати, яких вони зазнали раніше. З метою стабілізації ситуації ворог додатково перегрупував низку підрозділів 40-ї ОБрМП, які вже були введені в бій.
Крім того, на сусідній ділянці, між Новомиколаївкою та Яблунівкою росіяни продовжили атаки, прагнучи переправившись через річку Снагість, зайти в тил ЗСУ. Станом на ранок 20 липня росіяни мали просування в середньому на 150 – 200 метрів в районі Яблунівки, Олексіївки та в північній частині лісу в напрямку хутора Садки.
Своєю чергою, ЗСУ просунулися приблизно на таку ж відстань на північний схід від Кіндратівки, у бік Золотарівського заповідника, а також у районі тих же Яблунівки та Садків.
Тривають запеклі бої в районі російського села Тьоткіно, де окупанти намагаються змусити підрозділи ЗСУ відійти зі східної околиці села. Наразі противнику вдалося просунутися від лінії державного кордону вздовж обох берегів річки Вольфа до північної околиці Безсалівки (близько 0,8 – 1 кілометра), де він намагається закріпитися.
Тут діє 56-й ДШП зі складу 7-ї ДШД, а також частина 217-го ПДП зі складу 98-ї ПДД, який перекинули сюди з Краматорського напрямку для відновлення положення.
Яка ситуація на Харківському напрямку?
Росіянам вдалося просунутися в бік Вовчанських Хуторів на відстань близько 200 метрів. Також вони продовжували спроби вклинитися у прикордонну смугу Харківської області у напрямку населеного пункту Бологівка, проте без успіху для себе.
Як росіяни втрапили в халепу на Лиманському напрямку?
Росіяни намагаються прорвати оборону ЗСУ силами угрупування військ "Захід" з плацдарму на річці Чорний Жеребець до річки Оскол, а також у напрямку Лимана та населеного пункту Дробишеве. Крім того, 25-та ЗВА росіян на тому ж напрямку вперто намагається згорнути всю оборону ЗСУ в залишках Серебрянського лісництва атаками вздовж річки.
Після просування тиждень тому до Карпівки та захоплення села Зелена Долина, особливих успіхів у смузі 20-ї ЗВА противник не мав. Однак в смузі наступу 25-ї ЗВА продовжується історія із проривом в північну частину села Торське декількох штурмових груп 37-го МСП противника зі складу його 67-ї мотострілецької дивізії 25-ї ЗВА.
Важливо Якщо демобілізації не буде – залишається лише один справедливий крок
Судячи з усього, ті, хто прорвався утримуючи частину села Торське, опинились частково ізольованими від решти підрозділів полку і мають дуже складну логістику (вода, продовольство та боєприпаси). Кілька останніх днів противник намагався вперто прорватися до них з північного сходу та зумів просунутися на 1,5 кілометра.
На скільки ворог просунувся на Сіверському напрямку?
Командування 3-ї ЗВА противника продовжує повзучий наступ у напрямку Сіверська зі сходу та південного сходу. Вочевидь, протягом останнього тижня штурмові підрозділи 123-ї ОМСБр також долучилися до активних дій 6-ї та 127-ї ОМСБр цієї армії, які діють відповідно у напрямках Білогорівка – Григорівка та Верхньокам'янське – Сіверськ.
Протягом минулої доби її підрозділи, спільно із підрозділами 6-ї ОМСБр атакували передові позиції ЗСУ у напрямках Спірне – Івано-Дар'ївка та Берестове – Виїмка.
Вони мали певний результат – просунулися на північ від Івано-Дар'ївки, вздовж річки Суха Плотва, на 2,2 кілометра, а також у напрямку Верхньокам'янське – Сіверськ (до 1 кілометра).
У зв'язку з цим найближчим часом росіяни спробують повністю взяти під контроль Переїзне та атакувати Званівку вздовж східного берега річки Бахмутка, намагаючись прорватися на Сіверськ з півдня.
Яка ситуація на Торецькому напрямку?
Командування 8-ї та 51-ї ЗВА противника продовжують спроби прориву з півдня на ближні підступи до Костянтинівки, намагаючись обійти водосховище Клебан-Бик із заходу та сходу відповідно.
З цією метою 20-та мотострілецька дивізія та частина сил 150-ї мотострілецької дивізії 8-ї ЗВА вже тиждень ведуть запеклі бої за Яблунівку та Олександро-Калинове, але за останні кілька днів успіху не мають. Раніше їм вдавалося лише кількома штурмовими групами зачепитися за західну частину Яблунівки й просунутись до Олександро-Калинового з півдня.
Своєю чергою, 51-ша ЗВА наполегливо намагається наступати у напрямку Торецьк – Щербинівка та просунутись у напрямку Диліївка – Біла Гора. У районі Щербинівки росіяни мають справу з досить потужним вузлом оборони ЗСУ, адже вже кілька тижнів не можуть просунутися далі вулиці Короленка в Торецьку.
Однак у напрямку Диліївка – Біла Гора ворог має певний результат – він просунувся в бік Олександро-Шультине на відстані до 1 кілометра, вздовж залізниці.
До чого росіяни готуються на Покровському напрямку?
Ситуація на північний схід від Покровська та на північ від Мирнограда продовжує загострюватися. Очевидно, що російське УВ "Центр" ввело додаткові сили та засоби у напрямку Федорівка – Суворове, а також Разіне – Родинське, зокрема 1-шу та 9-ту ОМСБр. Ці формування вважаються одними з кращих в російській 51-й ЗВА, і саме вони зараз намагаються обійти Мирноград і Покровськ з півночі і північного сходу. Протягом останніх 2-х діб противник мав просування на вищезазначених напрямках до 1,2 кілометра та до 2,3 кілометра відповідно.
Праворуч, прикриваючи фланг цих бригад, у напрямку Попів Яр – Полтавка та Новооленівка – Русин Яр повільно, але вперто повзуть штурмові підрозділи 20-ї МСД 8-ї ЗВА, які мали просування на 250 – 300 метрів на південний захід від Степанівки.
Після того як командування УВ "Центр" наростило свої зусилля частиною військ 51-ї ЗВА на північ та північний схід від Мирнограда, відповідно активізувалася і 2-га ЗВА противника. Раніше вона заблокувала сам Покровськ з півдня. 30-та ОМСБр з її складу атакувала в напрямку Піщане – Звірове, зумівши зачепитися за південну частину останнього, просунувшись на 1,6 кілометра.
Своєю чергою, на південний захід від міста 41-ша ЗВА за підтримки частини сил тієї ж 2-ї ЗВА намагається вийти на рубіж Муравка – Новомиколаївка, діючи з двох напрямків – атакуючи силами своєї 35-ї ОМСБр, як зі сходу, по обидва береги річки Солон, так і з півдня, з боку Котлярівки. На цьому напрямку противник просунувся до 1,5 кілометра.
Також росіяни прагнуть вийти на рубіж Молодецьке – Удачне, атакуючи ці населені пункти з півдня силами 15-ї ОМСБр. Протягом останніх 3 – 4-х діб їм вдалося вийти на західну околицю Удачного та перерізати дорогу Покровськ – Межова на захід від Удачного, просунувшись до 3 кілометрів з півдня.
Судячи з останніх змін на Покровському напрямку, варто зробити висновок, що командування УВ "Центр" форсованими темпами намагається закінчити підготовку до штурму цього району оборони ЗСУ. Обидві загальновійськові армії цього угруповання зосереджують свої зусилля саме на флангових напрямках цього району оборони, готуючись зайняти найвигідніші з оперативно-тактичного погляду райони і рубежі.
Крім того, очевидно, що штурм самого міста не за горами. "Пробні" фронтальні атаки з півдня та південного сходу в бік Покровська свідчать про те, що у ворога також є певний задум у цьому плані, який має елемент сковування сил та резервів ЗСУ на внутрішніх флангах оточеного міста.
Тому, на мою глибоко суб'єктивну і дилетантську думку, навряд чи варто заганяти значні сили в сам Покровськ для його оборони, як це було в більшості попередніх випадків різних "фортець". Адже в такому випадку вони з самого початку опиняться в невигідному для себе становищі, з мінімальними шансами утримати цю ділянку.
Існує значно ефективніший і менш витратний спосіб не допустити захоплення противником потрібного району оборони. Бо в такому разі зосередження і розгортання ударних груп військ противника явно відбуватиметься не в "сферичному вакуумі", а на флангах. Тобто в тих районах і на тих рубежах, які можна більш-менш точно визначити заздалегідь.