Коли ситуація у Вугледарі стала незворотною

У Білорусі розгорнули ракетний взвод

1. Військово-політичне керівництво Білорусі в особі Алєксандра Лукашенка продовжує зображати "дуже наляканого" маленького диктатора.

Читайте також Чотири причини ядерного шантажу Путіна

15 зенітна ракетна бригада ВПС та військ ППО збройних сил Білорусі, ймовірно, розгорнула зенітний ракетний взвод (до 2 – 3-х бойових машин) зі складу своєї зенітної ракетної батареї, озброєної зенітним ракетним комплексом 9К332МК на позиції за 7 – 8 кілометрів від Мозирського нафтопереробного заводу.

Довідково. ЗРК 9К332МК (Тор-2МК) – це білоруська версія російського ЗРК 9К332 (Тор-2М) на колісному шасі білоруського виробництва. На думку російських "фахівців" та їх білоруських колег, цей тип ЗРК (з ракетою 9М331) є одним з найбільш ефективних засобів боротьби з ударними БпЛА оперативно-тактичного рівня.

Хоча ця інформація ще потребує додаткової верифікації, однак видається достатньо правдоподібною. Адже в самій Білорусі тамтешні військові вважають й неодноразово про це заявляли, що розгортання ЗРК цього типу для прикриття Мозирського НПЗ є "обґрунтованим та виправданим" особливо в умовах "якісного та кількісного нарощування Україною парку своїх ударних БпЛА".

До відома, під час останньої війни між Вірменією та Азербайджаном принаймні один вірменський ЗРК Тор – М2КМ був знищенний азербайджанськими БпЛА під час бойових дій у листопаді 2020 року.

Як вирішилася доля Вугледару

2. Попри цілий ряд гучних заяв та "експертних оцінок" позитивного спрямування реальність в районі Соледару розвивається не так. Росіяни продовжують стискати район оборони ЗСУ у Вугледарі одночасно із заходу та сходу.

Очевидно, противник вже зайняв східну частину міста, а також практично вийшов на західну околицю, перетнувши дорогу Павлівка – Богоявленка.

По суті, у наших підрозділів, які ще ведуть бої у місті, залишається лише одна дорога для відходу – на Богоявленку. Зважаючи на факт, що противник вже зайняв територію шахти "Південнодонбаська №3", то навіть й цей шлях зараз виглядає проблематично. Прикро, що ворог це бачить й намагається реалізувати у вигляді оточення всього Вугледарського району оборони ЗСУ.

Як на мене, доля Вугледару була вирішена не в самому місті чи безпосередньо навколо міста, а на західних та північних флангах.

Цікаво Саудівська Аравія встромила ніж у спину Путіна

Для того, щоб утримати Вугледар, треба було утримати Водяне та не дати противнику перейти річку Кашлагач між Павлівкою та Пречистівкою, принаймні значними силами.

Після того, як противнику це вдалося здійснити, Вугледар був вже приречений. ЗСУ зараз "не в тій формі", щоб контратакувальними діями у випадку просування противника на якійсь загрозливій для себе ділянці миттєво та результативно відновлювати положення.

Але дивує не це – дивує інше. Можливість обходу росіянами Вугледару на захід всі бачили ще з весни. Про те, що, ймовірно, війська 29-ї загальновійськової армії зі складу УВ "Схід", а також увесь російський 68-й АК будуть задіяні в інтересах УВ "Південь" в районі Вугледару я писав ще весною.

Це не є якимось особливим даром передбачення. Будь-який курсант будь-якого військового навчального закладу більш-менш знає особливості основних тактичних прийомів рівня взвод-рота, подивившись на карту бойових дій станом на весну 2024-го, також все це передбачив би.

Яку армійську авіацію використовує ворог

3. В інтересах УВ "Північ" росіяни використовують сили та засоби армійської авіації переважно зі складу 6-ї армії ВПС та ППО – 15 бригаду АА (авіабаза\АБ "Веретьє", вона ж "Остров-5" та 332-й окремий вертолітний полк – АБ "Прибилово" та "Пушкін").

У складі цього об'єднання є ще 440 окремий вертолітний полк, але його підрозділи залучаються до виконання цих завдань лише періодично. 15 бригада АА – 4 ескадрильї:

• 2 бойових,
• 1 транспортно-бойова,
• 1 транспортна.

На озброєнні вертольоти типу – "Ка-52", "Мі-28Н", "Мі-35М\Мі-24ВП", "Мі-8МТВ-5", "Мі-26". Це саме та бригада, по АБ якої був завданий диверсійний удар в ніч на 31 жовтня 2022 року. Внаслідок цього 2 одиниці бойових вертольотів типу "Ка-52" були знищені, а ще два вертольоти (тип не уточнюється) були "суттєво пошкоджені".

332-й ОВП – 3 ескадрильї:

• 2 бойових,
• 1 транспортно-бойова.

На озброєнні перебувають вертольоти типу – "Мі-28Н", "Мі-35М", "Мі-8МТВ-5".

Зауважте Трамп шукав привід для скандалу з Україною та зрештою знайшов його 

На Покровському напрямку можуть зруйнуватися всі надії ворога

4. Командування противника після перегрупування та переформатування складу своїх сил й засобів на Покровському напрямку ущільнило їх оперативну побудову у смузі своєї 2-ї загальновійськової армії завдяки переміщенню туди частин та підрозділів 41-й ЗВА з Торецького напрямку.

55 ОМСБр вже діє у напрямку на Воздвиженку та Зелене Поле, а бойові сили 27 мотострілецької дивізії противника, ймовірно, найближчим часом ущільняться підрозділами 35 та 74 ОМСБр 41 загальновійськової армії.

Її місце на Торецькому напрямку, очевидно, займуть формування 51 ЗВА, яким і доведеться "брати Торецьк".

Це говорить про те, що Покровський напрямок для УВ "Центр" залишається напрямком головного удару, попри те, що Курахівський напрямок також увійшов у смугу його дії.

Загалом передача до складу УВ "Центр" ще однієї загальновійськової армії – 51-ї ЗВА зі складу УВ "Південь" – виглядає досить логічним кроком російського командування. Адже події в районі Селидового мають прямий стосунок до Покровського напрямку.

А власних сил УВ "Центр" стало банально не вистачати. Противник і так щонайменше дві окремі мотострілецькі бригади зі складу колишнього 1-го АК вже раніше залучав до дій у смузі УВ "Центр". А після того, як весь 1-й АК переформували у загальновійськову 51 армію, це рішення просто напрошувалось.

Щодо подальших дій противника в районі Селидового та загалом на Покровському напрямку насторожують дві речі:

• росіяни прорвалися на ділянці між Миколаївкою та Гродівкою за річкою Журавка;
• росіяни мають суттєве, з тактичного погляду, вклинення між Цукурине та Селидове аж до залізниці, що веде на північ до Покровська.

З іншого боку, спроби противника пробитися у Селидове з південно-східного напрямку, які він здійснює з 24-го числа, закінчились для нього невдало.

Щобільше, передові підрозділи росіян, які вже "бачили" Центральну міську лікарню у Селидовому, були вимушені знову відійти трохи південніше. Аналогічні спроби прорватися у Селидове з боку Михайлівки та Маринівки для росіян наразі невдалі.

Місто Селидове тримається, а це означає, що шанси противника оточити, чи навіть спробувати відрізати наші підрозділи, які обороняються на південь від рубежу Цукурине – Желанне Друге виглядають не дуже.

Як на мене, у ЗСУ все ще є шанси перетворити Покровський напрямок у місце, яке зруйнує надію російського командування. Ці шанси зовсім не маленькі.

Протягом жовтня від українського командування на цих двох напрямках – Покровському та Курахівському – потрібні будуть дуже виважені та грамотні рішення.